12 серпня 2024 року м. Харків Справа № 922/5111/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.,
за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л.,
представників:
від позивача - Батіг В.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.1288Х/3) на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 16.04.2024 (суддя Добреля Н.С., повний текст складено 17.04.2024) у справі №922/5111/23
за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м.Харків,
до Фізичної особи-підприємця Чередниченка Євгена Анатолійовича, м.Харків,
про розірвання договору, зобов'язання повернути майно
Позивач, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Фізичної особи-підприємця Чередниченка Євгена Анатолійовича (далі - ФОП Чередниченко Є.А.), в якій (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) просив суд:
- розірвати договір оренди №5127 від 17.12.2019, укладений між позивачем та відповідачем;
- зобов'язати відповідача звільнити та повернути позивачу нежитлові приміщення 1-го поверху №1, 1а, 2-:-8 площею 85,3 кв.м та 2-го поверху №9-:-12 площею 41,5 кв.м, загальною площею 126,8 кв.м у житловому будинку літ.«А-2» за адресою: м.Харків, вул.Семінарська, буд.41, протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили;
- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 35 974,11 грн. та пеню в сумі 10 203,47 грн., а також судові витрати.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.04.2024 у справі №922/5111/23 позов Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради задоволено повністю. При ухваленні означеного рішення розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу судом не здійснювався.
Позивач через підсистему "Електронний суд" звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою про ухвалення додаткового рішення (вх.№9352/24), в якій просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 23 714,25 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 16.04.2024 у справі №922/5111/23 заяву позивача задоволено частково. Стягнуто з ФОП Чередниченка Є.А. на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн. У решті заяви відмовлено.
В основу додаткового рішення покладено висновки суду про те, що матеріалами справи підтверджено факт понесення позивачем заявлених до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу. Водночас, керуючись такими критеріями як розумність, обґрунтованість розміру витрат на професійну правничу допомогу та пропорційність до предмету спору, виходячи зі складності справи та обставин справи, Господарський суд Харківської області дійшов висновку не присуджувати позивачу, на користь якого ухвалено судове рішення, всі його витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, що заявлені до стягнення.
Не погодившись із означеним додатковим рішенням, ФОП Чередниченко Є.А. звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 16.04.2024 у справі №922/5111/23 скасувати, заяву представника Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради адвоката Меркулової Наталії Андріївни про ухвалення додаткового рішення - залишити без розгляду. У випадку, якщо суд дійде висновку, що позивачем було подано заяву у строки, передбачені ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відмовити у повному обсязі у зв'язку з відсутністю належних та допустимих доказів.
На переконання апелянта, оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права та з невірним застосуванням норм матеріального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги (з урахуванням заяви про усунення недоліків апеляційної скарги) відповідач посилається на наступне:
- позивачем докази витрат на правову допомогу подані з порушенням ч.8 ст.129, ч.1 ст.221 ГПК України, оскільки відповідні докази датовані задовго до винесення основного рішення та подані без обґрунтування поважності причин їх неподання до закінчення судових дебатів;
- Господарським судом Харківської області проігноровано той факт, що, заявляючи вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу, позивач зазначає, що вони надані Адвокатським бюро «Антона Новакова». Фактично участь у справі від імені позивача приймала адвокат Меркулова Наталія Андріївна, яка є самозайнятою особою. Будь-яких доказів того, що адвокат Меркулова Н.А. є учасником Адвокатського бюро «Антона Новакова», перебуває з ним у трудових відносинах або залучена означеним адвокатським бюро до участі у справі на договірних засадах позивачем до матеріалів справи не надано, як і не надано доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на надану Меркуловою Н.А. як адвокатом, що здійснює індивідуальну адвокатську діяльність, професійну правничу допомогу;
- поза увагою суду першої інстанції залишилося те, що ордер на надання правничої допомоги було видано на виконання договору на надання послуг з адвокатської діяльності №27 від 22.09.2023, який припинив дію 31.12.2023. До матеріалів справи не надано ордеру, виданого на виконання договору №45 від 29.12.2023. Відтак, усі дії після 31.12.2023 вчинені без відповідних повноважень;
- акти здавання-приймання наданих послуг не є належними доказами, оскільки з них неможливо встановити обставини, які входять у предмет доказування. Означені акти не містять реквізитів уповноваженої особи на підписання таких актів.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2024 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху з метою усунення скаржником допущених при поданні апеляційної скарги недоліків.
