Справа № 127/18332/24
Провадження № 2/127/2492/24
21.08.2024 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Антонюка В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «Глобал Спліт» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позов мотивували тим, що 05.02.2021 року між ОСОБА_1 та АТ «Креді Агріколь Банк» був укладений кредитний договір №9/1055019, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит на споживчі потреби в сумі 58 000 грн., строком на 48 місяці, тобто з 05.02.2021 року по 04.02.2025 року включно, зі сплатою 11,00% річних та комісійної винагороди в розмірі 2,50% від суми кредиту щомісячно. Повернення кредиту за цим договором здійснюється щомісячно в число місяця, визначене графіком платежів по кредиту (Додаток № 1 до договору, що є його невід'ємною частиною), як день повернення кредиту. Всі умови щодо надання кредиту, обслуговування та погашення заборгованості за кредитом згідно договору визначені у Правилах надання споживчого кредиту в АТ «Креді Агріколь Банк» та умовами страхування життя позичальника, які є невід'ємною частиною цього договору та розміщенні на офіційному сайті банку www.credit-agricole.ua. Правила застосовуються в тій частині, яка не суперечить положенням цього договору (зокрема не застосовуються положення щодо страхування життя позичальника).
29.08.2023 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «Глобал Спліт» було укладено договір №4-2023 про відступлення права вимоги відповідно до умов якого АТ «Креді Агріколь Банк» відступило належне йому право вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором №9/105519 від 05.02.2021 року, укладеним з відповідачем.
Позивач вказує, що відповідач не виконав умови кредитного договору у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість, яка станом на 24.05.2024 року становить 82 500,76 грн., з яких: 23 299,36 грн. - строкова заборгованість, 22 122,04 грн. - прострочена заборгованість, 138,79 грн. - нараховані відсотки, 7 940,57 грн. - прострочені відсотки, 1 450 грн. - комісія, 27 550 грн. - прострочена комісія. Вказана сума заборгованості не погашена ні на рахунок попереднього кредитора, ні на рахунок позивача. Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду із вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №9/1055019 від 05.02.2021 року в розмірі 82 500,76 грн.
Крім того, позивач зазначає, що 14.09.2021 року між ОСОБА_1 та АТ «Креді Агріколь Банк» був укладений кредитний договір №10/1055019, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит на споживчі потреби в сумі 69 300 грн., строком користування кредитом з 14.09.2021 року по 13.09.2026 року включно, зі сплатою 30,00% річних.
29.08.2023 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «Глобал Спліт» було укладено договір №4-2023 про відступлення права вимоги відповідно до умов якого АТ «Креді Агріколь Банк» відступило належне йому право вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором №10/105519 від 14.09.2021 року, укладеним з відповідачем.
Позивач вказує, що відповідач не виконав умови кредитного договору у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість за кредитним договором №10/105519 від 14.09.2021 року, яка станом на 24.05.2024 року становить 98 317,73 грн., з яких: 52 769,76 грн. - строкова заборгованість, 13 823,21 грн. - прострочена заборгованість, 55,49 грн. - нараховані відсотки, 31 669,27 грн. - прострочені відсотки. Вказана сума заборгованості не погашена ні на рахунок попереднього кредитора, ні на рахунок позивача. Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду із вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №10/1055019 від 14.09.2021 року в розмірі 98 317,73 грн.
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 19.06.2024 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, з роз'ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.
Відповідач у визначений ухвалою суду строк ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не подав.
Враховуючи вищевикладене та положення ст. ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного.
Судом установлені наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини врегульовані ст. ст. 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 629, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Такими обставинами (предметом доказування) у даній справі є наявність між сторонами договірних правовідносин, що випливають з кредитного договору, та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов'язань відповідно до умов кредитного договору та вимог ЦК України.
Судом встановлено, що 05.02.2021 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Креді Агріколь Банк» із заявою-анкетою №0102207-05022021-001 на отримання готівкового кредиту "Свобода" та підписав паспорт споживчого кредиту.
