Справа №348/925/24
08 серпня 2024 року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді - Грещука Р.П.,
секретаря - Кушнірчук М.Д.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -
23.04.2024 року представник МТСБУ звернувся в суд із позовом, сформованим в системі «Електронний суд», до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України завдані збитки в порядку регресу у розмірі 53 657 грн. 46 коп., а також витрати по сплаченому судовому зборі в розмірі 3028 грн. 00 коп.
Представник позивача МТСБУ в судове засідання не з"явився, натомість направив на адресу суду клопотання, сформоване в системі «Електронний суд», в якому позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задоволити. Справу просить розглянути у відсутності представника позивача, не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся заздалегідь та належним чином рекомендованою кореспонденцією.
Крім того, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, у відповідності до ч.11 ст.128 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України, з опублікуванням якого особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Про причини неявки відповідач не повідомив, заяви про слухання справи у його відсутності не поступало.
Враховуючи наведене, зі згоди представника позивача, згідно ухвали від 08.08.2024 року про вирішення вказаної справи в порядку заочного розгляду, суд ухвалює рішення в порядку заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.ст.280-281 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази, представлені сторонами на виконання вимог ст.ст.80, 81 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обгрунтування і заперечення позовних вимог та з'ясувавши фактичні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Згідно ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути в тому числі: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Реалізуючи передбачене ст.64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захист.
Судом встановлено, що 05.07.2022 року приблизно о 17 год. 45 хв. в м. Надвірна по вул. Соборна, Івано-Франківської області мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Nissan", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля "Opel", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортному засобу "Opel", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , було завдано механічних пошкоджень, а власнику даного автомобіля - матеріального збитку.
Відповідно до постанови Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 14.11.2022 року вказана ДТП сталася з вини відповідача. Копія даної постанови долучена до матеріалів справи (а.с.8-14).
Суд зазначає, що у відповідності до ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
В ході судового розгляду судом достовірно з'ясовано, що на дату скоєння даної ДТП водій ОСОБА_1 не мав чинного договору обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Також судом з'ясовано, що потерпіла особа пошкодженого автомобіля "Opel", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 06.07.2022 року повідомила МТСБУ про ДТП та в подальшому власник ОСОБА_3 звернувся до МТСБУ з заявою про отримання відшкодування шкоди (а.с.15,17).
Згідно звіту автотоварознавчого дослідження від 07.08.2022 року вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу "Opel", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , склала: 55 963 грн. 40 коп. (а.с.19-76).
Як встановлено в судовому засіданні та не спростовано відповідачем по справі, зазначена шкода особисто останнім, як винуватим у ДТП, відшкодована потерпілій особі не була.
Договірних зобов'язань між МТСБУ, потерпілою особою та відповідачем не виникало.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, яким в даних спірних правовідносинах є ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що містить спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин.
Відповідно до п.41.1 ст.41 вказаного закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Судом достовірно встановлено, що на підставі наказу про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпілому в розмірі 51 634 грн. 52 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 824623 від 22.03.2023 року (а.с.77,78).
Крім того, позивачем були понесені додаткові витрати на збір документів та визначення розміру шкоди в розмірі 2022 грн. 94 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 932886 від 17.08.2022 року (а.с.81).
Враховуючи наведене, загальний розмір фактично понесених витрат МТСБУ склав: 53 657 грн. 46 коп.
Таким чином, МТСБУ виконало покладений на нього законом обов'язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Суд констатує, що згідно ст.6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до п.1.4 ст.1 даного Закону особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.
Відповідно до пункту 35.1 ст.35 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
У відповідності до підпункту «а» пункту 41.1 ст.41 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння - транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Як перевірено судом, на момент вчинення ДТП водій ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
З метою досудового врегулювання спору відповідачу ОСОБА_1 було направлено претензію про відшкодування збитків в порядку регресу, однак вона була залишена відповідачем без відповіді (а.с.82).
Відповідно до підпункту «38.2.1» пункту 38.2 ст.38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов - до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Статтею 11 ЦПК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов"язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) шкоди.
Згідно ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
У відповідності до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ч.1 ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
З вищенаведеного вбачається те, що в розумінні п.п. 38.2.1 п.38.2 ст. 38 ЗУ ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.11, 1166, 1187, 1191 ЦК України у відповідача виникло зобов"язання перед МТСБУ відшкодувати завдані збитки в порядку регресу в розмірі фактично понесених позивачем витрат.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребовуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та оцінюючи їх в сукупності, приходить до висновку про задоволення позову Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування.
У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позову Моторного (транспортного) страхового бюро України, з відповідача в користь позивача слід стягнути також 3028 грн. 00 коп. сплаченого судового збору.
На підставі викладеного, ЗУ «Про страхування», ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.993, 1166, 1187, 1191 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76, 81, 82, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 280-282, 289 ЦПК України, суд, -
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (р/р IBAN: НОМЕР_4 в АТ "Укрексімбанк", м. Київ, код ЄДРПОУ: 21647131) завдані збитки в порядку регресу у розмірі 53 657 (п"ятдесят три тисячі шістсот п"ятдесят сім) гривень 46 (сорок шість) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (р/р IBAN: НОМЕР_4 в АТ "Укрексімбанк", м. Київ, код ЄДРПОУ: 21647131) - 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок сплаченого судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Грещук Р.П.
Повний текст рішення
виготовлено 19.08.2024 року.