21 серпня 2024 року Справа № 915/615/24
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О.,
розглянувши матеріали заяви
кредитора: Акціонерного товариства «Транснаціональна фінансовопромислова нафтова компанія «Укртатнафта» (ел. пошта pobox@ukrtatnafta.com, адреса 39610, вул. Свіштовська, буд. 3, м. Кременчук, Полтавська область, код ЄДРПОУ 00152307)
до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "БРАЙЛ" (Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Шевченка, буд. 71, офіс 320, код ЄДРПОУ 44026583)
розпорядник майна: арбітражний керуючий Комлик Ілля Сергійович
про визнання кредиторських вимог,
встановив:
Ухвалою від 28.06.2024 судом відкрито провадження у справі № 915/615/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БРАЙЛ", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника з 28.06.2024; введено процедуру розпорядження майном боржника з 28.06.2024 на строк до 170 календарних днів; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Комлика Іллю Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 130 від 04.02.2013, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ); призначено попереднє засідання суду у справі на 06 вересня 2024 року об 11:00 год.
На сайті судової влади України 28.06.2024 за № 73532 розміщено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БРАЙЛ".
25.07.2024 до господарського суду через систему "Електронний суд" надійшла заява Акціонерного товариства «Транснаціональна фінансовопромислова нафтова компанія «Укртатнафта», якою кредитор просить суд: визнати грошові вимоги Акціонерного товариства «Транснаціональна фінансовопромислова нафтова компанія «Укртатнафта» (39610, вул. Свіштовська, 3, м. Кременчук, Полтавської області, код ЄДРПОУ 00152307) до Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙЛ» (54001, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Шевченка, буд. 71, офіс 320, код ЄДРПОУ 44026583) в загальному розмірі 316 402 033,98 грн., що складаються з суми основної заборгованості в розмірі 315 397 093,75 грн., судового збору в розмірі 1 004 940,23 грн та включити їх до реєстру вимог кредиторів.
Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядок розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема положеннями статей 45 - 47 Кодексу України з процедур банкрутства.
Частиною 3 ст. 45 вищезгаданого Кодексу встановлено, що заява кредитора має містити:
найменування господарського суду, до якого подається заява;
найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені);
виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування;
відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог;
перелік документів, що додаються до заяви.
До заяви в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.
Заява підписується кредитором або його уповноваженим представником.
Господарський суд зобов'язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Кодексу та Господарського процесуального кодексу України, про що постановляється ухвала.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 46 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Кодексу.
У разі якщо заяву конкурсного кредитора подано без дотримання вимог цього Кодексу, господарський суд постановляє ухвалу про залишення заяви без руху. В ухвалі про залишення заяви без руху суд повідомляє заявнику про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
У постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №910/21939/15 наведено правовий висновок, відповідно до якого на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них.
Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство.
Покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 27.08.2020 у справі №911/2498/18.
Заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Судом встановлено, що заява кредитора не відповідає вимогам ч. 3 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, кредитором до заяви не додано доказів на підтвердження обставин, викладених у заяві про визнання грошових вимог щодо підтвердження розміру заявлених вимог, а саме:
- до заяви не додано рахунку-фактури №90881060 від 15.03.2023 на суму 173,87 грн, що стосується виконання умов ліцензійного договору№119/19/2018 від 10.03.2021;
- до заяви не додано Специфікацій до Договору комісії №358/11/2118 від 01.02.2022, а саме: №1/02 та 2/02 від 01.02.2022, №3/02 від 26.02.2022, №1/03 від 01.03.2022, б/н від 17.03.2022, №2/03 від 17.03.2022, 3/03 від 26.03.2022, №4/03 від 28.03.2022, №1/04 від 01.04.2022, №2/04 від 24.04.2022, №1/05 та №1/05-1 від 01.05.2022, №2/05 від 15.05.2022, №1/06 від 01.06.2022, №0/06 від 30.06.2022, №1/07 та №2/07 від 01.07.2022, №1/08, №2/08 та №3/08 від 01.08.2022, №1/09 та №1/09г від 01.09.2022.
Враховуючи зазначене, на підставі ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, суд вважає необхідним заяву Акціонерного товариства «Транснаціональна фінансовопромислова нафтова компанія «Укртатнафта» про визнання грошових вимог до боржника залишити без руху.
Зазначені вище недоліки заяви слід усунути шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків заяви про визнання грошових вимог, зазначених в мотивувальній частині даної ухвали.
Керуючись ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.232, 234, 235 ГПК України, господарський суд -
1. Заяву Акціонерного товариства «Транснаціональна фінансовопромислова нафтова компанія «Укртатнафта» від 25.07.2024 про визнання грошових вимог до боржника залишити без руху.
2. Встановити кредитору 5-денний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків заяви, зазначених у мотивувальній частині даної ухвали шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків заяви та доказами направлення копії заяви боржнику і розпоряднику майна.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя В.О.Ржепецький