05.02.2021 року між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №9/1055019, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит на споживчі потреби у розмірі 58 000 грн. строком на 48 місяці - з 05.02.2021 року по 04.02.2025 року (включно), шляхом зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника. Повернення кредиту за цим договором здійснюється щомісячно в число місяця, визначене графіком платежів по кредиту (Додаток № 1 до договору, що є його невід'ємною частиною), як день повернення кредиту.
Додатком № 1 до Комплексного договору № 9/1055019 від 05.02.2021 року є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (в т.ч. Графік платежів по кредиту, ануїтет).
З метою обслуговування кредиту банк відкриває позичальнику єдиний рахунок для погашення кредитної заборгованості № НОМЕР_1 в банку (надалі рахунок погашення заборгованості) (п.2.1 договору).
Відповідно до 1.3 договору, за користування кредитом позичальник сплачує процентну винагороду, щомісячно в розмірі 11,00% річних (фіксована процентна ставка), починаючи з дня надання кредиту (для списання кредитних коштів з позичкового рахунку позичальника) до моменту повного погашення заборгованості за договором, а також комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості (надалі комісія), щомісячно в розмірі 2,50% у місяць від суми кредиту зазначеної в п. 1.1 договору.
Згідно з п. 1.4 договору, всі умови щодо надання кредиту, обслуговування та погашення заборгованості за кредитом згідно договору визначенні у Правилах надання споживчого кредиту в АТ «Креді Агріколь Банк» та умовами страхування життя позичальника, які є невід'ємною частиною цього договору та розміщенні на офіційному сайті банку www.credit-agricole.ua. Правила застосовуються в тій частині, яка не суперечить положенням цього договору (зокрема не застосовуються положення щодо страхування життя позичальника). У разі суперечностей між положеннями цього договору та положеннями Правил мають вищий пріоритет та застосовуються положення договору.
Пунктом 2.2 договору визначено, що позичальник зобов'язаний погашати кредит та сплачувати проценти та комісію у валюті кредиту, відповідно до розрахунків графіку платежів по кредиту, щомісяця, в день повернення кредиту на рахунок погашення заборгованості, сплачена сума платежу перераховується на позичковий рахунок та на рахунки нарахування процентів і комісій в день повернення кредиту.
Згідно з п. 3.1 договору, у разі прострочення строку сплати поточної заборгованості за кредитом, процентами, комісійною винагородою згідно умов Договору, на суму простроченого платежу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, але не більше 15 % від суми простроченого платежу.
Отже, сторони погодили умови, порядок виконання зобов'язання, визначили розмір процентів за користування коштами, комісію, строк кредитування та досягли згоди з усіх істотних умов договору від 05.02.2021 року.
05.02.2021 року ОСОБА_1 підписав також Пам'ятку клієнту за Комплексним договором № 9/1055019 від 05.02.2021 року.
Банк виконав свої обов'язки за кредитним договором № 9/1055019 від 05.02.2021 року належним чином, що підтверджується виписками з рахунку позичальника та розрахунком заборгованості.
Натомість відповідач тривалий час не здійснювала своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості за кредитом, процентами, комісією, чим порушив взяті на себе договірні зобов'язання.
Відповідно до п. 2.6 договору, банк має право у будь-який час відступити всі або частину свої прав і вигод за договором, а також за угодами про забезпечення, будь-якій третій особі і повідомити такому реальному або потенційному цесіонарію або іншій особі будь-яку інформацію про позичальника та третіх осіб, з якими укладено угоди про забезпечення, яка необхідна або яку банк вважатиме доцільною.
29.08.2023 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «Глобал Спліт» укладено договір відступлення права вимоги № 4-2023, відповідно до умов якого АТ «Креді Агріколь Банк» передає (відступає) ТОВ «Глобал Спліт» за плату, а останнє приймає права грошової вимоги до боржників, за кредитними договорами, укладеними між кредитором і боржниками, в тому числі і ОСОБА_1 .
