13 серпня 2024 року
м. Харків
Справа № 638/8814/24
Провадження № 3/638/4688/24
Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Яковлева В.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 статті 126, ч. 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
встановив:
12 червня 2024 року з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції на адресу Дзержинського районного суду м. Харкова надійшли: матеріал № 638/8814/24 (провадження № 3/638/4688/24) відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення передбачене ч. 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та матеріал № 638/8815/24 (провадження № 3/638/4689/24) відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Згідно з протоколами автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2024 року, визначено головуючого суддю (суддю-доповідача) Яковлеву В.М.
Вищевказані адміністративні матеріали передані в провадження судді Яковлевої В.М.
Відповідно постанови судді Дзержинського районного суду м. Харкова Яковлевої В.М. від 21 червня 2024 року справи № 638/88142/24 (провадження № 3/638/4688/24) та № 638/8815/24 (провадження № 3/638/4689/24) відносно ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 126 та частиною 3 статті 130 КУпАП, об'єднано в одне провадження.
Об'єднаній справі присвоєно № 638/8814/24 (провадження № 3/638/4688/24).
Судом встановлено, що 08 травня 2024 року о 12 год. 00 хв. в м. Харкові по вул. Клочківській, 51-А, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки ВАЗ 21013, державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом. Дане правопорушення вчинене водієм ОСОБА_1 повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 2.1 А правил дорожнього руху України.
Згідно з п. 2.1 А Правил дорожнього руху України, передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною п'ятою статті 126 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, вчинене повторно протягом року.
Крім того, судом встановлено, що 08 травня 2024 року о 12 год. 00 хв. в м. Харкові по вул. Клочківській, 51-А, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки ВАЗ 21013, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі охорони здоров'я, водій відмовився пройти, двічі протягом року притягався до відповідальності за аналогічне правопорушення, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху України, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9 Правил дорожнього руху України).
Частиною першою статті 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною третьою статті 130 КУпАП встановлено відповідальність за дії передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або щодо вживаня лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Частиною першою статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП, приймаючи рішення в справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно зі статтями 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов'язаний з'ясувати чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не повідомив.
Поштове рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення поврнулося на адресу Дзержинського районного суду м. Харкова з відміткою від 25.06.2024 року та від 16.07.2024 року - адресат відсутній за вказаною адресою.
При цьому будь-яких зауважень, зокрема щодо правильності зазначення його місця проживання, в протоколі не вказано. Про зміну місця проживання ОСОБА_1 суд не повідомляв. Дані щодо будь-якої іншої адреси місця проживання, в матеріалах справи також відсутні.
Довідка поштового відправлення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку з «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду справи. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Відповіднодо пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18, та постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18 провадження № 61-185св23.
Подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Розгляд справи у розумі строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (стаття 23 КУпАП України). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов'язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.
Неявка особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, належним чином повідомленої про час та місце судового розгляду справи, являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав.
Як вбачається з положень пункту 7 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частини другої статті 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених ст. ст. 126, 130 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням пункту 1 статті 6 даної Конвенції.
В пункті 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, пункт 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Верховним Судом в пункті 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Виходячи з вище зазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає можливим провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а саме за відсутності ОСОБА_1 , що сприятиме досягненню завдань, визначених статтею 245 КУпАП та розгляду справи в межах строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Розглянувши адміністративний матеріал, дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку про те, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 126 КУпАП в повному обсязі доведена дослідженими судом доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 898017 від 08 травня 2024 року;
- постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21.12.2023 року, справа № 646/9461/23 (провадження № 3/646/4514/23);
- довідкою про повторність інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП О.Кірічек;
- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАТ № 7607715 від 26.08.2023 року.
Суд також дійшов висновку також про те, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 130 КУпАП в повному обсязі доведена дослідженими судом доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 898016 від 08 травня 2024 року;
- довідкою про повторність інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП О.Кірічек;
- постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21.12.2023 року, справа № 646/9461/23 (провадження № 3/646/4514/23);
- постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2023 року, справа № 639/5543/23 (провадження № 3/639/2058/23);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.05.2024 року;
- відеозаписом із портативного нагрудного відеореєстратора інспектора патрульної поліції, з якого вбачається факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 130 КУпАП;
- довідкою про повторність інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП Гриненко І.
