Справа № 635/2534/23
Провадження № 1-кп/635/197/2024
21 серпня 2024 року смт Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 62023170020000715 від 21.04.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,
прокурором подано клопотання, в якому просить суд обвинуваченому ОСОБА_5 продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» із залишенням раніше визначеного розміру застави.
Клопотання обґрунтовано наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на теперішній час не зменшились та продовжують існувати.
В своєму клопотанні прокурор зазначає по те, що: наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України можливість переховуватися від суду підтверджується тим що ОСОБА_5 проходить військову службу на посаді старшого стрільця 2 відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти 3 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», місцезнаходження військової частини, в якій він проходить військову службу в будь-який час може змінити місце дислокації в іншу область внаслідок проведення бойових дій на території України, що створить умови для його переховування від органу досудового розслідування та суду в інших областях України, враховуючи, що суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання. Крім того вказані обставини утворять складності явки або -запізнення підозрюваного до органу досудового розслідування та суду.
Наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, знищити, сховати або спотворити будь- яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_5 , перебуваючи не в умовах ізоляції може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин.
Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні підтверджується тим, що ОСОБА_5 , розуміючи ступінь тяжкості вчиненою злочину, наслідки та ризик втечі для нього, може самостійно або заручившись підтримкою інших осіб, своїх співслужбовців здійснити вплив на свідків, понятих, як благаючі або умовляючи їх, так і маючи безперешкодний доступ до вогнепальної зброї, за допомогою якої може погрожувати свідкам, понятим, експертам щоб вони відмовились від своїх показань, які вони надали на досудовому розслідуванні та в подальшому будуть надавати при судовому розгляді з метою уникнути покарання за вчинений злочин.
Наявність ризику, передбаченого п. 4 ч.1 ст. 177 КПК України перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, підтверджується тим, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового слідства. Зокрема, достовірність перевірки підстав неявки до органу досудового розслідування або суду вимагатимуть від сторони обвинувачення певного часу, що в свою чергу призведе до необґрунтованого затягування строків досудового розслідування та створить можливості для ОСОБА_5 незаконно впливати на свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. В той же час останній перебуваючи на волі не буде позбавлений можливості з використанням мобільних телефонів, тощо здійснювати вплив на інших учасників кримінального провадження.
Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується підтверджується тим, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, як військовослужбовець військової служби, може вчинити інший військовий злочин, а саме самовільне залишення військової частини або місця служби, що кваліфікується за ст. 407 КК України, або дезертирство за ст. 408 КК України, тим самим переховуватись та ухилятись від кримінальної відповідальності за фактом вчинення тяжкого злочину.
Неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу прокурором детально обґрунтовано в своєму клопотання, в тому числі і можливістю обвинуваченого отримати вільний доступ до зброї та іншими чинниками.
Посилаючись на зазначені обставини, в судовому засіданні прокурор просить суд клопотання задовольнити.
Обвинувачений та захисник заперечували проти поданого клопотання. Так захисник зазначив, що прокурором не враховано наявність у обвинуваченого утриманців та що прокурор безпідставно посилається на можливість переховуватись від суду та вчинити тиск на свідків. Стороною захисту зазначено, що з перебігом часу ризики суттєво зменшились, що дозволяє суду обрати більш м'який запобіжний захід, такий як цілодобовий домашній арешт, який може ефективно запобігати всім існуючим ризикам, зазначеним прокурором у його клопотанні, тому сторона захисту просить суд відмовити прокурору в задоволенні клопотання та обрати обвинуваченому більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, або вирішити питання про визначення меншого розміру застави з урахуванням великого перебігу часу
Вислухавши в судовому засіданні доводи учасників судового розгляду та дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає клопотання прокурора таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 та п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
В даному випадку до обвинуваченого, як до раніше несудимої особи, відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 10 років.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст.402 КК України - непокора - відкрита відмова виконати наказ начальника вчиненого в умовах воєнного стану, за вчинення якого передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі строком від 5 до 10 років. ОСОБА_5 раніше не судимий, осіб похилого віку на утриманні не має, проходить військову службу на посаді старшого стрільця 2 відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти 3 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 . Стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 28.02.2023 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти військової служби правопорядку строком до 28.04.2023. Строк тримання під вартою продовжувався судом із визначенням розміру застави.
В подальшому ухвалами Харківського районного суду Харківської області продовжувався обвинуваченому строк тримання під вартою, який спливає 28.06.2024 року і обвинуваченому ОСОБА_5 визначено суму застави у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 107360 (сто сім тисяч триста шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області.
В даному судовому засіданні суд встановив, що прокурором доведено існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. На теперішній час із урахуванням перебігу часу та проведені в судовому засіданні процесуальні дії по допиту свідків не зменшують наявні ризики, тому без застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою неможливо запобігання існуючим ризика шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки в іншому разі обвинувачений буде мати можливість спілкування зі свідками, отримає доступ до зброї та зможе вільно перешкоджати судовому розгляду в інший спосіб, а тримання під вартою в умовах СІЗО виключає такі обставини та буде сприяти найбільш повному забезпеченню виконання обвинуваченим своїх обов'язків та забезпечить об'єктивний і оперативний розгляд кримінального провадження.
Наявність ризиків, передбачених п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України суд вважає недоведеною з наступних мотивів.
В судовому засіданні прокурором не доведено наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки твердження, наведені в клопотання, а саме що ОСОБА_6 перебуваючи не в умовах ізоляції може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин ґрунтуються виключно на припущеннях без зазначення конкретних речей і документів, до яких обвинувачений може мати реальний доступ, перебуваючи на волі. Крім того, всі речі і документи, що мають значення для кримінального провадження в якості доказів містяться в матеріалах кримінального провадження. Крім того, наявність такого ризику не була встановлена слідчим суддею при застосуванні до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд також вважає недоведеним наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так прокурор стверджує, що ОСОБА_6 перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для нього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового слідства. Зокрема, достовірність перевірки підстав неявки до органу досудового розслідування або суду вимагатимуть від сторони обвинувачення певного часу, що в свою чергу призведе до необґрунтованого затягування строків досудового розслідування та створить можливості для ОСОБА_6 незаконно впливати, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. В той же час останній перебуваючи на волі не буде позбавлений можливості з використанням мобільних телефонів, тощо здійснювати вплив на інших учасників кримінального провадження. На думку суду самокалічення чи симулювання хвороби можливо вчинити і в умовах ізоляції. Крім того, посилання на можливість затягування строків досудового розслідування не має ніякого відношення до процедури судового розгляду, а обґрунтування наявність такого ризику доводами про можливості впливати на свідків не стосується такого виду ризику, оскільки такі обставини охоплюються ризиком, передбаченим п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд частково погоджується із доводами сторони захисту стосовно матеріального стану обвинуваченого, який не має можливості внести раніше визначений судом розмір застави, оскільки при вирішення питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до вимог ст. 178 КПК України суд зобов'язаний враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого. Обвинувачений ОСОБА_5 тримається під вартою більше одного року і за цей час сума застави не внесена, із перебігом часу ризики, наявність яких доведена прокурором зменшуються, зокрема ризик впливу на свідків є на теперішній час мінімальним, тому суд вважає за необхідне зменшити розмір застави до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи наведене, суд задовольняє клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
Керуючись ст. 331 КПК України, суд
клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 - задовольнити.
Обвинуваченому ОСОБА_5 продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, а саме до 19 жовтня 2024 року включно в умова ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
Строк дії ухвали встановити до 19 жовтня 2024 року включно.
Визначити суму застави у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області, протягом дії ухвали.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 з-під варти - звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки строком до 21 жовтня 2024 року: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає (перебуває), без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання (перебування); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування із свідками з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1