Після усунення ФОП Чередниченко Є.А. недоліків апеляційної скарги ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 16.04.2024 у справі №922/5111/23 та призначено розгляд означеної апеляційної скарги на 12.08.2024 об 11:30год.
Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради правом, наданим ст.263 ГПК України, не скористалося, відзиву на апеляційну скаргу не надало. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч.3 ст.263 ГПК України).
У судовому засіданні 12.08.2024 представник позивача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване додаткове рішення залишити без змін.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, про наявність поважних причин неявки суд завчасно не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся шляхом направлення ухвали від 17.06.2024 в електронній формі до електронного кабінету. Довідка про доставку електронного листа долучена до матеріалів справи.
Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, з огляду на необхідність дотримання визначеного ГПК України строку розгляду апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у даному судовому засіданні за відсутності представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.
Предметом апеляційного перегляду є додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 16.04.2024 у справі №922/5111/23, яким стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
Статтею 244 ГПК України унормовано, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (ч.1). Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч.2).
За змістом ч.ч.1, 3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Пунктом 9 ч.3 ст.162 ГПК України визначено, що позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Як убачається з матеріалів справи, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради у позовній заяві повідомило, що попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, які позивач поніс у зв'язку із розглядом справи, складається із суми сплаченого судового збору за подання позовної заяви.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що застосування відповідних положень ст.124 ГПК України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи, а також інших чинників. Зі змісту ч.2 ст.124 ГПК України очевидно вбачається те, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов'язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто, сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №922/676/21.
Відповідно до ст.126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1). За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч.2).
Частиною 8 ст.129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з ч.1 ст.221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Як убачається з матеріалів справи, Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради за змістом позовної заяви було зазначено, що керуючись ч.8 ст.129 ГПК України докази, які підтверджують фактичний розмір понесених позивачем судових витрат, зокрема витрат, пов'язаних із правничою допомогою, будуть подані до суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Крім того у судовому засіданні Господарського суду Харківської області 02.04.2024 представник позивача до закінчення судових дебатів зробив заяву, що докази понесених витрат на професійну правничу допомоги будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
В обґрунтування апеляційної скарги ФОП Чередниченко Є.А. посилається на те, що позивачем докази витрат на правову допомогу подані з порушенням ч.8 ст.129, ч.1 ст.221 ГПК України, оскільки відповідні докази (договори про надання послуг з адвокатської діяльності №45 від 29.12.2023, №27 від 22.09.2023 та акти здавання-приймання наданих послуг з адвокатської діяльності №1 від 25.01.2024, №2 від 16.02.2024, №3 від 26.02.2024, №5 від 11.03.2024) датовані задовго до винесення основного рішення та подані без обґрунтування поважності причин їх неподання до закінчення судових дебатів.
Верховний Суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасне подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу, зробив, зокрема, наступні висновки щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах. Право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень ст.ст.124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (постанови Верховного Суду від 19.07.2021 у справі №910/16803/19, від 19.03.2024 у справі №910/11369/23, від 07.02.2024 у справі №910/216/23).
Суд апеляційної інстанції також звертає увагу, що крім доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу, які датовані до винесення рішення Господарським судом Харківської області у справі №922/5111/23 (02.04.2024), Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до заяви про ухвалення додаткового рішення додано доказ, який датовано після ухвалення означеного рішення і без якого визначення остаточного розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не вбачалося за можливе, а саме акт здавання-приймання наданих послуг (наданої правничої допомоги) №9 від 08.04.2024.
Отже, з урахуванням того, що Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради у позовній заяві зазначило, що докази розміру витрат на професійну правничу допомогу будуть подані в порядку ч.8 ст.129 ГПК України, приймаючи до уваги, що рішення суду першої інстанції ухвалено 02.04.2024, а із заявою про ухвалення додаткового рішення позивач звернувся 08.04.2024 через підсистему «Електронний суд» (тобто, у межах визначеного ч.8 ст.129 ГПК України строку, з урахуванням вихідних днів), Господарський суд Харківської області правомірно здійснив перевірку доказів понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та ухвалив додаткове рішення у справі.
