Справа № 641/1098/23 Головуючий І інстанції -
Провадження № 33/818/543/24 Онупко М.Ю.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач - Кружиліна О.А.
13 серпня 2024 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А.,
за участю секретаря - Михайлюка А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Янукян Ліани Хачиківни на постанову судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06 лютого 2024 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 частиною 1 статті 130 КУпАП,-
Постановою судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06 лютого 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк однин рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Не погодившись з вказаною постановою судді, захисник ОСОБА_1 - адвокат Янукян Л.Х. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді, провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Мотивуючи доводи апеляційної скарги, захисник зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя не перевірив та не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не встановив винуватість особи, дійшовши необґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Посилається на упередженість військовослужбовців, які затримали ОСОБА_1 , що унеможливлює прийняття їх письмових пояснень у якості належних та допустимих доказів.
Звертає увагу, що з наявного в матеріалах справи відеозапису не вбачається рух транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .
Вказує, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам статті 256 КУпАП, оскільки не зазначено пункту ПДР України та не внесені данні про свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у присутності яких складено вищевказаний протокол.
Будучи належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду, в призначені судові засідання: 16 квітня, 14 травня, 25 червня, 09, 23 липня, 13 серпня 2024 року ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Янукян Л.Х. не з'явились. Від адвоката Янукян Л.Х. надходили заяви про відкладення судових засідань призначених на: 16 квітня, 14 травня, 25 червня, 09 липня 2024 року з різних підстав.
З огляду на належне повідомлення учасників провадження про судове засідання призначене на 13 серпня 2024 року та відсутністю бідь-яких заяв від останніх, з врахуванням положень статей 268, 271, 294 КУпАП апеляційний суд приходить висновку про розгляд справи про адміністративне правопорушення за наявними в матеріалах справи доказами.
Визнаючи винним та накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП суддя виходив з того, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, яке виразилось у відмові особи, яка керує транспортним засобом від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушено вимоги пункту 2.5 ПДР України.
З зазначеним висновком судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам.
Так, пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.
Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судовим розглядом встановлено, що 20 лютого 2023 року о 23:40 год. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Nissan Murano», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по проспекту Льва Ландау, 2 -В в м. Харкові, де був зупинений на блок-посту військовослужбовцями за порушення комендантської години. Під час спілкування з водієм у нього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння внаслідок чого було зупинено екіпаж патрульної поліції. Під час спілкування поліцейських з водієм ОСОБА_1 , у останнього виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, та йому запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці його зупинки, за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», на що водій ОСОБА_1 погодився. За результатами огляду вміст алкоголю у видихаємому повітрі у водія становив - 0,69 %0 (проміле). З таким результатом огляду ОСОБА_1 не погодився, посилався не несправність газоаналізатора. На неодноразові вимоги поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я - відмовився, та окремо в Акті його огляду зазначив: «незгоден, в медичному закладі проходити не буду».
Внаслідок зазначених подій, поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 071914 від 20 лютого 2023 року за невиконання водієм ОСОБА_1 вимог пункту 2.5 ПДР України, а саме за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Апеляційний суд вважає, що вимоги частини 2 статті 251, статей 256, 2652, 266, 268 КУпАП, «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» поліцейськими дотримано.
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд визнає зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.
Апеляційний суд дійшов висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , суддею відповідно до статей 251, 252 КУпАП на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, повно і всебічно встановлені фактичні обставини адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що письмові пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 неналежними доказами у справі, з огляду на їх заінтересованість, апеляційний суд вважає безпідставними, з огляду на таке.
Відповідно статті 272 КУпАП свідком може бути кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі.
Апеляційний суд звертає увагу, що свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є діючими військовослужбовцями, та безпосередньо несли службу на блок-посту під час дії комендантської години, під час якої рухався водій ОСОБА_1 .
Крім того, обставини огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння та його подальша відмова у проходженні огляду на стан алкогольного сп'яніння зафіксовані на нагрудні камери поліцейських, відеозапис з яких долучено до протоколу про адміністративне правопорушення, що відповідає вимогам статті 266 КУпАП та Положенням «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Є безпідставними доводи апеляційної скарги захисника щодо відсутності в протоколі пункту ПДР України та відомостей про свідків, оскільки повністю спростовуються змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 071914 від 21 лютого 2023 року складеного стосовно ОСОБА_1 .
Апеляційний суд звертає увагу, що згідно пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема передбачений вказаним законом обов'язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів.
Одним із таких розпоряджень поліцейського, є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння (п. 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 11-21сап21 (реєстраційний номер рішення 101473367)).
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.
З врахуванням встановлених судом обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, його винуватість у вчиненні даного правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають, а доводи апеляційної скарги захисника зводяться до переоцінки встановлених суддею обставин справи.
У зв'язку із наведеним, під час апеляційного перегляду справи за доводами апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 - адвоката Янукян Л.Х. апеляційним судом не встановлено підстав для скасування постанови судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06 лютого 2024 року та закриття провадження у справі, з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Керуючись статтями 1, 7, 23, 130, 245, 251, 252, 256, 2652, 266-267, 278-280, 284, 294, 295 КУпАП,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Янукян Ліани Хачиківни - залишити без задоволення.
Постанову судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06 лютого 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду О.А. Кружиліна