Справа № 404/10941/23
Номер провадження 2/404/2796/23
21 серпня 2024 року Кіровський районний суд міста Кіровограда
в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.
за участю секретаря Дзигаренко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 243985-КС-005 від 05.12.2021 року в загальній сумі 176493,91 грн., яка станом на 02.11.2023 року складається з: прострочених платежів по тілу кредиту в сумі 50000,00 грн., прострочених платежів по відсоткам в сумі 121665,46 грн., та прострочених платежів за комісією в сумі 4828,45 грн.
Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 22 січня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання. У задоволенні клопотання позивача про витребування доказів, відмовлено. (а.с.117).
Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 01 травня 2024 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 (вх. № 3743 від 31.01.2024 року) про зупинення провадження у справі, відмовлено. Судове засідання відкладено (а.с.138-139).
Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 01 травня 2024 року клопотання представника позивача про витребування доказів (вх. № 4524 від 06.02.2024 року), задоволено. Витребувано у Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: чи випускалась банківська картка № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 , інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_1 за період з 05.12.2021 року по 02.11.2023 року включно (а.с.140).
На виконання вимог ухвали Кіровського районного суду міста Кіровограда від 01 травня 2024 року Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» направлено до суду витребовувані докази (а.с.148-150).
Через канцелярію суду відповідачем подано клопотання (вх. № 19946 від 07.05.2024 року) про зупинення провадження у справі, у зв'язку з тим, що на даний час відповідач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України з 03 лютого 2023 року (а.с.151-155).
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись, причини неявки суду не відомі.
Розглянувши подану заяву, проаналізувавши норми цивільного процесуального законодавства, суд вставновив таке.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 129 Конституції Україниоднією з основних засад судочинства в Україні є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб.
Згідно з пунктом другим цього Указу військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом з Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування наказано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Надалі строк дії режиму воєнного стану неодноразово продовжувався, зокрема Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 14 березня 2022 року № 7168, Указом Президента України від 19 квітня 2022 оку № 7300, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України 16 листопада 2022 року № 2738-IX, Указом Президента України від 06 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 07 лютого 2023 року № 2915-IX, та триває до цього часу.
Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб, визначені нормами Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 16 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку Указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Національну гвардію України» Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадської безпеки і порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.
У частині п'ятій статті 2 Закону України «Про Національну гвардію України» визначено, що Національна гвардія України виконує покладені на неї завдання у взаємодії з правоохоронними органами, Збройними Силами України, Управлінням державної охорони України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями тощо.
У частині першій, третій статті 6-1 Закону України «Про Національну гвардію України» визначено, що Міністр оборони України спільно з Міністром внутрішніх справ України визначає порядок забезпечення органів військового управління, з'єднань і військових частин Національної гвардії України, які в особливий період підпорядковуються органам військового управління Збройних Сил України.
З введенням воєнного стану Національна гвардія України для виконання завдань з оборони держави приводиться в готовність до виконання завдань за призначенням і підпорядковується Головнокомандувачу Збройних Сил України, крім військових частин (підрозділів), які здійснюють конвоювання та охорону дипломатичних представництв.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Структура Збройних Сил України визначена статтею 3 Закону України «Про Збройні Сили України», відповідно до частини третьої якої Збройні Сили України організаційно складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 01 березня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України», введеним у дію Указом Президента України № 189/2014 від 02 березня 2014 року, вирішено Начальнику Генерального штабу - Головнокомандувачу Збройних Сил України, керівникам інших військових формувань невідкладно привести Збройні Сили України та відповідні військові формування у бойову готовність ПОВНА згідно з уточненими планами приведення військ (сил) у бойову готовність.
Бойова готовність «ПОВНА» - це стан найвищого ступеня бойової готовності військ, при якій вони здатні приступити до виконання бойових завдань.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Воєнні дії - це організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України. Бойові дії - це форма застосування з'єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння) (стаття 1 Закону України «Про оборону України»).
Відповідно до частини першої статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Цивільного процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленнісудового рішення.
Відповідно до частини першої статті 79 Цивільного процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Стаття 81 Цивільного процесуального кодексу України зобов'язує кожну сторону довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідачем до клопотання про зупинення провадження у справі долучено довідку № 152 від 03 травня 2024 року начальником відділення кадрів військової частини НОМЕР_2 про те, що старший лейтенант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України, з 03.02.2023 року, на посаді помічника керівника польотами відділення керівництва польотами та тимчасове посвідчення військовозобов'язаного.
Проте, надана довідка не підтверджує наявності підстав для зупинення провадження у справі, які передбачені пунктом 2 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки не містить інформації про те, що відповідач наразі виконує бойові завдання у зоні бойових дій.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що підстав передбачених пунктом 2 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України, для зупинення провадження у справі у даній цивільній справі не має, оскільки матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем бойових завдань у зоні бойових дій. А відтак, клопотання про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статями 251, 253, 260, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 (вх. № 19946 від 07.05.2024 року) про зупинення провадження у справі, відмовити.
Судове засідання відкласти до 18 листопада 2024 року до 12 год. 00 хв
Судове засідання відбудеться в приміщенні Кіровського районного суду міста Кіровограда за адресою: 25009, місто Кропивницький, вулиця Габдрахманова, 7 (2 поверх, зал № 12).
У судове засідання викликати учасників справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровського районного
суду міста Кіровограда Людмила КУЛІНКА
Суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда Л. Д. Кулінка