За приписами ст.126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем до матеріалів справи надано наступні документи:
- договір на надання послуг з адвокатської діяльності №27 від 22.09.2023, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Адвокатським бюро "Антона Новакова", в якому, зокрема, погоджена ставка за годину наданих послуг у розмірі 1 675,00 грн.;
- договір на надання послуг з адвокатської діяльності №45 від 29.12.2023, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Адвокатським бюро "Антона Новакова", в якому, зокрема, погоджено ставку за годину наданих послуг у розмірі 1 775,00 грн.;
- ордер на надання правничої (правової) допомоги від 09.10.2023 серії АХ №1152428, виданий Адвокатським бюро "Антона Новакова" на ім'я Меркулової Н.А. на підставі договору про надання послуг з адвокатської діяльності №27 від 22.09.2023;
- ордер на надання правничої (правової) допомоги від 02.01.2024 серії АХ №1165429, виданий Адвокатським бюро "Антона Новакова" на ім'я Меркулової Н.А. на підставі договору про надання послуг з адвокатської діяльності №45 від 29.12.2023;
- лист Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради №6643 від 15.11.2023, в якому позивач на підставі договору про надання адвокатських послуг №27 від 22.09.2023 просить Адвокатське бюро "Антона Новакова" здійснити заходи щодо розірвання договору оренди №5127 від 17.12.2019, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ФОП Чередниченко Є.А., повернення орендованого майна та стягнення з ФОП Чередниченка Є.А. заборгованості з орендної плати та пені в судовому порядку;
- лист Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради №3 від 02.01.2024 на адресу Адвокатського бюро «Антона Новакова», за змістом якого позивач, у зв'язку із укладенням договору на надання послуг з адвокатської діяльності №45 від 29.12.2023 та враховуючи закінчення строку дії договору на надання послуг з адвокатської діяльності №27 від 22.09.2023, а також виходячи із необхідності безперервного надання Адвокатським бюро «Антона Новакова» послуг на надання правничої допомоги у судових справах за відповідними заявками (дорученнями), Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради просить продовжити надання правничої допомоги за заявками (дорученнями) згідно з договором на надання послуг з адвокатської діяльності №27 від 22.09.2023 у порядку виконання договору на надання послуг з адвокатської діяльності №45 від 29.12.2023. У зв'язку із означеним Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради просить вважати усі заявки (доручення) у відповідній частині заявками (дорученнями) за договором на надання послуг з адвокатської діяльності №45 від 29.12.2023;
- витяги з Актів здавання-приймання наданих послуг (наданої правничої допомоги) №4 від 22.11.2023 за договором №27 від 22.09.2023 та №1 від 25.01.2024, №2 від 16.02.2024, №3 від 26.02.2024, №5 від 11.03.2024, №9 від 08.04.2024 за договором №45 від 29.12.2023;
Як убачається з означених актів, Адвокатське бюро "Антона Новакова" надало, а Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради отримало наступну правничу допомогу у справі: підготовка та подання до суду позовної заяви та відповідних матеріалів (додатків) - 9 212,50 грн. (витрати робочого часу на надання правничої допомоги 5,5 год.); підготовка та подання до суду заяви про зменшення розміру позовних вимог - 1 775,00 грн. (витрати робочого часу на надання правничої допомоги 1 год.); участь 09.01.2024, 06.02.2024, 20.02.2024, 05.03.2024, 02.04.2024 у судових засіданнях - 887,50 грн. (витрати робочого часу на надання правничої допомоги 0,5 год.), 2 147,75 грн. (витрати робочого часу на надання правничої допомоги 1,21 год.), 3 656,50 грн. (витрати робочого часу на надання правничої допомоги 2,06 год.), 355,00 грн. (витрати робочого часу на надання правничої допомоги 0,2 год.), 5 680,00 грн. (витрати робочого часу на надання правничої допомоги 3,2 год.) відповідно. В актах зазначено, що у замовника відсутні будь-які зауваження щодо повноти, кількості та якості наданої виконавцем правничої допомоги;
- платіжну інструкцію №201 від 28.11.2023;
- виписку з банківського рахунку АТ ОТП Банк з 01.12.2023 по 31.12.2023.
