Справа № 428/2034/20
№ 1-в/183/249/24
20 серпня 2024 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області подання начальника відділу № 20 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_3 про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувальної вироку стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецьк Луганської області, громадянина України, засудженого 09 листопада 2020 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло подання начальника відділу № 20 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_3 про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувальної вироку стосовно ОСОБА_4 , яке мотивоване тим, що 04.02.2021 до Сєвєродонецького РВ № 1 філії ДУ «Центр пробації» в Луганській (після реорганізації - відділ № 20 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях) на виконання надійшли розпорядження та вирок стосовно ОСОБА_4 . Вирок набрав законної сили 10.12.2020. Відповідно до частини першої статті 26 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це кримінально-виконавчу інспекцію за місцем проживання шляхом пред'явлення документу про сплату штрафу.
Станом на 04.02.2021 уповноважений орган з питань пробації не отримував від засудженого документа про сплату штрафу.
04.02.2021 до Сєвєродонецького міського суду Луганської області уповноваженим органом з питань пробації направлено подання на підставі частини третьої статті 26 Кримінально-виконавчого кодексу України стосовно ОСОБА_4 про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону, оскільки уповноважений орган з питань пробації не отримував від засудженого документа про сплату штрафу.
16.08.2021 ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області було відмовлено у задоволенні вищевказаного подання.
Після початку активних бойових дій 24.02.2022 доступу до Сєвєродонецького РВ № 1 немає, будь-якого можливого зв'язку немає, засуджений ОСОБА_4 був позбавлений можливості з'явитися до підрозділу з об'єктивних причин. Також, відсутня можливість перевірити останнього за місцем його проживання.
Станом на теперішній час відділ пробації не отримував від засудженого ОСОБА_4 документа про сплату штрафу.
07.12.2023 на підставі ч. 1 ст. 389 КК України уповноважений орган з питань пробації направив до ГУНП Луганської області подання та копії матеріалів особової справи ОСОБА_4 для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати штрафу. У задоволенні вищевказаного подання уповноваженому органу пробації було відмовлено за відсутності суб'єктивної сторони злочину, яка характеризується прямим умислом та спеціальною метою (ухиляння від сплати штрафу) та наявності поважних причин, що призвели до невиконання засудженою особою покарання у вигляді штрафу.
Згідно даних УІАП ГУНП в Луганській області, ОСОБА_4 після винесення обвинувального вироку Сєвєродонецьким міським судом Луганської області від 09.11.2020 до кримінальної відповідальності не притягувався. Одного разу був притягнутий до адміністративної відповідальності: 02.05.2021 за ч. 1 ст.178 КУпАП (штраф 51 грн.).
Зважаючи на те, що з початком бойових дій в лютому 2022 року частина Луганської області була окупована, включно з м. Сєвєродонецьк, всі паперові особові справи засуджених, у тому числі і справа ОСОБА_4 були втрачені.Напередодні 24.02.2022 року, на виконання доручення директора Державної установи «Центр пробації» від 17.02.2022 № 2-22/Д (із доповненнями згідно доручення № 3-22/Д від 21.02.2022) відбувалась евакуація матеріальних цінностей підрозділів, але особові справи засуджених осіб не входили до того переліку.
Відповідно до ст.152 КВК України однією з підстав звільнення від відбування покарань є закінчення строків давності виконання обвинувального вироку.
З урахуванням положень п.1 ч. 1 ст.80 КК України, відповідно до яких особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в строк 2 роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі, строк давності виконання вироку, яким було засуджено ОСОБА_4 , сплинув 10.12.2022.
У зв'язку з викладеним представник органу з питань пробації звернувся до суду.
Начальник відділу № 20 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, надавши суду заяву про розгляд подання у її відсутність, одночасно зазначивши, що подання підтримує та просить його задовольнити.
В судове засідання прокурор ОСОБА_5 не з'явилася, надавши суду заяву про розгляд подання у її відсутність, одночасно зазначивши, що подання підтримує.
Засуджений ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про місце та час розгляду подання, причини неявки суду не повідомив.