Відповідного до п. 3.1 вищевказаного договору, право вимоги переходить від первісного кредитора до нового кредитора з дати підписання ними відповідного реєстру прав вимоги за зразком наведеним в додатку №1 до договору, що становить його невід'ємну частину та складається з обов'язковим зазначенням інформації (реквізитів) за переліком, що містяться в додатку №4 до цього договору та зарахування коштів у розмірі ціни договору на рахунок первісного кредитора, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей по кредитним договорам. Разом з правами вимоги новому кредитору переходять всі інші пов'язанні з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Окрім того, 14.09.2021 року між ОСОБА_1 та АТ «Креді Агріколь Банк» був укладений кредитний договір №10/1055019, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит на споживчі потреби в сумі 69 300 грн., строком користування кредитом з 14.09.2021 року по 13.09.2026 року включно, зі сплатою 30,00% річних.
У відповідача виникла заборгованість, яка станом на 24.05.2024 року становить 98 317,73 грн., з яких: 52 769,76 грн. - строкова заборгованість, 13 823,21 грн. - прострочена заборгованість, 55,49 грн. - нараховані відсотки, 31 669,27 грн. - прострочені відсотки. Вказана сума заборгованості не погашена ні на рахунок попереднього кредитора, ні на рахунок позивача.
Відповідно до витягу з додатку №1 до договору про відступлення права вимоги № 4-2023 від 29 серпня 2023 року, реєстр прав вимог №1 від 15.09.2023, АТ «Креді Агріколь Банк» відступило право вимоги до відповідача за кредитними договорами № 9/1055019 від 05.02.2021 року та №10/1055019 від 14.09.2021 року, укладеним з ОСОБА_1 , на загальну суму 180 818,49 грн.
Вказаний реєстр прав вимоги підписаний сторонами договору про відступлення прав вимоги. Крім того, позивачем в підтвердження зарахування коштів під час переходу прав вимоги надані платіжні інструкції №150 від 18 вересня 2023 року та №4884 від 18 вересня 2023 року на загальну суму 14 200 110 грн.
Договір є правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Доказів про неправомірність даного договору матеріали справи не містять.
У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.
Матеріали справи містять копію повідомлення від 15 вересня 2023 року адресованого банком позичальнику ОСОБА_1 про відступлення прав вимоги, однак належних та допустимих доказів на підтвердження одержання відповідачем цього повідомлення, як і доказів неодержання відповідачем даного повідомлення з власної вини не містять. Разом з тим вказане не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення боржником виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
Такого висновку дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 6 лютого 2019 року в справі №361/2105/16-ц.
Позивач, звертаючись до суду, вказує на невиконання позичальником своїх зобов'язань та наявності заборгованості, яка згідно розрахунків станом на 15.09.2023 року по кредитному договору № 9/1055019 від 05.02.2021 року становить 82 500,76 грн., з яких: 23 299,36 грн. - строкова заборгованість, 22 122,04 грн. - прострочена заборгованість, 138,79 грн. - нараховані відсотки, 7 940,57 грн. - прострочені відсотки, 1 450 грн. - комісія, 27 550 грн. - прострочена комісія та по кредитному договору №10/1055019 від 14.09.2021 року, яка станом на 24.05.2024 року становить 98 317,73 грн., з яких: 52 769,76 грн. - строкова заборгованість, 13 823,21 грн. - прострочена заборгованість, 55,49 грн. - нараховані відсотки, 31 669,27 грн. - прострочені відсотки.
Слід звернути увагу, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі №638/13683/15-ц зазначила, що визначаючи зміст правовідносин, які виникли між сторонами кредитного договору, суди повинні встановити: на які потреби було надано кредит, чи здійснювалось кредитування з метою задоволення боржником особистих економічних та побутових потреб. Установивши, що кредитування здійснювалось на споживчі потреби, суд повинен застосувати до встановлених правовідносин законодавство щодо захисту прав споживачів.
Відповідно до частини 2 статті 627 ЦК України у договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина 3 статті 1054 ЦК України, у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг", який набрав чинності 16 жовтня 2011 року).
Споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (пункт 22 частини 1 статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів").
