Справа № 302/1184/24
Провадження № 1-кс/302/238/24
21.08.2024 селище Міжгір?я Закарпатської області
Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі: слідчого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши матеріали скарги представника Приватного акціонерного товариства «ЗАКАРПАТАВТОТРАНС» адвоката ОСОБА_3 , на бездіяльність дізнавача, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після направлення повідомлення про кримінальне правопорушення,
Скаржник звернувся до суду з вищевказаною скаргою, посилаючись на те, що 01.08.2024 ПрАТ «Закарпатавтотранс» засобами поштового зв'язку було відправлено начальнику Відділення поліції № 2 Хустського районного управління поліції ГУ НП в Закарпатській області заяву № 276/07-04 від 29.07.2024 про кримінальне правопорушення за частиною 1 статті 400-1 КК України, яка отримана адресатом 13.08.2024, однак з тих пір орган поліції (в особі сектору дізнання ВП № 2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області) не реагує на неї, чим допускає протиправну бездіяльність. Вважає, що органом поліції не вжито належних заходів для перевірки викладених фактів у рамках кримінального провадження.
На підставі чого просить суд зобов?язати сектор дізнання Відділення поліції № 2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення за частиною 1 статті 400-1 КК України за заявою № 276/07-04 від 29.07.2024.
Представник ПрАТ «Закарпатавтотранс» в судове засідання не з?явився, в скарзі висловив прохання про розгляд справи без його участі.
Начальником сектору дізнання ВП № 2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області подано до суду заяву з проханням розгляду справи без її участі. Додатково, підтвердивши отримання Відділенням поліції № 2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області заяви ПрАТ «Закарпатавтотранс» № 276/07-04 від 29.07.2024, зазначила, що вказана заява 16.08.2024 зареєстрована у ВП № 2 згідно Закону України «Про звернення громадян», а матеріали повернуті на проведення додаткової перевірки.
На підставі частини 4 статті 107 КПК України у зв'язку з неприбуттям в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, скаргу розглянуто без застосування технічних засобів фіксування кримінального провадження.
Слідчий суддя, вивчивши надані матеріали, приходить до наступних висновків.
За положеннями статті 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, що полягають у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Як встановлено слідчим суддею, 01.08.2024 ПрАТ «Закарпатавтотранс» засобами поштового зв?язку було відправлено начальнику Відділення поліції № 2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області заяву № 276/07-04 від 29.07.2024 про кримінальне правопорушення за частиною 1 статті 400-1 КК України. Згідно з трекінгом АТ «Укрпошта» зазначена заява доставлена 13.08.2024.
Станом на день розгляду скарги, відомості за заявою про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР не внесено, що підтвердила в адресованій суду заяві начальник сектору дізнання ВП № 2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області.
Відповідно до вимог частини 1 статті 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Аналіз положень частини 5 статті 214 КПК України, яка зазначає зміст відомостей, що вносяться до ЄРДР, дає можливість дійти висновку про те, що особа, яка звернулась з відповідною заявою, зобов'язана викласти в ній обставини таким чином, щоб орган, до якого надійшла така заява, мав можливість переконатись в тому, що дійсно було вчинено кримінальне правопорушення і вчинено саме кримінальне правопорушення, а не лише таке існує в уяві особи, яка звернулась з повідомленням.
Якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК України, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР.
Принагідно суд зауважує, що у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 91 КПК України підлягають доказуванню, зокрема і подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). При цьому, положеннями статті 92 КПК України регламентовано, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу покладається не на заявника, а на слідчого і прокурора.
За змістом частини 3 статті 214 КПК України заборонено здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Тобто, слід враховувати, що на цьому етапі розвитку правових відносин стосовно ймовірного вчинення діяння, відповідальність за яке встановлена КК, не достатньо об'єктивних відомостей навіть для попередньої констатації наявності або відсутності ознак складу злочину. З огляду на такі обставини необхідно звернути увагу, що вимога про внесення відомостей до ЄРДР на підставі заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не передбачає здійснення оцінки обґрунтованості таких заяв на наявність ознак складу кримінального правопорушення, а передбачає лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події. Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Викладені в такому повідомленні обставини підлягають перевірці, але така перевірка повинна проводитись вже в рамках відкритого кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Потім, у разі, якщо посадова особа дійде висновку, що у викладеній ситуації немає ознак складу кримінального правопорушення, вона може винести постанову про закриття кримінального провадження відповідно до статті 284 КПК.
Пунктом 3.1. «Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань», затвердженого Наказом Генеральної прокуратури України 06 квітня 2016 року № 139 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 травня 2016 року за № 680/28810, унесення відомостей до Реєстру здійснюється з дотриманням строків, визначених КПК України та цим Положенням, а саме про заяву, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення - у термін, визначений частиною першою статті 214 КПК України.
В заяві скаржника від 29.07.2024 наявні об'єктивні дані, які дійсно свідчать про ознаки кримінального проступку, відтак, дізнавач зобов'язаний був на підставі заяви ПрАТ «Закарпатавтотранс» внести відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, скарга в частині зобов'язання уповноваженої особи внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 214, 303, 307 КПК України, суд
Скаргу задовольнити.
Зобов'язати уповноважену особу сектору дізнання Відділення поліції № 2 Хустського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення за частиною 1 статті 400-1 КК України за заявою ПрАТ «Закарпатавтотранс» № 276/07-04 від 29.07.2024.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1