Справа № 136/1480/24
провадження № 1-кп/136/53/24
20.08.2024 м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Липовець кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020060000168 від 08.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України та клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Нападівка Липовецького району Вінницької області, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, військовослужбовця, одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні немає, жителя АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 ,
На розгляді суду перебуває вищезазначене кримінальне провадження.
Ухвалою суду від 12.08.2024 кримінальне провадження було призначене до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 на даний час перебуває під вартою, оскільки ухвалою суду від 11.07.2024 до останнього було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 181680 грн.
19.08.2024 прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. У клопотанні прокурор вказує про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають у тому, що ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків чи потерпілого у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Враховуючи те, що на даний час ризики, які існували на час застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 не зменшились, виникла необхідність у продовженні раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки закінчити судовий розгляд до його закінчення неможливо. Жодний з більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
У вчиненні даного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Прокурор у судовому засіданні просив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 задовольнити з підстав зазначених у ньому.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 заперечували щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження стосовно обвинуваченого строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд дійшов наступних висновків.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. Ухвалою слідчого судді Липовецького районного суду Вінницької області від 11.07.2024 у справі №136/1332/24 підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та визначено розмір застави - 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 181680 грн.
Станом на теперішній час, ризики, які стали підставою обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на досудовому слідстві, не змінились та не зменшились. Обвинувачений з огляду на суровість покарання, яке йому може бути призначено за вироком суду у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому тяжкого злочину, а також відсутність у ОСОБА_4 міцних соціальних зв'язків, може переховуватись від суду.
Суд вважає, що суворість покарання сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого ОСОБА_4 переховуватися від суду у співставленні до особи обвинуваченого та інших обставин справи.
Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти.
Підставами вважати, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, є те, що останній раніше був засуджений за тяжкі злочини проти власності, відбував покарання у місцях позбавлення волі. В даний час на розгляді суду перебувають кримінальні провадження стосовно ОСОБА_4 за ч.1 ст.28, ч.1 ст.122, ч.1 ст.28, ч.4 ст.186, ч.1 ст.28, ч.1 ст.162, ч.1 ст.122, ч. 5 ст. 407 КК України, розгляд яких триває та остаточні рішення не ухвалено.
Також встановлено що ОСОБА_4 є військовослужбовцем, який самовільно залишив військову частину і ухиляється від військової служби.
При цьому, ОСОБА_4 , будучи обізнаним із наслідками вчинення кримінальних правопорушень та можливістю відбування за це покарання в установах виконання покарання, з урахуванням того, що нижня межа ч. 4 ст. 186 КК України передбачає покарання у виді від семи років позбавлення волі та з урахуванням особи обвинуваченого та фактичних обставин кримінального правопорушення підстави для призначення судом покарання, згідно ст.ст. 69, 75 КК України (тобто нижче нижньої межі та звільнення від відбування покарання) відсутні, що може спонукати ОСОБА_4 до вчинення дій щодо переховування від органів досудового розслідування чи суду.
При цьому, обставини щодо вчинення ОСОБА_4 кримінально-караних дій свідчать, що особа не робить належних висновків та на шлях виправлення не стає.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду шляхом усного допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Разом з цим, станом на теперішній час розгляд кримінального провадження судом тільки розпочинається, отож достатня вірогідність того, що ОСОБА_4 не будучи обмеженим у вільному спілкуванні із потерпілим та свідками, з якими є знайомим, може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі та може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
При вирішенні даного клопотання, у відповідності до приписів ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує дані, що характеризують підозрюваного як особу.
У судовому засіданні ОСОБА_4 зазначив, що одружений, неповнолітніх дітей не має, є військовослужбовцем, та самовільно залишив військову частину.
Встановлені судом обставини свідчать про відсутність міцних соціальних зв'язків у обвинуваченого та факторів стримуючого характеру чи осіб, які на нього могли б впливати, запобігати вчиненню протиправних дій у подальшому.
Суд враховує, що відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Вирішуючи питання щодо застосування інших більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого суд вважає, що наразі, такі підстави відсутні, отож з урахуванням особи обвинуваченого, тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, стадії судового провадження, незважаючи на існування презумпції невинуватості, суд зазначає, що інший більш м'який запобіжний захід не спроможний запобігти вказаним вище ризикам, існування яких доведено та забезпечити виконання обвинуваченим належної процесуальної поведінки.
За таких обставин, суд вважає, що клопотання слід задовольнити.
У відповідності до ст.183, 194 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні за наявності певних обставин.
Суд вважає за необхідне визначити розмір застави, який повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не буде завідомо непомірним для нього, а також покласти на обвинуваченого відповідні обов'язки, з урахуванням обставин кримінальних правопорушень, інших даних про його особу, ризиків доведених у судовому засіданні, оскільки доводи сторони обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_4 інших злочинів із застосуванням насильства, які є предметом судового розгляду у інших кримінальних провадженнях, не є належними аргументами при вирішенні такого питання в рамках цього кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 131, 177, 183, 194, 314-316, 334, 335, 372 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за з№ 12024020060000168 від 08.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 17.10.2024.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 60 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень 00 коп.
Роз'яснити, що обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу. Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: а саме:
1) прибувати до суду за викликом;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (за їх наявності).
Визначити строк дії ухвали до 17.10.2024.
Апеляційна скарга, на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення до Вінницького апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1