Відповідно до статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Пунктом 27 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Пропрактику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що відповідальність за статтею 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора - водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Для притягнення до відповідальності за статтею 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери поліцейського, після зупинки працівниками поліції автомобіля під керуванням водієм ОСОБА_1 за порушення ним правил дорожнього руху в процесі спілкування поліцейський повідомив водію про наявність у нього ознак наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим поліцейський запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння в найближчому медичному закладі, однак останній відмовився.
На відеозаписі з нагрудних камер поліцейських безперервно та чітко зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння поліцейськими в медичному закладі.
На відеозаписі також зафіксовано факт роз'яснення працівниками поліції ОСОБА_1 прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, про що також міститься його власноручний підпис у протоколі про адміністративне правопорушення. Працівники поліції ознайомили ОСОБА_1 із складеними відносно нього адмінматеріалами.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 898017 від 08 травня 2024 року та протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 898016 від 08 травня 2024 року.
Надані суду докази в розумінні статті 251 КУпАП суд визнає належними, допустимими та достатніми, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 898017 від 08 травня 2024 року та протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 898016 від 08 травня 2024 року.
Водночас, рапорт працівника поліції не може слугувати доказом винуватості водія у вчиненні адміністративних правопорушень, що узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду у справі № 524/4668/17.
Винність правопорушника у вчиненні даного адміністративного правопорушення повністю доведена та підтверджується сукупністю належних та достатніх доказів, досліджених під час судового розгляду та оцінених судом доказів, а саме: змістом протоколів про адміністративне правопорушення; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; відеозаписом із нагрудної камери інспектора патрульної поліції, що міститься на технічному носії.
При призначенні стягнення, суд враховує характер вчинених правопорушень, особу ОСОБА_1 та ступінь його вини.
Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративні правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП, судом встановлено: повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою статті 126 КУпАП, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого (частина п'ята статті 126 КУпАП).
На підставі вищевикладеного, суддя, повно та всебічно дослідивши адміністративний матеріал, дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 126 КУпАП та частиною 3 ст. 130 КУпАП.
Разом з тим, суд, дослідивши матеріали справи, доходить висновку про те, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальністі за частиною 5 статті 126 КУпАП - підлягає закриттю, оскільки на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строк притягнення особи до адміністративної відповідальності закінчився.
Судом встановлено, що адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинено 08 травня 2024 року. Отже, на момент розгляду справи строк притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 сплинув.
Відповідно до частини другої статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо справи про адміністративні правопорушення пiдвiдомчi суду, стягнення може бути накладено не пізніш як через три мiсяцi з дня вчинення правопорушення.
Обставини, що виключають провадження по справі про адміністративне правопорушення визначені статтею 247 КУпАП. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього кодексу.
Оскільки адміністративний матеріал надійшов до суду лише 12 червня 2024 року, то суд був позбавлений можливості розглянути матеріал у строки, передбачені ст. 38 КУпАП України.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що оскільки строк притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 5 статті 126 КУпАП сплинув, провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 7 статті 247 КУпАП.
Разом з тим, суд вважає за необхідне у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальністі за частиною 3 статті 130 КУпАП, накласти на правопорушника ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції статті 130 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами, без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки, відповідно до матеріалів справи, транспортний засіб останньому не належить.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять)грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130, ст. ст. 247, 268, 283, 284 КУпАП, ст. ст. 4, 9 Закону України «Про судовий збір», суд -
постановив:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 - винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та підвергнути його адміністративному стягненню у виді штрафу в дохід держави в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одну тисячу) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до положень статті 307 - 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 102000 (сто дві тисячі) гривень 00 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Харкова.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом 3 (трьох) місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Повний текст постанови складено 13 серпня 2024 року.
Суддя В.М. Яковлева