Таким чином, неявка в судове засідання представника органу пробації, прокурора та засудженого за вищевказаних обставин у відповідності до абз. 2 ч. 5 ст. 539 КПК України не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Суд, дослідивши подання та характеризуючи матеріали, дійшов такого висновку.
Відповідно до Розпорядження Верховного суду від 06.03.2022 року № 1/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність Сєвєродонецького міського суду Луганської області за Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області.
Вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 09.11.2020 ОСОБА_4 засуджений за ч. 1 ст. 125 КК України, до покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Вирок набрав законної сили у встановленому законом порядку 10.12.2020.
Приписами п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України передбачено, що особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки - два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 80 КК України перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого від відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені п. п. 1-3 ч. 1 цієї статті, подвоюються.
Перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у ч. 1 та ч. 3 цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.
Отже, ст. 80 КК України застосовується у разі, якщо у встановлений законом строк вирок суду не був виконаний за умови, що засуджений не ухилявся від його відбування покарання, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності, та до закінчення строку виконання вироку не вчинив нового злочину, що є підставою для переривання строку давності.
Стаття 80 КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.
Положення ст. 80 КК України свідчать, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.
За таких обставин застосування ст. 80 КК України передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України у справі №5-324кс15 (постанова від 24.12.2015) ухилення від відбування покарання, як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку, є особливим юридичним фактом, який може бути підтверджений лише обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.
Редакція ч. 3 ст. 80 КК України певним чином співвідноситься зі статтями 389 та 390 цього Кодексу, оскільки ухилення від відбування покарання, про яке йдеться у ч. 3 ст. 80 Загальної частини КК України, у своєму конкретному прояві відповідає складу одного із злочинів, передбачених зазначеними статтями Особливої частини КК України.
Отже, роблячи висновок про ухилення особи від відбування покарання при застосуванні ч. 3 ст. 80 КК України, суд тим самим фактично визнає її винною у вчиненні нового кримінального правопорушення.
Під ухиленням від відбування покарання розуміють умисні дії або бездіяльність засудженого, спрямовані на невиконання покарання.
Таким чином, єдиною та безумовною підставою для визнання особи такою, що ухиляється від виконання покарання, призначеного їй за вироком суду, є лише наявність обвинувального вироку суду, яким особа буде визнана винною саме в ухиленні від відбування покарання.
Таке правозастосування узгоджується з ч. 1 ст. 62 Конституції України, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду. Таким чином, вирішувати питання про зупинення строків давності виконання обвинувального вироку суду можливо лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.
Оскільки в матеріалах справи відсутні дані про ухилення засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання, зокрема притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 125 КК України, та про вчинення ним нового кримінального правопорушення до закінчення строку давності, то немає підстав вважати, що перебіг строку давності зупинявся чи переривався.
Наявність лише факту несплати засудженим штрафу не свідчить про ухилення від відбування цього покарання.
Відповідно до приписів ст. 152 КВК України закінчення строків давності виконання обвинувального вироку є підставою для звільнення від відбування покарання.
Підстава для звільнення від відбування покарання у відповідності до положень ст. 80 КК України складається з трьох обов'язкових елементів: 1) закінчення (сплив) строків давності виконання обвинувального вироку; 2) не ухилення особи від відбування призначеного їй покарання; 3) не вчинення нею нового злочину.
Враховуючи вищенаведене та той факт, що на цей час закінчились строки давності виконання обвинувального вироку Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 09.11.2020, факт ухилення від відбування покарання не встановлений вироком суду, суд вважає, що подання підлягає задоволенню, оскільки наявні підстави для звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання на підставі п. ч. 1 ст. 80 КК України.
У зв'язку з викладеним, суд вважає, що подання відділу № 20 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про звільнення засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 09.11.2020 підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 80 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, ст. 152 КВК України, суд
Подання начальника відділу № 20 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_3 про звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувальної вироку - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від покарання, призначеного йому вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 09 листопада 2020 року.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала не набрала законної сили.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1