Справа № 953/7475/24
н/п 1-кс/953/6111/24
"20" серпня 2024 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судовий засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в м.Харкові клопотання старшого слідчого СВ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_6 , по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024222010000136 від 10.07.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Харкова, громадянину України, із середньою освітою, не одруженому, офіційно не працевлаштованому, на утриманні малолітніх дітей, непрацездатних осіб та осіб похилого віку не має, інвалідом не являється, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий,
підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, - -
19 серпня 2024 року до суду надійшло клопотання старшого слідчого СВ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024222010000136 від 10.07.2024 про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, без застосування спеціального електронного пристрою, заборонивши йому залишати без дозволу слідчого, прокурора чи суду місце своєї реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 з 22.00 год. до 06.00 год. наступної доби. Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_5 : - прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; - не залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 з 22.00 год. до 06.00 год. наступної доби, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; - не виїжджати за межі м.Харкова; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що досудовим розслідуванням встановлено, що 03.07.2024 приблизно о 13 годин 30 хвилин ОСОБА_5 знаходячись на території Журавлівського гідропарка, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де в нього виник раптовий умисел направлений на незаконне викрадення чужого майна, реалізовуючи його, діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно в умовах воєнного стану, введеного на території України на підставі Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, в подальшому неодноразово продовжений, останній раз 06.05.2024 Указом Президента України №271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно взяв мобільний телефон синього кольору Xiaomi Redmi Note 8 Pro 6Gb RAM 128 Gb ROM, IMEI1: НОМЕР_1 , належний ОСОБА_7 , який був в користуванні її доньки неповнолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в чохлі якого знаходились банківська картка АТ «Державний Ощадний банк України» № НОМЕР_2 та паспорт на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вартість вказаного телефону згідно висновку судової товарознавчої експертизи №CE-19/121-24/20795-ТВ від 29.07.2024 складає: 4343грн. 69коп.
Після чого ОСОБА_5 покинув територію Журавлівського гідропарка, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , та розпорядився викраденим майном на власний розсуд. Внаслідок вказаних злочинних дій ОСОБА_5 , потерпілій ОСОБА_7 спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 4343грн. 69коп.
02.08.2024 о 15 годині 02 хвилин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно вимог ст. ст. 42, 276-278 КПК України було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчинена повторно в умовах воєнного стану, яка обгрунтовано підтверджується наданими суду доказами.
Сторона обвинувачення зазначає, що метою застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є забезпечення його належної процесуальної поведінки шляхом запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Сторона обвинувачення у судовому засіданні клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підтримала. Прокурор зазначив, що зібрані на час розгляду клопотання докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та підтверджують наявність ризиків, передбачених п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні пред'явлену підозру визнав та не заперечував проти задоволення клопотання слідчого та обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний час доби.
Слідча суддя, заслухавши позицію сторони обвинувачення та сторони захисту, дослідивши надані матеріали та докази у їх сукупності, прийшла до наступного висновку.
З наданих матеріалів встановлено, що Харківським районним управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42024222010000136 від 10.07.2024.
В межах розгляду даного клопотання встановлено, що ОСОБА_5 о 15 годині 02 хвилин 02 серпня 2024 року у кримінальному провадженні №42024222010000136 від 10.07.2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану. Повідомлення про підозру та пам'ятка про процесуальні права та обов'язки вручені особисто ОСОБА_5 , права підозрюваного оголошені та роз'яснені 02.08.2024.
Зазначений факт підтверджується особистим підписом ОСОБА_5 , який міститься в підозрі та пам'ятці про процесуальні права та обов'язки підозрюваного та не заперечувався останнім в судовому засіданні.
З огляду на зазначене, слідча суддя приходить до висновку, що відповідно до вимог ст.42 КПК України, ОСОБА_5 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.
Відповідно до статті 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно статті 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 стаття 194 КПК України).
Щодо наявності обґрунтованої підозри слідча суддя зазначає наступне.
Відповідно до частини 5 статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою ЄСПЛ.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).
При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи
Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученогс Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вирок) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процес) кримінального розслідування».
З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
Слідчою суддею встановлено, що на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, ОСОБА_5 є осудною особою, яка досягла 16-річного віку. Підозрюваний не працевлаштований.
