Номер провадження: 11-сс/813/1050/24
Справа № 522/9898/24, 1-кс/522/3484/24
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
08.07.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_24,
прокурорів ОСОБА_25, ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу керівника Приморської окружної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 21.06.2024 року, відносно
ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кагул Республіки Молдова, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- про відмову у задоволенні вищевказаного клопотання керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційного арешту)
установив
Зміст оскаржуваного судового рішення
Керівник Проморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційного арешту) стосовно ОСОБА_11 ( ОСОБА_10 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді було відмовлено у задоволенні вищевказаного клопотання.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що в судовому засіданні встановлено, що незважаючи на наявність постанови офісу Генерального прокурора від 26.12.2022 року про видачу ОСОБА_12 , процедура його видачі наразі фактично не відбувається, оскільки наказом Міністерства юстиції України від 27.05.2022 року було відстрочено фактичну передачу ОСОБА_12 до Республіки Молдова до закінчення судового провадження за обвинуваченням останнього у вчинені злочинів на території України.
Слідчий суддя звернув увагу, що стосовно ОСОБА_12 в рамках кримінального провадження, яке розглядається Київським районним судом м. Одеси було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2, що свідчить про наявність тимчасового місця проживання, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, зокрема, щодо здачі на зберігання відповідному державному органу паспорту для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
З огляду на це слідчий суддя вважав, що підстави для застосування до затриманого Рес.публіки Молдова ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді гримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційного арешту) відсутні.
Зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись з ухвалою слідчого судді керівник Приморської прокурори подав апеляційну скаргу в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ), запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи ( екстрадиційного арешту).
Апеляційна скарга мотивована доводами про неповноту судового розгляду та істотним порушенням вимог КПК України.
Позиції учасників апеляційного розгляду
Заслухавши суддю-доповідача; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив клопотання прокурора залишити без розгляду; думку захисника, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; дослідивши матеріали судового провадження; обговоривши доводи апеляційної скарги; колегія суддів дійшла висновку про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові аслухавши суддю-доповідача, учасників апеляційного розгляду, дослідивши матеріали провадження та доводи, наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.
Разом з тим, ч.1 ст.370 КПК України встановлює, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Положення ч.7 ст.584 КПК України передбачають, що за результатами розгляду клопотання та за наявності певних для цього підстав може постановити одне із наступних рішень: 1) застосування екстрадиційного арешту; 2) затвердження згоди особи на її видачу (екстрадицію) та застосування екстрадиційного арешту; 3) затвердження згоди особи на її видачу (екстрадицію), відмови особи від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності та застосування екстрадиційного арешту; 4) застосування екстрадиційного арешту та відмову у затвердженні згоди особи на її видачу (екстрадицію); 5) відмову в застосуванні екстрадиційного арешту, якщо для його обрання немає підстав.
Як вбачається із матеріалів провадження, 26.06.2024 о 00:09 співробітниками СКП ВП № 2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 44 в порядку ст. ст. 206, 208, 581, 582 КПК України затримано громадянина Республіки ОСОБА_13 ( ОСОБА_10 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі повідомлення відділу міжнародного поліцейського співробітництва ГУНП в Одеській області від 25.06.2024 №50/948, відповідно до якого ОСОБА_12 розшукується компетентними органами Республіки Молдова для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ст. 287 ч. (3) (2 епізоди), ст. 151 ч. (2) п. d) КК Республіки Молдова та для виконання покарання у вигляді 1 року 6 місяців та 21 дня позбавлення волі, призначеного вироком Апеляційного суду Кишинева від 29.06.2007 та постановою суду Кагула (Центральний офіс) від 29.06.2007.
Так, до Офісу Генерального прокурора надійшов запит Генеральної прокуратури Республіки Молдова про видачу ОСОБА_14 ( ОСОБА_15 ) ( ОСОБА_16 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 287 ч. (3) (2 епізоди), ст. 151 ч. (2) п. d) КК Республіки Молдова.
Постановою Офісу Генерального прокурора від 26.12.2022 прийнято рішення про видачу ОСОБА_12 до Республіки Молдова для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення вищевказаних злочинів, а також про відстрочення фактичної передачі до закінчення судового провадження, відбуття покарання чи звільнення від покарання з будь-яких законних підстав, яке вступило в законну силу.
