Справа № 127/26172/24
Провадження №11-сс/801/644/2024
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
21 серпня 2024 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши в порядку письмового апеляційного провадження у місті Вінниці апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 09 серпня 2024 року про продовження заходу забезпечення кримінального провадження - запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Жмеринка Вінницької області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, раніше не судимої,
яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 301, ч. 3 ст. 301-1 КК України.
Зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 09 серпня 2024 року ст. слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 та продовжено строк тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) днів, тобто до 07 жовтня 2024 року, в межах строку досудового розслідування. Заставу визначену ухвалою слідчого судді від 15.06.2024 залишено без змін у тому ж розмірі. Строк дії ухвали визначено до 07 жовтня 2024 року.
Приймаючи рішення про задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу слідчий суддя вказав, що прокурором під час розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала.
В апеляційній скарзі захисника підозрюваної ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 ставиться питання про скасування ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 09 серпня 2024 року. Просить винести своє рішення, яким застосувати до підозрюваної захід забезпечення кримінального провадження, не пов'язаний з перебуванням в місцях несвободи, а саме цілодобовий домашній арешт за місцем її проживання.
Апеляційна скарга мотивована тим, ухвала слідчого судді є незаконна через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, винесена з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадженні, прокурором під час судового розгляду не доведені обставини для обрання найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, також вказав, що підозрювана раніше не притягувалась до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, має на утриманні неповнолітню дитину. Крім того, визначений розмір застави є завідомо непомірний для підозрюваної.
Позиції учасників судового провадження.
Захисник підозрюваної ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 , та прокурор ОСОБА_8 подали заяви про розгляд апеляційної скарги в порядку письмового апеляційного провадження відповідно до ч. 1 ст. 406 КПК України.
Мотиви суду.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника підозрюваної не підлягає до задоволення.
Висновки слідчого судді про необхідність продовження щодо підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованими.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам переховування від органів слідства та суду, знищення чи спотворення речей чи документів, незаконного впливу на інших осіб, перешкоджання кримінальному провадженню, вчиненню інших правопорушень. Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити вищезазначені дії.
Стосовно обґрунтованості підозри, суд зазначає, що за змістом п. 1 ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України у разі затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення.
При цьому в кримінальному процесуальному розумінні існує відмінність між обґрунтованістю та доведеністю висунутої підозри, в тому числі на підставі достатніх, допустимих та достовірних доказів.
Так, у справі «Кавала проти Туреччини» (заява 28749/18, рішення від 10.12.2019) Європейський Суд з прав людини констатував, що не потрібно, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред'явлено обвинувачення або представлено перед судом. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.
Разом із тим, "обґрунтованість" підозри, на якій засновується арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у п. 1 (с) ст. 5. Слова "обґрунтована підозра" означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об'єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано "розумним", залежить від усіх обставин. Відповідно, оцінюючи обґрунтованість підозри, необхідно встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої п. 1 (с) ст.5. Отже, повинні існувати факти чи відомості про те, що заарештовану особу обґрунтовано підозрюють у вчиненні передбачуваного злочину.
Термін "обґрунтованість" також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об'єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень".
Зі змісту ж оголошеної підозри в достатній мірі можна дійти висновку, що ОСОБА_5 може бути причетною до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.
Стосовно ж наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з клопотання слідчого та матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 301, ч. 3 ст. 301-1 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до вчиненні тяжкого та особливо тяжкого кримінального правопорушення, з санкцією до дванадцяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльність на строк до трьох років, яке становить значну суспільну небезпеку.
Таким чином, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, його наслідків, тяжкість покарання за злочини по якому оголошено підозру, особу підозрюваної, яка до затримання офіційно не працювала, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, тому рішення суду щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законним та обґрунтованим, відповідає меті забезпечення реалізації завдань кримінального провадження, так як у даному кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілих.
Також, слідчим суддею під час розгляду клопотання відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України обґрунтовано залишено заставу визначену ухвалою слідчого судді від 15.06.2024 без змін у тому ж розмірі.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не виявлено.
За наведених обставин суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги захисника.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, суд
Апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 09 серпня 2024 року про продовження заходу забезпечення кримінального провадження - запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 301, ч. 3 ст. 301-1 КК України - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Відповідно до ч. 4 ст. 532 КПК України судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Судді: