Справа № 513/994/24
Провадження № 3/513/1200/24
Саратський районний суд Одеської області
21 серпня 2024 року Саратський районний суд Одеської області у складі:
головуючої судді Миргород В.С.,
при секретарі судового засідання Филипчук Л.В.,
за участю прокурора Франчука О.В.,
потерпілої ОСОБА_1 ,
обвинуваченого ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, кримінальне провадження №12024167240000036 від 07 червня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Ярославка Саратського району Одеської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,
ОСОБА_2 06 червня 2024 року приблизно о 22 годині 50 хвилин, знаходячись на вул. Шевченка в с. Ярославка Білгород-Дністровського району Одеської області, у ході раптово виниклої сварки з ОСОБА_1 , переслідуючи злочинний умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та те, що його дії спрямовані на спричинення шкоди здоров'ю потерпілій, схопив лівою рукою за волосся та повалив на землю, після чого наніс 2-3 удари коліном правої ноги в область голови.
Далі, через невеликий проміжок часу ОСОБА_2 , продовжуючи свій злочинний умисел, знову схопив потерпілому лівою рукою за волосся та повалив на землю і почав наносити хаотичні удари кулаком правої руки в область голови.
У результаті своїх умисних, неправомірних дій, ОСОБА_2 спричинив потерпілій ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді: синця потиличної ділянки зліва, синця правої скроневої ділянки, які як у сукупності, так і поодинці, не були небезпечними для життя, мають незначні, скороминучі наслідки, тривалістю не більше 6 днів і за цим критерієм, згідно п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень» (Наказ №6 МОЗ України від 17.01.1995р.) відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень
Таким чином, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 125 КК України, як заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження.
Під час судового засідання потерпіла ОСОБА_1 відмовилася від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення і просила закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 за ч.1 ст.125 КК України, про що надала суду письмову заяву. Зазначила, що жодних претензій до останнього не має, вони примирились, а також, що наслідки закриття кримінального провадження, у зв'язку з відмовою від обвинувачення їй зрозумілі.
Обвинувачений у судовому засіданні просив задовольнити заяву потерпілої.
Прокурор вважав, що відмова потерпілої від обвинувачення не суперечить вимогам КПК України та є підставою для закриття кримінального провадження у порядку п.7 ч.1 ст.284 КПК України.
Заслухавши думки учасників кримінального провадження та дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.477 КПК України - кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених, у тому числі, ч.1 ст.125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження).
Як і в кримінальному провадженні з публічною формою обвинувачення, у кримінальному провадженні з приватною формою обвинувачення потерпілий має процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 56, 57 КПК України.
Разом з тим, кримінальне провадження з приватною формою обвинувачення є винятком із засади публічності і визначається засадою диспозитивності, яка, відповідно до ст. 26 КПК України, означає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Так, на відміну від публічного обвинувачення, єдиною законною підставою для початку кримінального провадження у формі приватного обвинувачення є заява потерпілого, проти прав, свобод та законних інтересів якого вчинено кримінальне правопорушення.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 26 та ч. 4 ст. 22 КПК України, важливою відмінністю участі потерпілого у кримінальному провадженні з приватною формою обвинувачення є те, що йому тут належить ще й право підтримувати обвинувачення або відмовитися від обвинувачення, що є безумовною підставою для закриття кримінального провадження.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, у разі якщо потерпілий відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, суд, у відповідності з ч. 6 ст. 284 КПК України постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
Відповідно до практики Верховного Суду щодо застосування норм права, викладеної, зокрема у постанові від 18.12.2018 р. у справі № 595/1962/14-к, при закритті кримінального провадження на підставі відмови потерпілого від обвинувачення суд фактично визнає відсутність самого обвинувачення щодо певної особи, а тому не потрібно встановлювати ні сам факт вчинення злочину, ні винуватість чи невинуватість особи. За таких умов немає необхідності в дослідженні того, чи було дотримано інші процесуальні вимоги закону під час провадження у справі.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, дане провадження у формі приватного обвинувачення розпочато за заявою потерпілої ОСОБА_1 щодо обвинуваченого ОСОБА_2 .
Враховуючи те, що потерпіла ОСОБА_1 відмовилася від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, суд приходить до висновку, що кримінальне провадження щодо обвинувачення ОСОБА_2 за ч.1 ст.125 КК України слід закрити, у зв'язку із відмовою потерпілої від обвинувачення.
Наслідки закриття кримінального провадження в зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення, обвинуваченій та потерпілій роз'яснені.
Цивільний позов у кримінальному провадженні потерпілою не заявлявся.
Керуючись статями 284, 314, 477, 369-372 КПК України, суд,
Прийняти відмову потерпілої ОСОБА_1 від пред'явленого обвинувачення щодо ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024167240000036 від 07 червня 2024 року щодо ОСОБА_2 у пред'явленому йому обвинуваченні за ч.1 ст.125 КК України - закрити у зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення через Саратський районний суд Одеської області і набирає законної сили після закінчення вказаного строку, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя В. С. Миргород