21.08.2024 Суддя Попова В. О.
Справа № 644/2126/24
Провадження № 2-о/644/73/24
21 серпня 2024 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Попової В.О.,
присяжних Михайлової Н.М., Полковніченко Ю.О.
за участю секретаря Плаксій К.А.,
представника заінтересованої особи - Щегельської Н.П.
представника ОСОБА_1 - адвоката Маюрнікової В.Н.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань суду в режимі відеоконференції заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки
установив:
25.03.2024 ОСОБА_1 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з заявою, в якій просить визнати його сестру - ОСОБА_1 недієздатною, встановити над нею опіку та призначити його опікуном.
Ухвалою суду від 27 березня 2024 року заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, призначено справу до розгляду. Вирішено розгляд справи проводити у складі судді та двох присяжних.
Ухвалою суду від 04 квітня 2024 року постановлено доручити Східному міжрегіональному центру з надання безоплатної правничої допомоги призначити адвоката для здійснення захисту прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо якої подано заяву про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки, для участі у розгляді цивільної справи.
В судове засідання, призначене на 03 липня 2024 року заявник ОСОБА_1 не з'явився, причини неявки суду не повідомив, був своєчасно та належним чином повідомлений про судове засідання, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки, наявної в матеріалах справи (а.с. 77).
В судове засідання, призначене на 21 серпня 2024 року заявник ОСОБА_1 не з'явився, причини неявки суду не повідомив, був своєчасно та належним чином повідомлений про судове засідання, що підтверджується довідкою про доставку SMS на номер телефону ОСОБА_1 НОМЕР_1 , зазначений ним у заяві про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки, смс доставлено 03 липня 2024 року о 11:25 год (а.с.89), а також шляхом направлення судової повістки рекомендованою кореспонденцією на адресу за місцем реєстрації проживання, яка повернулась до суду з відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою», що вважається належним повідомленням та відповідає правовій позиції викладеної в постанові КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23) (а.с.92). Заяв, клопотань тощо від нього не надходило.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши думку сторін по справі, дійшов до висновку про залишення позовної заяви без розгляду з огляду на таке.
Частиною 3 ст. 294 ЦПК України, вказано, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (§ 57 рішення у справі “Ashingdane v. the United Kingdom” від 28 травня 1985 року, § 96 рішення у справі “Krombach v. France” від 13 лютого 2001 року).
У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі “Кутіч проти Хорватії” від 01.03.2002).
Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у рішенні у справі “Беллет проти Франції” (“Bellet v. France”, заява N 13343/87) від 04.12.1995 Європейський суд з прав людини зазначив, що “стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права”.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях також неодноразово наголошував, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі “Волчлі проти Франції” (Walchli v. France), заява №35787/03, п. 29, від 26.07.2007). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії” від 28.10.1998).
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі “Смірнова проти України”).
Частиною 5 статті 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до вимог статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться .
Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Докази того, що заявник на виконання вимог статті 131 ЦПК України повідомляв суд про зміну засобів зв'язку, в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, заявник про судове засідання повідомлений належним чином, повторно в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Беручи до уваги, що судом вжито всіх необхідних заходів для забезпечення участі заявника в судовому засіданні, відсутність доказів поважності причин його неявки в судове засідання, суд, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, дійшов висновку про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки.
Керуючись ст. 223, 257, 260, 260, 268 ЦПК України, суд
Залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що він має право звернутися до суду повторно після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Ухвалу складено 21.08.2024.
Головуючий суддя: В.О. Попова
присяжні: Н.М. Михайлова
Ю.О. Полковніченко