Крім того, до Одеської обласної прокуратури 18.05.2023 з Міністерства юстиції України надійшов запит Міністерства юстиції Республіки Молдова про видачу ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для виконання вироку суду у вигляді 24 років позбавлення волі за вчиненні злочинів, передбачених ст. 74, ст. 15 ч. 2, ст. 88 ч. 1, 4, 6 (замах на вбивство з корисливих мотивів кількох осіб, вчинене способом, небезпечним для життя кількох осіб), ст. 15 ч. (2), ст. 88 ч. 1, 8 (замах на вбивство з корисливих мотивів особою, яка раніше вчинила замах на вбивство) КК Республіки Молдова.
Наказом Міністерства юстиції України від 27.09.2023 № 3460/5 прийнято рішення про видачу ОСОБА_14 ( ОСОБА_15 ) до Республіки ОСОБА_18 для виконання покарання у вигляді 1 року 6 місяців та 21 дня позбавлення волі, призначеного вироком Апеляційного суду Кишиніва від 29.06.2007 року та постановою суду Кагула (Центральний офіс) від 29.06.2007 року та відстрочення фактичної передачі особи до закінчення судових проваджень за обвинуваченням його у злочинах на території України, відбуття покарання чи звільнення від покарання з будь-яких підстав.
Вищевказані рішення вступили у законну силу.
Станом на 25.06.2024 в Банках даних Інтерполу за ініціативи НЦБ Інтерполу Молдови 29.04.2022 опубліковане червоне циркулярне оповіщення відносно особи з анкетними даними ОСОБА_12 ) ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 151, ч. 3 ст. 287 КК РМ, ордер на арешт № 14-223/2022 виданий 01.04.2022 року Чеканським судом м. Кишинів.
За результатами екстрадиційної перевірки обставин, що можуть перешкоджати видачі ОСОБА_14 ( ОСОБА_15 ) до Республіки ОСОБА_18 , не встановлено.
Так, ОСОБА_20 не є громадянином України, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, не звертався.
Особу затриманого встановлено паспортом громадянина Республіки Молдови серії НОМЕР_1 , виданого 23.11.2024, дійсний до 23.11.2024.
Водночас, на розгляді Київського районного суду м. Одеси перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022160000000659 від 27.09.2022 року відносно ОСОБА_9 за обвинуваченням у вчинені злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 194, ч. 2 ст. 255, ст. 257, ч. 1 ст. ст. 263 КК України (справа № 496/6298/22).
Так, листом Офісу Генерального прокурора від 26.12.2022 року №19/1/2-31169-22, доручено обласній прокуратурі відповідно до ст. 592 КПК України забезпечити нагляд за триманням ОСОБА_14 під вартою, та, у разі його звільнення з-під варти, забезпечити застосування до останнього екстрадиційного арешту.
Крім цього, з Міністерства юстиції України надійшов лист № 61658/74235-30-23/12.1.4 від 17.05.2023 року, яким доручено обласній прокуратурі вжити заходи відповідно до ст. 584 КПК України, з метою застосування до ОСОБА_14 екстрадиційного арешту до вирішення питання про його видачу.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27.02.2024 року відносно громадянина Республіки ОСОБА_13 ( ОСОБА_10 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (екстрадиційний арешт).
Вказане рішення оскаржено стороною захисту у апеляційному порядку.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 27.03.2024 року зазначену апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 27.02.2024 року, якою відносно громадянина Республіки Молдова ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (екстрадиційний арешт) залишено без змін.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 19.04.2024 року задоволено клопотання Малиновської окружної прокуратури м. Одеси щодо перевірки наявності підстав для подальшого тримання під вартою (екстрадиційним арештом) з метою забезпечення фактичної видачі відносно ОСОБА_9 .
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 19.06.2024 року клопотання Малиновської окружної прокуратури м. Одеси щодо перевірки наявності підстав для подальшого тримання під вартою (екстрадиційним арештом) з метою забезпечення фактичної видачі відносно ОСОБА_9 залишено без задоволення.
