Справа № 182/7787/21
Провадження № 2/0182/991/2024
Іменем України
08.08.2024 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Рунчевої О.В.,
секретаря Паламарчука П.Ю.
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Нікопольської міської ради Дніпропетровської області про встановлення юридичного факту та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
15.11.2021 року позивач звернулась до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області із позовною заявою про встановлення юридичного факту та визнання права власності в порядку спадкування за законом.
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що у її родини були троюрідні родичі - родина ОСОБА_2 . Після смерті подружжя ОСОБА_2 залишилась їх донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була зареєстрована та мешкала більшу частину свого життя за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач все життя дружила зі ОСОБА_4 .
Після смерті батьків ОСОБА_3 дуже тяжко хворіла, тому позивач взяла на себе обов'язок допомагати їй. З тих пір, близько 20 років вона одноособово систематично доглядала за ОСОБА_3 . Позивач приходила до неї три-чотири рази на тиждень, прибиралась в квартирі, готувала, купувала продукти, оплачувала комунальні платежі. В 2004 році позивач допомогла оформити ОСОБА_3 право власності на її квартиру. ОСОБА_3 неодноразово при свідках наголошувала, що бажає, щоб її квартира залишилась саме позивачці, але не любила розмов про смерть, тому питання про складання заповіту на ім'я позивача не постало.
З 2015 року здоров'я ОСОБА_3 дуже погіршилось, вона вже не могла самостійно пересуватись, тому позивач переїхала до неї. З 02.01.2015 року по 30.04.2021 року позивач мешкала разом з ОСОБА_3 , вела з нею спільне господарство, забезпечувала грошима, ліками та всім необхідним, піклувалась та доглядала за нею.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла. Всі витрати на її поховання взяла на себе позивач.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_2 . 28.07.2021 року позивач звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але 05.11.2021 року їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки ОСОБА_1 не надала документ, що підтверджує родинний зв'язок між нею та померлою, або факт проживання із спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. Інших спадкоємців, окрім позивача, у ОСОБА_3 немає.
З цих підстав просить суд встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, визнати за позивачем право власності на квартиру АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.12.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. (а.с.31-32).
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.02.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляд (а.с.72-73).
08.08.2024 року від представника виконавчого комітету Нікопольської міської ради В'юнченка О.А. надійшла заява про розгляд справи без його участі, просить прийняти рішення згідно чинного законодавства та наявних у справі доказів (а.с102-103).
Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Позивач в судовому засідання свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, враховує наступне.
Відповідно до ст.6 Конвенції „ Про захист прав людини і основоположних свобод", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Частиною 1 ст.4 ЦПК України, встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ч.1ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Як встановлення судом, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 30.04.2021 року (а.с.6). До дня смерті вона була зареєстрована та мешкала за адресою: АДРЕСА_1 . Дана квартира належала їй на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 від 24.12.2004 року (а.с.7).
ОСОБА_3 мала погане здоров'я, була одинокою, чоловіка та дітей не мала, її батьки давно померли.
Догляд за ОСОБА_3 здійснювала її подруга - ОСОБА_1 . Вона приходила до неї три-чотири рази на тиждень, прибиралась в квартирі, готувала, купувала продукти, оплачувала комунальні платежі. Коли здоров'я ОСОБА_3 зовсім погіршилось, і їй стало складно пересуватись, позивач була змушена переїхати до неї, та з січня 2015 року стала мешкати разом з нею в квартирі АДРЕСА_2 . Позивач вела з нею спільне господарство, забезпечувала грошима, ліками та всім необхідним, піклувалась та доглядала за ОСОБА_3 . Даний факт підтверджується довідкою від 25.06.2021 року, наданою головою ОСББ «Кристал-1» ОСОБА_5 (а.с.23) та квитанціями про сплату комунальних платежів (а.с.17-18).
Після смерті ОСОБА_3 позивач взяла на себе всі витрати на її поховання, що підтверджується договором-замовленням №790 на організацію та проведення поховання від 01.05.2021 року (а.с.13), додатком №1 до даного договору (а.с.14), товарним чеком від 03.05.2021 року (а.с.16).
28.07.2021 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Журби Р.В. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 (а.с.41). Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05.11.2021 року нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки ОСОБА_1 не було надано документ, що підтверджує родинний зв'язок між нею та померлою, або факт проживання із спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (а.с.25).
Відповідно до п.1 ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, заміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.ст.1220,1221 ЦК України,спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно ч.2 ст.3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Як вбачається з роз'яснень, які містяться в п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного Кодексу України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
Факт спільного проживання ОСОБА_1 та померлої ОСОБА_3 однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини підтверджується письмовими доказами, наданими позивачкою, а саме: квитанціями про сплату комунальних послуг, довідкою голови ОСББ «Кристал-2». Крім того даний факт підтвердився і показами свідків, наданими в судовому засіданні.
Так, свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що вона є головою об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кристал-1», де мешкала ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Свідок підтвердила, що вони дійсно мешкали разом з 2015 року, що позивач доглядала за ОСОБА_3 , вела з нею спільне господарство. Після смерті ОСОБА_3 позивач займалась організацією її поховання та оплатила всі витрати.
Свідок ОСОБА_6 також підтвердив факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Зазначив, що між ними склались добрі стосунки, незважаючи на те, що померла ОСОБА_3 мала складний характер, і їй було важко спілкуватись з оточуючими.
З огляду на наведене вище, суд приходить до висновку, що факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю на час відкриття спадщини, тобто, по день її смерті, знайшов своє підтвердження і такий факт слід встановити.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Відповідно до ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш, як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Як вбачається в матеріалах спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , із заявою про прийняття спадщини, окрім позивача, ніхто не звернувся, тобто інших спадкоємців немає.
Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, а також враховуючи той факт, що в іншому порядку позивач позбавлена можливості встановити факт спільного проживання з померлою, а даний факт для неї породжує юридичні наслідки, оскільки від його встановлення залежить можливість реалізації права на оформлення спадщини, суд вважає, що вимоги є обґрунтованими, обставини доведеними, вказаний факт не оспорюється відповідачем, інших спадкоємців судом не встановлено, тому позовну заяву слід задовольнити в повному обсязі, оскільки позовні вимоги не суперечать вимогам та законним інтересам сторін, а також не порушують прав та інтересів інших осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1220,1221,1264,1296 ЦК України, ст.ст. 4,5,13,214,215,235,259,315 ЦПК України суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Нікопольської міської ради Дніпропетровської області про встановлення юридичного факту та визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на квартиру АДРЕСА_2 , яка має загальну площу 45,0 кв.м., житлову площу 29,6 кв.м.; складається з: коридор 1 - 4,6 кв.м., ванна 2 - 1,9 кв.м., вбиральня 3 - 1,0 кв.м., кухня 4 - 6,8 кв.м., житлова кімната 5 - 14,6 кв.м., шафа 6 - 0,2 кв.м., житлова кімната 7 - 15,0 кв.м., балкон - 0,9 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Суддя: О. В. Рунчева