10 червня 2017 року набрав чинності Закон України "Про споживче кредитування", який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні. Закон України "Про захист прав споживачів" застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України"Про споживче кредитування" (стаття 11 Закону України"Про захист прав споживачів" у редакції, чинній з 10 червня 2017 року).
Отже регулювання правовідносин банку зі споживачем щодо кредитування для споживчих потреб до 10 червня 2017 року відбувалося з урахуванням приписів Закону України "Про захист прав споживачів". З 10 червня 2017 року на ці відносини поширюється Закон України "Про споживче кредитування", а у частині, що йому не суперечить, - також Закон України "Про захист прав споживачів".
Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 1 Закону України "Про споживче кредитування", споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до правової позиції, викладеної у пунктах 20 - 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №638/13683/15-ц, частина 10 статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" встановлювала обов'язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту. Звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений вказаним Законом порядок. Якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавши вимоги частини десятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" у редакції, чинній до 10 червня 2017 року, не дотримавши передбачений зазначеним договором порядок, який не має погіршувати порівняно із цим Законом становище споживача, то в останнього як у позичальника відсутній обов'язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а у суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову у частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором.
Положення частини десятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" у редакції, чинній до 10 червня 2017 року, втратили чинність, проте аналогічним чином обов'язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту передбачено частиною 4 статті 16 Закону України "Про споживче кредитування".
З матеріалів справи вбачається, що 05.02.2021 року між сторонами укладено договір, за яким відповідачу було надано кредит на споживчі потреби строком до 04.02.2025 року та 14.09.2021 року укладено ще один кредитний договір строком до 13.09.2026 року.
Отже, кредитування відбулося для задоволення споживчих потреб позичальника, а відтак на спірні правовідносини розповсюджується Закон України "Про споживче кредитування".
Враховуючи, що кредитні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з наданням кредиту на споживчі потреби, то спірні правовідносини, що стосуються дострокового повернення кредиту, врегульовані положеннями частини 4 статті 16 Закону України "Про споживче кредитування", якою визначено, що уразі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.
Кредитодавець зобов'язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.
Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.
Тобто, якщо кредитор за вищевказаними наслідками бажає дострокового повернення всього кредиту, то повинен направити вимогу клієнту та повідомити його, що у випадку не погашення прострочки протягом 30днів (60 днів за іпотекою) настане момент сплати всієї суми виданих коштів. Протягом вказаного строку позичальник може погасити вказану суму, що призведе до втрати чинності вимоги кредитора та, як наслідок, до повернення у графік платежів.
При цьому, порядок направлення вимоги про дострокове повернення кредиту передбачений Правилами надання споживчого кредиту в АТ «Креді Агріколь Банк», які є невід'ємною частиною спірного договору.
Пунктом 2.3.4. Правил надання споживчого кредиту в АТ «Креді Агріколь Банк» (далі Правила) встановлено, що у разі несплати позичальником чергового платежу по кредиту та/або процентам за користування кредитом та/або комісії, згідно з умовами Кредитного договору протягом 30 днів, банк направляє позичальнику письмове повідомлення про наявність простроченої заборгованості за кредитом, в якому вказується розмір заборгованості з урахуванням належних до сплати суми кредиту, процентів, комісій, штрафних санкцій.
Пунктом 2.3.5. Правил встановлено, що невиконання позичальником зобов'язання по погашенню простроченої заборгованості протягом 1 календарного місяця з дати направлення повідомлення, та/або розірвання договору про надання додаткових чи супутніх послуг, який є обов'язковим для укладення кредитного договору, і не укладення протягом 15 календарних днів нового договору про надання таких самих послуг з особою, що відповідає вимогам банку, дає право банку вимагати дострокового повернення кредиту в повному обсязі, нарахованих процентів та/або нарахованих комісій, штрафів та пені. У цьому випадку банк направляє позичальнику та його поручителям (за наявності) відповідну письмову вимогу.
