Справа № 953/7240/24
н/п 1-кс/953/6103/24
"20" серпня 2024 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання прокурора Київської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221130000614 від 08.04.2024 за ч. 2 ст. 436-2 КК України, про арешт майна, -
встановив:
До Київського районного суду м. Харкова 19.08.2024 поштою надійшло вказане клопотання, в якому сторона обвинувачення просить накласти арешт на тимчасове вилучене майно в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон у корпусі чорного кольору марки «RealMI» IMEI: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 із наявними у ньому сім-картками із номерами: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , який було поміщено у експертний сейф-пакет WAR1188465; планшет у корпусі темно-синього кольору марки «Huawei», який було поміщено до експертного пакету №WAR1034953, вказані предмети належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Харкова, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 ; місце зберігання вищевказаних вилучених речей визначити камеру схову речових доказів Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області (61002, м. Харків, вул. Алчевських, 49) після проведення необхідних експертних досліджень та процесуальних дій.
На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харків, користується соціальною мережею «Одноклассники» та веде сторінку за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на ім'я « ОСОБА_5 ». Відповідно до розміщеної інформації - користувач « ОСОБА_5 » народився «29» липня 1977 року в м. Харків, проживає в м. Харків, перебуває в шлюбі з « ОСОБА_6 » (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_3
За наявними даними, за місцем реєстрації та фактичного проживання ОСОБА_4 можуть зберігатись: мобільні телефони та сім-картки до них, комп'ютерна техніка, ноутбуки, флеш-носії, інші технічні прилади які останній використовує у своїй злочинній діяльності та на якій залишись сліди вчиненого кримінального правопорушення.
13.08.2024 було отримано ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова про проведення обшуку за адресою проживання ОСОБА_4 а саме: АДРЕСА_1 .
В ході проведення обшуку 15.08.2024 за адресою: м АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено: мобільний телефон у корпусі чорного кольору марки «RealMI» IMEI: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 із наявними у ньому сімкартками із номерами: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , який було поміщено у експертний сейф-пакет WAR1188465; планшет у корпусі темно-синього кольору марки «Huawei», який було поміщено до експертного пакету №WAR1034953, вказані предмети належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Харкова, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначені речі були визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
З огляду на вищевказане, відповідно до ст.ст.167, 170, 171 КПК України, виникла необхідність накладення арешту на вищевказане у клопотанні майно, адже не застосування арешту на дане майно може привести до його знищення, втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкодити здійсненню досудового розслідування.
Виявлені в ході обшуків предмети мають суттєве значення у кримінальному провадженні у якості речових доказів, необхідні для проведення ряду слідчих (розшукових) дій, досліджень, у тому числі призначення ряду експертиз з метою встановлення фактів причетності до вчинення шахрайських дій.
Сторона обвинувачення зазначає, що вилучені речі визнані у кримінальному провадженні у якості речових доказів, повернення таких, може призвести до їх знищення, втрати, пошкодження, зміни первинного змісту, унеможливить встановлення відомостей та отримання додаткових доказів, шляхом їх дослідження, інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, з метою встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно.
В судове засідання прокурор не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання, причини неявки суду не повідомив.
В судове засідання власник майна ОСОБА_4 не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.
Неприбуття в судове засідання власника майна, прокурора, відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотань. Володілець майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.
Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що в провадженні Харківського раонного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12024221130000614 від 08.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України.
Ухвалами слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 13.08.2024 надано дозвіл слідчому, який здійснює досудове розслідування, чи прокурору, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, на проведення обшуку за місцем фактичного проживання громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у будинку та надвірних спорудах за адресою: АДРЕСА_1 , з метою відшукання та вилучення речей, предметів та документів, що можуть викривати причетність вказаної особи до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, а також можуть мати значення для розслідування у даному кримінальному провадженні, а саме: мобільних телефонів та сім-карток до них, комп'ютерної техніки, ноутбуків, флеш-носіїв, технічних приладів, які могли використовуватись ОСОБА_4 для поширення вищезазначеної інформації та предметів, в яких можуть міститися відомості щодо вчинення вищезазначеного злочину (а.с. 43-44).
15.08.2024 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 15.08.2024 проведено обшук: у будинку та надвірних спорудах за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 06.25 год. до 07.41 год., в ході якого, згідно протоколу обшуку від 15.08.2024, вилучено вказане в клопотанні майно (а.с. 45-50).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно вимог ч. 6 ст. 132 КПК України, до клопотання слідчого, прокурора про застосування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Більш того, в статті 223 КПК України викладені вимоги до проведенні слідчих (розшукових) дій. Так, відповідно до ч.1, 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні; підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Таким чином, в разі звернення процесуальної особи, що здійснює кримінальне провадження, з клопотанням до слідчого судді про проведення обшуку, норми діючого кримінального процесуального законодавства, прямо встановлюють обов'язок цієї особи звертатися з таким клопотанням саме в рамках конкретного провадження, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у зв'язку із розслідуванням якого подається клопотання та відомості щодо вчинення саме цього кримінального правопорушення.
Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні сторони обвинувачення майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, -
Ухвалив:
Клопотання прокурора про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене майно в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон у корпусі чорного кольору марки «RealMI» IMEI: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 із наявними у ньому сім-картками із номерами: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , який було поміщено у експертний сейф-пакет WAR1188465; планшет у корпусі темно-синього кольору марки «Huawei», який було поміщено до експертного пакету №WAR1034953 - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Визначити місцем зберігання арештованого майна камеру схову речових доказів Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області (61002, м. Харків, вул. Алчевських, 49) після проведення необхідних експертних досліджень та процесуальних дій.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1