За результатами розгляду даного клопотання про застосування запобіжного заходу слідчою суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення доказів: даних, які містяться у рапорті чергового ХРУП №1 ГУНП в Харківській області про прийняття заяви ЄО №10983 від 03.07.2024; показань потерпілої ОСОБА_7 , які містяться у протоколі допиту від 19.07.2024; показань свідка ОСОБА_8 , які містяться у протоколі допиту від 19.07.2024; даних, які містяться у протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.07.2024 з довідкою до протоколу; даних, які містяться у висновку експерта від 25.07.2024 №СЕ-19/121-24/20795-ТВ за результатами проведення судової товарознавчої експертизи; показань свідка ОСОБА_9 , які містяться у протоколі допиту від 19.07.2024; даних, які містяться у протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.07.2024 з довідкою до протоколу; показань свідка ОСОБА_10 , які містяться у протоколі допиту від 18.07.2024.
Крім того, слідча суддя зазначає, що на цій стадії кримінального провадження, враховуючи практику Європейського суду з прав людини та положення кримінального процесуального закону, суд повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів, для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується.
З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідча суддя дійшла висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України за викладених у клопотанні обставин.
Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.
Щодо наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України слідча суддя зазначає наступне.
Слідча суддя враховує наявність ризиків, передбачених пунктами 1,3,5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваним: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Слідча суддя зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України, є тяжким злочином, санкція якого передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідча суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_5 у сукупності з іншими обставинами.
При встановленні наявності ризику впливу на потерпілих та свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на потерпілу та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Також достатньо обґрунтованим є ризик вчинення інших кримінальних правопорушень ОСОБА_5 , зважаючи на те, що він раніше судимий, зокрема, вироком Московського районного суду м. Харкова від 02.01.2024 за ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України до покарання у вигляді двох років позбавлення волі, на підставі ст.75,76 КК України від відбування покарання звільнений з виправним строком один рік, має не зняту та не погашену судимість.
Згідно з вимогами статті 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (частина 2 статті 181 КПК України).
Разом з цим, пунктами 3, 4, 5, 8 частини 1 статті 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного.
Слідчою суддею встановлено дані щодо особи підозрюваного, який не одружений, офіційно не працевлаштований, малолітніх дітей, непрацездатних осіб на утриманні не має, має зареєстроване місце проживання, раніше судимий.
Дослідивши в сукупності докази, а також дані щодо особи підозрюваного, слідча суддя прийшла до висновку, що прокурор довів шляхом доказування в судовому засіданні, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, у порівнянні з домашнім арештом не буде достатнім заходом забезпечення кримінального провадження.
За викладених у сукупності обставин, слідча суддя дійшла висновку, що саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний час доби в повній мірі відповідає меті його застосування забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Враховуючи, що чинне законодавство надає можливість покладення додаткових обов'язків при обранні такого запобіжного заходу, як домашній арешт, слідча суддя вважає за необхідне покладення на підозрюваного додаткових обов'язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України, а саме: - прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; - не залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 з 22.00 год. до 06.00 год. наступної доби, без дозволу слідчого, прокурора чи суду (з можливістю відвідування найближчого укриття у разі оголошення повітряної загрози); - не виїжджати за межі м.Харкова; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
З огляду на те, що стороною обвинувачення доведено неможливості застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу, слідча суддя приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за місцем проживання, а саме заборонити підозрюваному залишати житло у період з 22-00 години до 06-00 години за адресою: АДРЕСА_1 , із покладенням на нього обов'язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України, оскільки такий запобіжний захід стане надійною запорукою дотримання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків, а покладення на нього додаткових обов'язків забезпечить дотримання вимог статті 2 та частини 2 статті 28 КПК України, щодо проведення досудового розслідування у розумні строки.
Враховуючи те, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024222010000136 від 10.07.2024, закінчується 02.10.2024, то з урахуванням положень частини 1 статті 219 КПК України, строк дії ухвали про тримання під домашнім арештом, а також виконання обов'язків належить визначити на 43 (сорок три) дні - до 01 жовтня 2024 року включно в межах строку досудового розслідування.
Керуючись статтями 177, 178, 181, 183, 194, 372, 376 ч.2 КПК України, суд, -
Клопотання старшого слідчого СВ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_6 , по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024222010000136 від 10.07.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання, а саме заборонити підозрюваному залишати житло у період з 22-00 години до 06-00 години за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, суду в межах строку досудового розслідування, на 43 (сорок три) дні - до 01 жовтня 2024 року включно.
На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; не залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 з 22.00 год. до 06.00 год наступної доби, без дозволу слідчого, прокурора чи суду (з можливістю відвідування найближчого укриття у разі оголошення повітряної загрози); не виїжджати за межі м.Харкова; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Ухвалу направити для виконання органу поліції за місцем проживання підозрюваного через старшого слідчого СВ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 ..
Встановити строк дії ухвали до 01.10.2024 включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_5 в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідча суддя - ОСОБА_1