Відповідно до пункту 2.3.6. Правил, якщо позичальник протягом 31 дня з моменту направлення йому письмової вимоги банком, не виконає вимогу про дострокове погашення заборгованості за кредитом, процентами, комісіями, штрафними санкціями, банк вправі розпочати процедуру примусового стягнення боргу, включаючи звернення до суду за стягненням на кошти та/або майно позичальника в порядку, передбаченому законодавством України.
На виконання вищевказаних вимог, позивачем не надано жодного доказу, а звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений вказаним Законом порядок.
Як наслідок позивачем не доведено дотримання порядку дострокового повернення кредиту за вимогою позивача, а тому відсутні підстави для дострокового стягнення кредиту.
Разом з тим, враховуючи те, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином, а позичальник, отримавши кредитні кошти, не виконував належним чином взяті на себе зобов'язання щодо їх повернення (неналежним чином сплачував періодичні платежі), суд вважає, що наявні правові підстави для стягнення простроченої заборгованості, строк погашення яких настав.
З урахуванням викладеного, враховуючи, що позивачем не дотримано порядок дострокового повернення кредиту, суд вважає, що стягненню по кредитному договору від 05.02.2021 року за № 9/1055019 підлягає лише прострочена заборгованість по тілу кредиту в розмірі - 22 122,04 грн., прострочена заборгованість по відсотках в розмірі - 7 940,57 грн. та прострочена заборгованість по комісії в розмірі - 27 550,00 грн. По кредитному договору від 14.09.2021 року за № 10/1055019 підлягає стягненню заборгованість по тілу кредиту в розмірі - 13 823,21 грн. та прострочена заборгованість по комісії в розмірі - 31 669,27 грн.
При цьому суд звертає увагу, що згідно з Законом України «Про споживче кредитування» банкам надано право отримувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості.
Верховний Суд у постанові від 31 серпня 2022 року в справі №202/5330/19 зазначив, що «до таких послуг не може бути віднесенощомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».
Наразі слід зазначити, що вказана правова позиція не може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки відповідно до пункту 1.3.2. кредитного договору №9/1055019 від 05.02.2021 року передбачено, що обслуговування кредитної заборгованості включає моніторинг заборгованості, під яким розуміється електронне інформування (нагадування) про здійснення щомісячних платежів за кредитом та за процентами, надання інформації щодо стану заборгованості через дистанційні системи обслуговування, інформування позичальника про виникнення простроченої заборгованості, консультування позичальника (як усне, так і письмове) щодо погашення заборгованості, своєчасності сплати платежів тощо.
Тобто, у спірних правовідносинах комісія за обслуговування кредитної заборгованості нараховувалася та стягувалася з позичальника відповідно до умов кредитного договору та вимог чинного законодавства.
З огляду на викладене з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість за кредитним договором №9/1055019 від 05.02.2021 року, яка становить 57 612,61 грн., з яких: 22 122,04 грн. - прострочена заборгованість, 7 940,57 грн. - прострочені відсотки, 27 550,00 грн. - прострочена заборгованість по комісії, а по кредитному договору 14.09.2021 року за № 10/1055019 підлягає стягненню заборгованість в розмірі 45 492,48 грн., яка складає з: простроченої заборгованості в розмірі - 13 823,21 грн. та простроченої заборгованість по комісії в розмірі - 31 669,27 грн.
Окрім того, згідно положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1 380,76 грн. судового збору (пропорційно задоволених вимог).
На підставі викладеного, керуючись 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 629, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. 10-13, 76-89, 141, 259, 263-265, 279, 352, 354 ЦПК України, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» заборгованість за кредитним договором №9/1055019 від 05.02.2021 року в сумі 57 612 (п'ятдесят сім тисяч шістсот дванадцять) гривень 61 копійка .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» заборгованість за кредитному договору №10/1055019 від 14.09.2021 року в сумі 45 492 (сорок п'ять тисяч чотириста дев'яносто дві) гривні 48 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» 1 380,76 грн. судового збору.
В решті вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текс рішення виготовлено 21.08.2024 року.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт», м. Київ, вул. Жилянська, буд.5Б, офіс 5, код ЄДРПОУ 41904846,
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: