Справа № 303/5744/24
2-з/303/21/24
20 серпня 2024 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої-судді Гутій О.В.
за участю секретаря судового засідання Зарева А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м.Мукачево заяву позивача ОСОБА_1 , подану в його інтересах представником ОСОБА_2 про забезпечення позову,-
08.07.2024 року позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельної ділянкою, шляхом знесення самочинного будівництва.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 22.07.2024 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання по справі.
19.08.2024 року представник позивача подала до суду заяву про забезпечення позову, шляхом заборони відповідачам вчиняти певні дії в частині подальшого незаконного будівництва та вчинення будь-яких дій відносно огорожі (паркану), зведеної відповідачами за адресою: АДРЕСА_1 , яким займає частину земельної ділянки, належної позивачу за адресою: АДРЕСА_2 .
Заяву про забезпечення позову мотивує тим, що порушуючи норми чинного законодавства, відповідачі безпідставно, самочинно збудували (встановили) цегляну огорожу (паркан), яка займає частину земельної ділянки ОСОБА_1 .
А тому обраний спосіб забезпечення позову на переконання представника позивача цілком відповідає предмету та суті позову, оскільки виключно в такій спосіб можливо буде забезпечити виконання судового рішення в разі ухвалення його на користь позивача.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Відтак, у позивача виникли обгрунтовані занепокоєння відносно того, що невжиття заходів забезпечення позову може мати наслідком подальшого відчуження зведеної огорожі (паркану), здійснення реєстраційних дій відносно неї, ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення, що буде ухвалено за результатами розгляду позовної заяви.
Вивчивши подану заяву, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.
Забезпечення позову є цивільно-процесуальним заходом, що вживається судом та направлений на захист матеріально-правових інтересів позивача, що гарантують реальне виконання судового рішення.
У відповідності до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».
При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням адекватності вимог заявника, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, ймовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Подана заява про забезпечення позову є недостатньо обґрунтованою та її доводи не свідчать проте, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в майбутньому.
Заява про забезпечення позову ґрунтується лише на припущеннях, оскільки доказів, що саме відповідачі самочинно збудували (встановили) цегляну огорожу (паркан), продовжують його будівництво та що така займає частину земельну ділянки ОСОБА_1 матеріали заяви не містять.
Таким чином, суд вважає, що такий вид забезпечення позову як заборона вчинення відповідних дій відносно огорожі (паркана), не сприятиме ні ефективному захисту, ні поновленню порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника.
З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.149-150, 152, 153 ЦПК України, -
В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 , подану в його інтересах представником ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду.
Ухвала суду виготовлено 20.08.2024 року.
Головуюча О.В.Гутій