Судова колегія звертає увагу, що в наданих позивачем актах приймання-передачі наданих послуг визначено вид наданої правничої допомоги, витрати робочого часу на надання правничої допомоги та розмір гонорару виконавця. Відтак, як обгрунтовано зауважено судом першої інстанції, фактично детальний опис робіт викладено у відповідних актах приймання-передачі наданих послуг.
Відхиляючи твердження апелянта про те, що акти здавання-приймання наданих послуг не є належними доказами, оскільки не містять реквізитів уповноваженої особи на підписання таких актів, суд апеляційної інстанції зауважує наступне. Акти здавання-приймання наданих послуг підписані повноважними представниками Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Адвокатського бюро "Антона Новакова", про що зазначено в абзаці першому цих актів. З боку виконавця акти підписані керуючим адвокатом Новаком Антоном уповноваженою особою за довіреностю Бабченком Юрієм Віктороввичем , з боку замовника - виконуючим обов'язки начальника Управління комунального майна і приватизації Кравченка Олега Олександровича. Акти завірені підписами і печетками замовника і виконавця.
За змістом апеляційної скарги ФОП Чередниченко Є.А. зазначає про те, що всі дії адвоката після 31.12.2023 вчинено без відповідних повноважень, оскільки ордер на надання правничої допомоги було видано на виконання договору на надання послуг з адвокатської діяльності №27 від 22.09.2023, який припинив дію 31.12.2023.
Водночас, усупереч твердженням апелянта, до матеріалів справи додано ордер серії АХ №1165429, виданий Адвокатським бюро «Антона Новакова» на ім'я Меркулової Н.А. на підставі договору про надання послуг з адвокатської діяльності №45 від 29.12.2023, на представництво інтересів Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, зокрема, у Господарському суді Харківської області.
Відтак, наявність повноважень у Меркулової Н.А. на представництво інтересів позивача у суді підтверджена належними доказами.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач, разом з іншим, зазначає про те, що заявляючи вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу, позивач зазначає, що вони надані Адвокатським бюро «Антона Новакова». Фактично участь у справі від імені позивача приймала адвокат Меркулова Наталія Андріївна, яка є самозайнятою особою. Будь-яких доказів того, що адвокат Меркулова Н.А. є учасником Адвокатського бюро «Антона Новакова», перебуває з ним у трудових відносинах або залучена означеним адвокатським бюро до участі у справі на договірних засадах позивачем до матеріалів справи не надано.
Оцінюючи означені доводи скаржника, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
У контексті приписів ч.6 ст.14 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатське бюро може залучати до виконання укладених бюро договорів про надання правничої допомоги інших адвокатів на договірних засадах.
За умовами договорів про надання послуг з адвокатської діяльності №27 від 22.09.2023 та №45 від 29.12.2023 залучення до виконання договорів суб'єктів господарювання як співвиконавців не потребує отримання додаткової письмової згоди замовника під час виконання договору.
Згідно з приписами ч.ч.1, 2 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги може бути ордер. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката.
У силу приписів ч.4 ст.60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються, зокрема, ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Як убачається з матеріалів справи, інтереси Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради у Господарському суді Харківської області представляла адвокат Меркулова Н.А. на підставі ордерів, виданих Адвокатським бюро "Антона Новакова" (від 09.10.2023 серії АХ №1152428, від 02.01.2024 серії АХ №1165429). Означені ордери свідчать про залучення Адвокатським бюро "Антона Новакова" до виконання договорів №27 від 22.09.2023 та №45 від 29.12.2023 як співвиконавця адвоката Меркулової Н.А. та в силу вищевикладених приписів законодавства є належними доказами наявності повноважень адвоката Меркулової Н.А. на представництво інтересів Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради. Така участь адвоката передбачена умовами укладених договорів №27 від 22.09.2023 та №45 від 29.12.2023. Відсутність у матеріалах справи укладених між адвокатом Меркуловою Н.А. та Адвокатським бюро «Антона Новакова» договорів на правильність означених висновків не впливає. Отже, доводи апелянта про відсутність правовідносин між адвокатом Меркуловою Н.А. та Адвокатським бюро "Антона Новакова" є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.
Аналізуючи надані позивачем документів, зокрема, договорів на надання послуг з адвокатської діяльності №27 від 22.09.2023 та №45 від 29.12.2023, витягів з Актів здавання-приймання наданих послуг (наданої правничої допомоги) №4 від 22.11.2023 за договором №27 від 22.09.2023 та №1 від 25.01.2024, №2 від 16.02.2024, №3 від 26.02.2024, №5 від 11.03.2024, №9 від 08.04.2024 за договором №45 від 29.12.2023, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що надані Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради докази підтверджують факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 23 714,25 грн.
У контексті приписів ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 30 означеного Закону унормовано, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Частиною 4 ст.126 ГПК України унормовано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У розумінні положень ч.5 ст.126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
Судова колегія враховує, що під час розгляду судом першої інстанції заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу ФОП Чередниченко Є.А. не заявив клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
Водночас, визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.
Подібна правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 01.09.2023 у справі №924/232/22, від 15.08.2023 у справі №910/4631/22 та від 19.01.2022 у справі №910/789/21, а також у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №910/9916/17.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
У ч.4 ст.129 ГПК України визначено загальне правило розподілу судових витрат, відповідно до якого інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Однак, у ч.5 ст.129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Згідно з ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.4 ст.129 ГПК України, також визначені положеннями ч.ч.6, 7, 9 ст.129 цього Кодексу.
Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч.5-7, 9 ст.129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч.ч.5-7, 9 ст.129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
Східний апеляційний господарський суд зауважує, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Подібна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
Східний апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що розглядувана справа не є складною, позовна заява є невеликою за обсягом, її підготовка не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, не вимагала вивчення та аналізу великого обсягу матеріалів, додані до позовної заяви докази є типовими для договорів оренди, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин докорінно не змінювалось. Крім того додані до позовної заяви розрахунки складені безпосередньо Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, а не адвокатом/адвокатським бюро.
Як обгрунтовано зауважено місцевим господарським судом, звернення до суду із заявою пpo зменшення розмiру позовних вимог обумовлене виключно діями самого позивача (неврахуванням рішення 21 сесії Харківської міської ради 8 скликання "Про деякі питання нарахування та сплати орендної плати за користування майном комунальної власності Харківської міської територіальної громади під час дії воєнного стану" №496/23 від 01.12.2023). У свою чергу, подання чи не подання заяви про зменшення розміру позовних вимог є виключно правом позивача.
Аналізуючи такий вид наданої позивачу правничої допомоги як участь у судових засіданнях, судова колегія зауважує наступне. Як убачається з актів здавання-приймання наданих послуг, загальна кількість витраченого адвокатом часу на участь у судових засіданнях склала більше 7 годин. Водночас, як убачається із протоколів судових засідань Господарського суду Харківської області від 09.01.2021, 06.02.2024, 20.02.2024, 05.03.2024, 02.04.2024, загальна тривалість проведення судових засідань склала менше 2 годин.
Отже, оцінивши надані Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з критеріїв складності справи, реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, зважаючи на обставини справи, Східний апеляційний господарський суд погоджується з висновком Господарського суду Харківської області про наявність правових підстав для обмеження розміру таких витрат до 10 000,00 грн. На переконання судової колегії, стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн. відповідає критеріям розумності, необхідності, співрозмірності, пропорційності та справедливості.
Враховуючи вищевикладене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку із чим апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Харківської області - залишенню без змін.
Оскільки судовий збір при оскарженні додаткового судового рішення, яким вирішено питання розподілу судових витрат або встановлено порядок виконання судового рішення, не сплачується (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 20.12.2019 у справі №240/6150/18), витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст.129 ГПК України судом апеляційної інстанції не розподіляються.
Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 16.04.2024 у справі №922/5111/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження визначені ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 21.08.2024.
Головуючий суддя О.Є. Медуниця
Суддя О.А. Істоміна
Суддя О.О. Радіонова