Справа № 127/2-580/06
Провадження 2-зз/127/59/24
19 серпня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Борисюк І.Е.,
за участю: секретаря судового засідання Остапенко І.В.,
адвоката заявника Стягайла О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Стягайла Олександра Павловича, діючого в інтересах ОСОБА_1 , про скасування заходів забезпечення позову, -
До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся адвокат Стягайло Олександр Павлович, діючи в інтересах ОСОБА_1 , із заявою про скасування заходів забезпечення позову.
Заява мотивована тим, що ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 21.12.2005 в порядку забезпечення позову було накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_2 . 23.02.2006 судом було ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 коштів в сумі 4 000, 00 гривень та 51, 00 гривню судових витрат. Дане судове рішення 11.04.2006 було залишено без змін Апеляційним судом Вінницької області. 30.05.2006 стягувачем було отримано виконавчий лист за рішенням суду від 23.02.2006. ОСОБА_2 помер. ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька - ОСОБА_2 . Однак, зважаючи на те, що на належне спадкодавцю майно накладено арешт, у заявника виникли перешкоди в оформленні права власності на спадкове майно. Жодних майнових претензій у сторін наразі не має.
Вищевказане й стало підставою для звернення до суду адвоката заявника із вимогою про скасування заходів забезпечення позову, вжитих за ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 21.12.2005 по справі № 2-580/06 (№ 2-7207/05).
В судове засідання позивачка не з'явилась, хоча належним чином була повідомлена про дату, час і місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомлено.
Враховуючи думку адвоката заявника та положення ч. 1 і ч. 2 ст. 158 ЦПК України, суд ухвалив провести розгляд справи у відсутність позивачки (ухвала суду постановлена не виходячи до нарадчої кімнати та занесена до протоколу судового засідання).
Згідно з ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Судом встановлено, що в провадженні Ленінського районного суду м. Вінниці перебувала цивільна справа № 2-7207/05 (№ 2-580/06) за позовом ОСОБА_3 , діючої в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди.
Зокрема, ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 21.12.2005 було забезпечено вищевказаний позов шляхом накладення арешту на належне ОСОБА_2 на праві приватної власності майно. (а.с. 14)
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 23.02.2006, яке набрало законної сили 11.04.2006 на підставі ухвали Апеляційного суду Вінницької області, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , діючої в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , було стягнуто 4 000, 00 гривень моральної шкоди та 51, 00 гривню судових витрат. (а.с. 43-45, 63-65)
Як вбачається з матеріалів справи, 31.05.2006 позивачці було видано виконавчий лист за вищевказаним судовим рішенням (відмітка міститься в «додатковий лист»).
Статтею 158 ЦПК України чітко визначено, що із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову може звернутись лише учасник справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони і треті особи.
Згідно із ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті відкрилась спадщина. (а.с. 90, 92)
Заявник звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька - ОСОБА_2 . Однак, приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Лукашенком В.Б. було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що залишилось після смерті ОСОБА_2 через наявність арешту на таке майно, про що 21.05.2024 було винесено відповідну постанову № 175/02-31. (а.с. 93)
Звертаючись із заявою про скасування заходів забезпечення позову, підставою звернення до суду ОСОБА_1 зазначав те, що він є спадкоємцем померлого ОСОБА_2 , і накладений арешт на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Вінниці від 21.12.2005 у справі № 2-7207/05 (№ 2-580/06) позбавляє його можливості отримати свідоцтво про право на спадщину.
У відповідності до ч. 1 ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права нерозривно пов'язане з правонаступництвом як інститутом цивільного права, адже зміни у матеріально-правових відносинах зумовлюють необхідність привести процесуальний стан осіб як учасників таких матеріально-правових відносин у відповідність з їх дійсною юридичною зацікавленістю у перебігу та результаті судового провадження, в тому числі у виконанні рішення суду.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього. Процесуальне правонаступництво передбачене ст. 55 ЦПК України.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ч. 1 ст. 1216 ЦК України).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ч. 1 ст. 1218 ЦК України).
Судом прийнято до уваги, враховуючи предмет спору у даній цивільній справі, що свою специфіку має спадкування обов'язку компенсації моральної шкоди. Такий обов'язок не є нерозривно пов'язаним з особою спадкодавця й може бути виконаний іншими особами. Тому, на відміну від права на таку компенсацію, обов'язок компенсувати моральну шкоду переходить до спадкоємців (постанова КЦС ВС від 13 липня 2022 року у справі № 753/15095/17).
Судом не встановлено обставин, які не допускають правонаступництва відповідача у даній справі.
Судом прийнято до уваги, що закінчення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них.
Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених ч. 1 ст. 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.
Судом встановлено, що реалізація процесуального правонаступництва у даній справі має процесуальну мету.
Враховуючи необхідність реалізації прав відповідача на стадії виконання судового рішення, суд прийшов до висновку про залучення до участі у справі правонаступника відповідача, яким є заявник.
Відповідно, заявник є стороною у цивільній справі, позов у якій було забезпечено.
Згідно із ч. 3 ст. 151 ЦПК України, в редакції чинній на час постановлення ухвали, забезпечення позову допускалося з метою недопущення утруднення чи можливості невиконання рішення суду.
З автоматизованої системи виконавчого провадження, інформація з якої є публічно доступною на офіційному веб-сайті https://asvpweb.minjust.gov.ua, не вбачається перебування виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення від 23.02.2006 по справі № 2-7207/05 (№ 2-580/06).
З матеріалів цивільної справи не вбачається звернення позивачки до суду із заявою про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання чи будь-якими іншими клопотаннями, пов'язаними з виконанням судового рішення від 23.02.2006.
Судом враховано, що вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, в разі задоволення позову.
Тобто заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для подальшого збереження заходів забезпечення позову ОСОБА_3 , діючої в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, а тому такі заходи підлягають скасуванню.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 55, 158, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд, -
Залучити до участі у справі правонаступника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 .
Заяву адвоката Стягайла Олександра Павловича, діючого в інтересах ОСОБА_1 , про скасування заходів забезпечення позову - задовольнити.
Скасувати заходи забезпечення позову вжиті за ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 21.12.2005 по справі № 2-7207/05.
Надіслати копію ухвали учасникам справи для відома до електронних кабінетів та/або рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Ухвалу суду про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання нею законної сили надіслати: ОСОБА_1 та/або його адвокату, ОСОБА_3 - для відома та органу, який повинен був та (або) виконував ухвалу про забезпечення позову - для здійснення відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Вінницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала суду складена 21.08.2024.
Суддя: