Справа № 613/71/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11кп/818/1339/24 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч. 5 ст. 27, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України
21 серпня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова апеляційну скаргу першого заступника керівника Харківської обласної прокуратури ОСОБА_8 на вирок Богодухівського районного суду Харківської області від 27 березня 2024 року стосовно ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 358, частиною 4 статті 358 КК України у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 12023226010000289 від 15.11.2023, -
Вироком Богодухівського районного суду Харківської області від 27 березня 2024 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харків, українця, громадянина України, з професійно - технічною освітою, одруженого, офіційно не працює, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 358, частиною 4 статті 358 КК України та призначено покарання: за частиною 5 статті 27 частиною 1 статті 358 КК України у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн.; за частиною 4 статті 358 КК України у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн..
На підставі частини 1 статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн. Згідно вироку, приблизно у грудні 2021 року у ОСОБА_7 виник злочинний намір, спрямований на підроблення офіційного документа, а саме посвідчення водія, з метою його подальшого використання для керування транспортними засобами.
Після чого, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на підробку офіційного документа, ОСОБА_7 , в соціальній мережі «Instagram», на сторінці яку в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, зв'язався із невстановленою в ході досудового розслідування особою та домовився про надання послуг по виготовленню та продажу посвідчення водія.
Переслідуючи свій умисел, ОСОБА_7 шляхом переписки із невстановленою в ході досудового розслідування особою, замовив собі посвідчення водія на своє ім'я з відкритими категоріями «В1», «В», «С1», «С», «СЕ» під час цього узгодив оплату вартості підробленого офіційного документу та усвідомлюючи, що в посвідчення водія будуть внесені завідомо неправдиві відомості, які не відповідають дійсності, передав необхідні персональні дані, а саме - фотознімки свого паспорта, особистого підпису та власного фото для внесення їх до підробленого посвідчення водія через соціальну мережу «Instagram», тим самим здійснив сприяння (пособництво) вчиненню кримінального проступку.
Після цього, невстановлена під час досудового розслідування особа, у невстановленому місці та у невстановлений час, виготовила посвідчення водія серії НОМЕР_1 , виданого 22 грудня 2021 року ТСЦ 6144 на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке згідно висновку експерта № СЕ-19/121-23/27591-ДД від 05 грудня 2023 року, не відповідає бланкам аналогічних документів, які знаходяться в офіційному обігу країни виробництва - України, після чого надіслала дане посвідчення ОСОБА_7 , до відділення № 65 «Нової Пошти», яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , звідки підроблене посвідчення було отримано останнім.
Крім того, у грудні 2021 року у ОСОБА_7 виник злочинний намір, спрямований на підроблення офіційного документа, а саме посвідчення водія, з метою його подальшого використання для керування транспортними засобами.
Після чого, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на підробку офіційного документа, ОСОБА_7 в соціальній мережі «Instagram», на сторінці яку в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, зв'язався із невстановленою в ході досудового розслідування особою та домовився про надання послуг по виготовленню та продажу посвідчення водія.
Переслідуючи свій умисел, ОСОБА_7 , шляхом переписки із невстановленою в ході досудового розслідування особою, замовив собі посвідчення водія на своє ім'я з відкритими категоріями «В1», «В», «С1», «С», «СЕ» під час цього узгодив оплату вартості підробленого офіційного документу та усвідомлюючи, що в посвідчення водія будуть внесені завідомо неправдиві відомості, які не відповідають дійсності, передав необхідні персональні дані, а саме - фотознімки свого паспорта, особистого підпису та власного фото для внесення їх до підробленого посвідчення водія через соціальну мережу «Instagram», тим самим здійснив сприяння (пособництво) вчиненню кримінального проступку.
Після цього, невстановлена під час досудового розслідування особа, у невстановленому місці та у невстановлений час, виготовила посвідчення водія серії НОМЕР_1 , виданого 22 грудня 2021 року ТСЦ 6144 на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке згідно висновку експерта № СЕ-19/121-23/27591-ДД від 05 грудня 2023 року, не відповідає бланкам аналогічних документів, які знаходяться в офіційному обігу країни виробництва - України, після чого надіслала дане посвідчення ОСОБА_7 , до відділення № 65 «Нової Пошти», яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , звідки підроблене посвідчення було отримано останнім.
Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_7 , 15 листопада 2023 року, приблизно о 13 годині 30 хвилин, будучи учасником дорожнього руху в якості водія легкового автомобіля ВАЗ 2108, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався по АДРЕСА_4 та був зупинений працівниками поліції, на блок посту, для перевірки документів. В цей момент у ОСОБА_7 , виник прямий злочинний умисел направлений на використання завідомо підробленого посвідчення водія серії НОМЕР_1 , виданого 22 грудня 2021 року ТСЦ 6144 на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке згідно висновку експерта № СЕ-19/121-23/27591-ДД від 05 грудня 2023 року, не відповідає бланкам аналогічних документів, які знаходяться в офіційному обігу країни виробництва - України, надав завідомо підроблене посвідчення водія на своє ім'я працівникам поліції, тим самим використавши його. Перший заступник керівника Харківської обласної прокуратури, не погджуючись із вироком суду в частині призначеного покарання, подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок скасувати в частині призначеного покарання, постановити новий вирок, яким призначити за частиною 5 статті 27 частиною 1 статті 358 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки; за частиною 4 статті 358 КК України - покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. На підставі частини 1 статті 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки. Апеляційні вимоги прокурор мотивує тим, що призначене покарання, ближче до мінімального можливого, не відповідає меті виправлення засудженого та попередження вчинення нових правопорушень, є недостатнім, зважаючи на час та суму, які обвинувачений витратив задля уникнення проходження законної процедури отримання посвідчення водія. Крім того, прокурор наголошує на необхідності призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, думку обвинуваченого, який заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Дії обвинуваченого кваліфіковано правильно, висновки суду відносно фактичних обставин справи, які в суді першої інстанції не заперечувались і відносно яких відповідно до вимог частини 3 статті 349 КПК України докази не досліджувались, колегія суддів на підставі частини 2 статті 394 та частини 1 статті 404 КПК України, не перевіряє. Перевіряючи вирок в межах апеляційної скарги прокурора щодо правильності призначення покарання, судом апеляційної інстанції встановлено, що призначене судом першої інстанції покарання, як окремо за частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 358 КК України, так і за сукупністю кримінальних правопорушень не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, у зв'язку із чим вирок суду в частині призначеного покарання слід скасувати та ухвалити в цій частині новий вирок на підставі пункту 3 частини 1 статті 407, пункту 2 частини 1 статті 420 КПК України. Частиною 1 статті 414 КПК України визначено, що невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість. Відповідно частини 2 статті 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Згідно статті 65 КК України та роз'яснень, наведених в пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Суд апеляційної інстанції погоджується з апеляційними доводами прокурора в тій частині, що штраф у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень, не відповідає меті покарання, не є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, враховуючи, що ОСОБА_7 вчинив дії з метою отримання та використання завідомо підробленого посвідчення водія, за що сплатив близько 8000 гривень. З огляду на те, що обвинувачений надав перевагу незаконному способу отримання підробленого посвідчення водія, колегія суддів приходить до висновку, що призначення судом першої інстанції штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, не є співмірним з тяжкістю кримінального правопорушення та обставинами його вчинення. Суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що виходячи з вказаної мети і принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Тільки з врахуванням та належним аналізом усіх цих обставин у своїй сукупності буде досягнуто необхідного балансу верховенства права та справедливості при вирішенні цього питання. Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_7 покарання як окремо за частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 358 КК України, так і на підставі частини 1 статті 70 КК України, колегія суддів враховує, що обставини, які його пом'якшують, а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, що стороною обвинувачення не заперечується. Обставини, що обтяжують покарання, відсутні. ОСОБА_7 раніше не був судимий, проходив службу в лавах ЗСУ, за місцем проживання характеризується позитивно, дані про офіційне працевлаштування відсутні, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Враховуючи встановлені обставини, дані про особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, визнання вини, колегія суддів не вбачає підстав для призначення штрафу в максимальному розмірі, передбаченому санкцією частини 1 статті 358 КК України, як про це просить прокурор в апеляційній скарзі, та вважає достатнім визначити штраф за частиною 5 статті 27 частиною 1 статті 358 КК України в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень. Крім того, апеляційний суд не вбачає достатніх правових підстав для задоволення вимоги прокурора, зазначеної в апеляційній скарзі, про призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 роки. З наведених підстав апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню. Суд апеляційної інстанції зауважує, що ОСОБА_7 відповідно до квитанції від 28.03.2024 № N07Z03955М, що наявна в матеріалах провадження, вже сплатив 3400 гривень в рахунок розміру штрафу, призначеного судом першої інстанції. Враховуючи вказану обставину, обвинуваченому необхідно зарахувати сплачену суму коштів в розмір штрафу, остаточного призначеного цим вироком.
На підставі викладеного, керуючись статтями 404, 407, 414, 418, 420 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити частково.
Вирок Богодухівського районного суду Харківської області від 27 березня 2024 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 скасувати в частині призначеного покарання за частиною 5 статті 27 частиною 1 статті 358 та на підставі статті 70 КК України, в цій частині ухвалити новий вирок.
Вважати ОСОБА_7 засудженим за частиною 4 статті 358 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Призначити ОСОБА_7 за частиною 5 статті 27 частиною 1 статті 358 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
На підставі частини 1 статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Зарахувати 3400 гривень, які сплачені ОСОБА_7 відповідно до квитанції від 28.03.2024 № N07Z03955М, в рахунок штрафу, остаточного призначеного даним вироком.
В решті вирок Богодухівського районного суду Харківської області від 27 березня 2024 року - залишити без змін.
Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений до Касаційного Кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.
Головуючий:
Судді: