Справа № 947/22827/24
Провадження № 2-о/947/461/24
про залишення заяви без руху
20.08.2024
Суддя Київського районного суду м. Одеси Бескровний Я.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя, -
23 липня 2024 року до Київського районного суду м. Одеси надійшла заява від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, розглянувши матеріали заяви, суддя дійшов до наступного.
Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами).
Згідно до положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» у 2024 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 у розмірі 3028,00 грн.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви у справах окремого провадження, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 605,60 грн.
Згідно ч. 7 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» встановлено, що у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в пункті 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», при подачі позовної заяви про розірвання шлюбу судовий збір (державне мито) оплачує позивач (спільну заяву подружжя - обоє з подружжя).
Тобто, у разі заявлення вимог обома заявниками, судовий збір сплачується кожним заявником окремим документом за ставками визначеними Законом України „Про судовий збір" за подання до суду заяви окремого провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, заява подана двома заявниками, при цьому до заяви долучено квитанцію №ПН216 від 08.07.2024 про сплату судового збору лише одним заявником ОСОБА_2 у розмірі 605,60 грн., у зв'язку з чим, судовий збір сплачено не в повному обсязі.
Таким чином, за відсутності підстав для звільнення від сплати судового збору, другому заявнику ОСОБА_1 запропонувати сплатити судовий збір за подання заяви у справах окремого провадження, окремим платіжним документом у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок, за реквізитами: отримувач: ГУК в Одеській області (Київський р-н), код отримувача 37607526, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок №UA758999980313171206000015756, Код класифікації доходів бюджету 22030101.
Відповідно до ч. 4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Заінтересовані особи в справах окремого провадження - це учасники цивільного процесу, права та охоронювані законом інтереси яких може зачепити ухвалене у справі рішення суду, що у підсумку може потягнути за собою обов'язок вчинення ними будь-яких дій або ж змінити їх правовий статус.
У порушення вимог ч. 4 ст. 294 ЦПК України, у заяві про розірвання шлюбу, заявниками взагалі не вказана заінтересована особа (особи) і її (їх) адреси місцезнаходження.
Крім того, відповідно до частин 1, 2, 3 ст.109 СК України, подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Згідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст.109 СК України) провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей. Для захисту інтересів неповнолітніх дітей суд має перевірити зміст письмових договорів, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу. Відповідно до ст. 109 СК України подружжя має право подати письмовий договір, в якому передбачити: з ким з них будуть проживати діти; яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той із батьків, хто буде проживати окремо; умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Отже, спільна заява про розірвання шлюбу подається до суду разом з: письмовим договором про те, з ким будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їх життя братимуть заявники, з зазначенням умов здійснення права на особисте виховання дітей; письмовим договором між подружжям про розмір аліментів на дитину, що має бути нотаріально посвідчений. Тобто, цей окремий договір, повинен бути поданий до суду одночасно з спільною заявою про розірвання шлюбу.
Неподання до суду спільної заяви про розірвання шлюбу нотаріально посвідченого договору з визначенням розміру аліментів на дитину та взаємної згоди щодо розірвання шлюбу відповідно до вимог ст.109 СК України унеможливлює розгляд спільної заяви про розірвання шлюбу судом в порядку ст. 294 ЦПК України та ст. 109 СК України.
Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, вважаю за необхідне залишити заяву без руху та запропонувати заявникам усунути вказані вище недоліки.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 294 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя - залишити без руху.
Надати заявникам строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків заяви- десять днів з дня отримання даної ухвали суду.
Роз'яснити, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заява буде вважатися неподаною та повернута заявникам.
У разі подання уточненої заяви чи додаткових документів у зв'язку із виконанням ухвали судді, надати їх у кількості сторін визначених у заяві відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України.
Копію ухвали направити заявникам для виконання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Бескровний Я. В.