Справа № 947/22864/24
Провадження № 2-о/947/462/24
про залишення заяви без руху
20.08.2024
Суддя Київського районного суду м. Одеси Бескровний Я.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за участю заінтересованих осіб: Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин, -
23 липня 2024 року до Київського районного суду м. Одеси надійшла заява від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за участю заінтересованих осіб: Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, розглянувши матеріали заяви, суддя дійшов до наступного.
Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами).
Згідно до положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» у 2024 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 у розмірі 3028,00 грн.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви у справах окремого провадження, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 605,60 грн.
Згідно ч. 7 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» встановлено, що у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Тобто, у разі заявлення вимог обома заявниками, судовий збір сплачується кожним заявником окремим документом за ставками визначеними Законом України „Про судовий збір" за подання до суду заяви окремого провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, заява подана двома заявниками, при цьому до заяви долучено квитанцію №0.0.3781402881.1 від 23.07.2024 про сплату судового збору лише одним заявником ОСОБА_1 у розмірі 605,60 грн., у зв'язку з чим, судовий збір сплачено не в повному обсязі.
Таким чином, за відсутності підстав для звільнення від сплати судового збору, другому заявнику ОСОБА_2 запропонувати сплатити судовий збір за подання заяви у справах окремого провадження, окремим платіжним документом у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок, за реквізитами: отримувач: ГУК в Одеській області (Київський р-н), код отримувача 37607526, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок №UA758999980313171206000015756, Код класифікації доходів бюджету 22030101.
Крім того, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення фактів, що мають юридичне значення повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Згідно роз'яснень, наданих судам у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» випливає, що в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; із заяви про встановлення факту не вбачається спору про право; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Отже, у судовому порядку встановлюються тільки такі факти, які мають юридичні наслідки і від встановлення яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника і в судовому порядку можливе лише тоді, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
При зверненні до суду із заявою про встановлення юридичного факту важливе значення має мета його встановлення, оскільки саме вона дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.
Разом з тим, з даної заяви не вбачається який передбачений законом факт породжує певні юридичні наслідки (виникнення, зміну або припинення особистих та майнових прав особи).
Заявники не вказують з якою метою їм необхідно встановити факт родинних відносин.
Посилання заявників, про те, що встановлення даного факту в достатній мірі захистить інтереси заявників та відповідатиме завданням цивільного судочинства, визначеним у ст. 2 ЦПК України, не може вважатися метою для звернення до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, оскільки не має правових наслідків (юридичне значення).
Отже, в порушення вимог ч. 1 ст. 318 ЦПК України заявниками у заяві не зазначено з якою метою вони просять встановити даний факт, що позбавляє суд можливості встановити які правові наслідки має для заявників встановлення заявленого факту та чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.
Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, вважаю за необхідне залишити заяву без руху та запропонувати заявникам усунути вказані вище недоліки.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 294 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за участю заінтересованих осіб: Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин - залишити без руху.
Надати заявникам строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків заяви- десять днів з дня отримання даної ухвали суду.
Роз'яснити, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заява буде вважатися неподаною та повернута заявникам.
У разі подання уточненої заяви чи додаткових документів у зв'язку із виконанням ухвали судді, надати їх у кількості сторін визначених у заяві відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України.
Копію ухвали направити заявникам для виконання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Бескровний Я. В.