Вважаючи, що зазначені рішення слідчих судів прийняті без урахування того, що Офісом Генерального прокурора України 26.12.2022 року винесено постанову про видачу особу (екстрадицію) ОСОБА_12 до Республіки Молдова для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення вищевказаних злочинів, а також про відстрочення фактичної передачі до закінчення судового провадження, відбуття покарання чи звільнення від покарання з будь-яких законних підстав, керівник Приморської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_8 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційного арешту) відносно ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Молдова.
У відповідності до п. 6 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягання до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених розділом IX цього Кодексу або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 10 ст. 584 КПК України, екстрадиційний арешт застосовується до вирішення питання про видачу особи (екстрадицію) і його фактичну передачу, але не може тривати більше дванадцяти місяців.
В свою чергу відповідно, до вимог ч. ч. 2, 3 ст. 585 КПК України за наявності обставин, які гарантують запобігання втечі особи та забезпечення у подальшому її видачі, слідчий суддя може обрати щодо такої особи запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою (екстрадиційним арештом).
При вирішенні питання про можливість застосування запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, слідчий суддя обов'язково враховує: 1) відомості про ухилення особи від правосуддя у запитуючій стороні та дотримання нею умов, на яких відбулося звільнення її з-під варти під час цього або інших кримінальних проваджень; 2) тяжкість покарання, що загрожує особі в разі засудження, виходячи з обставин, встановлених під час заявленого кримінального правопорушення, положень закону України про кримінальну відповідальність і усталеної судової практики; 3) вік та стан здоров'я особи, видача якої запитується; 4) міцність соціальних зв'язків особи, у тому числі наявність у неї родини та утриманців.
Згідно п.п. 10, 11 ст. 584 КПК України, екстрадиційний арешт застосовується до вирішення питання про видачу особи (екстрадицію) та її фактичної передачі, але не може тривати більше дванадцяти місяців. У межах цього строку слідчий суддя, суд, в межах територіальної юрисдикції якого особа перебуває під вартою за клопотанням прокурора не рідше одного разу на два місці перевіряє наявність підстав для подальшого тримання особи під вартою або її звільнення.
На дотримання встановлених чинним законодавством норм при вирішенні питань, пов'язаних з позбавлення особи свободи, наголошується і в ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (ч. 1 п. f): Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: п. f) законний арешт або затримання особи, здійснені з метою запобігання її незаконному виїзду в країну, чи особи, щодо якої вживаються заходи з метою депортації або екстрадиції.
Апеляційний суд вважає необґрунтованими висновки слідчого судді про те, що підстави для застосування до затриманого Рес.публіки Молдова ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційного арешту) відсутні, з огляду на таке.
Як встановлено під час судового розгляду, зі звернення заступника начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва ОСОБА_21 від 26.12.2022 року встановлено, що громадянин Республіки ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 притягується до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12022160000000659 від 27.09.2022 року за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 28, ч.4 ст. 189, ч.2 ст. 255, ст. 257, ч.3 ст. 27, ч.4 ст.28, ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 263 КК України. Станом на момент звернення, ОСОБА_9 перебував під вартою, а саме відповідно до ухвали Київського районного суду м.Одеси. Окрім цього, в цьому ж зверненні заступником начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва було доручено уповноваженим особам Одеської обласної прокуратури відповідно до ст. 592 КПК України забезпечити нагляд за триманням гр. ОСОБА_9 під вартою та подальшим відбуванням ним покарання та у разі звільнення ОСОБА_9 з-під варти - забезпечити до нього екстрадиційний арешт, про що невідкладно інформувати Офіс Генерального прокурора.
18.05.2023 року директором Департаменту міжнародного права Міністерства Юстиції України ОСОБА_22 було надіслано також листа до Одеської обласної прокуратури щодо вжиття заходів відповідно до ст. 584 КПК України з метою застосування до ОСОБА_9 екстрадиційного арешту до вирішення питання про видачу.
Згідно наказу заступника Міністра Юстиції України ОСОБА_23 від 27.09.2023 року також було зазначено про необхідність забезпечити організацію видачі ОСОБА_9 до Республіки Молдова після припинення підстав для відстрочення видачі, передбачених пунктом 1 частини першої частини 592 КПК України.
Злочини, за вчинення яких засуджено ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 на території Республіки Молдова відповідають злочину, передбаченому ст. 115 КК України та є екстрадиційним, оскільки передбачає покарання у вигляді позбавлення волі більше ніж на 1 рік.
Строки виконання вироку суду Республіки Молдова стосовно ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 на теперішній час не спливли.
Таким чином, слідчим суддею не було враховано, що спочатку до гр. ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , рішеннями Біляївського районного суду Одеської області, Київського районного суду м. Одеси було неодноразово застосовано та продовжено відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в рамках розгляду відкритого на території України кримінального провадження, в якому ОСОБА_9 мав статус підозрюваного, проте зі спливом часу запобіжний захід відносно ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ) був змінений на домашній арешт у нічний час, що в свою чергу, на вимогу Департаменту міжнародного співробітництва Міністерства Юстиції України, Офісу генерального прокурора, стало підставою для здійснення затримання його уповноваженими особами органів поліції (останній раз затриманий 26.06.2024 року, копія протоколу про затримання а.с. 38-39).
Таким чином, слідчим суддею не були враховані вимоги ч. 1 ст. 574 КПК України, згідно з яких, центральними органами України щодо видачі особи (екстрадиції), якщо інше не передбачено міжнародним договором України, є відповідно Офіс Генерального прокурора та Міністерство юстиції України.
В свою чергу, ч. 2 ст. 574 КПК України Офіс Генерального прокурора є центральним органом України щодо видачі (екстрадиції) підозрюваних, обвинувачених у кримінальних провадженнях під час досудового розслідування.
У свою чергу, не застосування до громадянина Республіки Молдова ОСОБА_9 екстрадиційного арешту ставить під загрозу авторитет компетентних органів України з питань видачі на міжнародній арені, оскільки в разі переховування ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ) після звільнення з-під варти з метою уникнення видачі, Україна не зможе виконати взяті на себе зобов'язання Європейської конвенції про видачу правопорушників від 13.12.1957.
Разом з тим, доводи сторони захисту, а також висновок слідчого судді щодо неможливості застосування екстрадиційного арешту з причин того, що відносно ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , на розгляді у Київському районному суді м. Одеси перебуває кримінальне провадження, є необґрунтованими, оскільки жодним уповноваженим органом в рамках здійснення екстрадиційної перевірки цей факт і не оспорювався, а навпаки був зазначений як оснований аргумент щодо відстрочки видачі особи до моменту закінчення судового розгляду кримінального провадження чи відбування покарання на території України.
Отже під час судового розгляду встановлено, що прокурор належним чином обґрунтував наявність ризику переховування від органів, якими проводиться екстрадиційна перевірка та суду при вирішенні питання про видачу та фактичної передачі компетентним органам Республіки Молдова ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ), тому ухвала слідчого судді підлягає безумовному скасуванню.
Частина 2 статті 19 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії (стаття 8 Конституції України), зобов'язує органи державної влади та їхніх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що без врахування вказаних вище встановлених обставин, слідчий суддя постановив необґрунтоване рішення, яке підлягає скасуванню.
Відповідно до припису ч. 1 ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчогосудді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Разом з тим, рішення по суті клопотання керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_8 не може бути постановлено апеляційним судом, оскільки ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 28.06.2024 року було задоволено клопотання керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_8 та відносно ОСОБА_9 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційного арешту) з 28.06.2024 року, але не більше 12 (дванадцяти) місяців, а саме, тобто строку, встановленого ч. 10 ст.584 КПК України.
При цьому, на думку апеляційного суду, в подібних випадках слід керуватися положеннями ч. 6 ст. 9 КПК України, відповідно до якої у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього кодексу, зокрема п.14 якої передбачає доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень.
Враховуючи викладене, а також те, що колегія суддів позбавлена можливості постановити рішення по суті клопотання керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_8 , тому воно підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 183, 193, 194, 196, 309, 376, 405, 406, 407, 418, 419, 422, 532, 584, 585 КПК України, апеляційний суд -
постановив
Апеляційну скаргу керівника Приморської окружної прокуратури ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 21.06.2024 року, про відмову в задоволенні клопотання керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційного арешту) стосовно ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційного арешту) стосовно ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без розгляду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4