Справа № 509/5851/23
20 серпня 2024 року смт. Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні у залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023162250000417 від 11.06.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Прилиманське Одеського району Одеської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, офіційно не працевлаштований, не одружений, утриманців не має, зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, -
В провадженні Овідіопольського районного суду Одеської області перебуває вказане кримінальне провадження.
На стадії досудового розслідування ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 12.06.2023 року до обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому неодноразово продовжувався. Строк тримання під вартою спливає 06.11.2023 року.
Ухвалами Овідіопольського районного суду Одеської області від 01.11.2023 року, від 19.12.2023 року, від 31.01.2024 року, від 27.03.2024 року, від 21.05.2024 року та від 25.06.2024 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання. Строк вказаного запобіжного заходу припиняє свою дію 23.08.2024 року.
Закінчити судовоий розгляд даного кримінального провадження в строк до 23.08.2024 року неможливо у зв'язку з необхідністю надати додаткові характеризуючі дані відносно обвинуваченого.
Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України - за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Прокурор ОСОБА_7 20.08.2024 року подав до суду письмове клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 до шістдесяти днів, враховуючи, що продовжують існувати ризики, передбачені пп. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто можливість обвинуваченого переховуватися від суду, впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, та можливість вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, зазначив, що обвинувачений проживав разом із потерпілою ОСОБА_6 , яка побоюється за своє життя та здоров'я у разі зміни відносно обвинуваченого запобіжного заходу на більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою.
Прокурор ОСОБА_3 під час судового розгляду підтримав клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_5 також не заперечувала проти клопотання, дотримуючись позиції свого підзахисного.
Потерпіла ОСОБА_6 підтримала клопотання прокурора.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 КПК України.
Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків.
Відповідно до ч.2 ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст.9 Конституції України міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Так, рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011, Суд зазначив, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Крім того, обрання виключного запобіжного заходу вигляді тримання під вартою підозрюваного не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», яка 11.09.1997 набрала чинності для України (пункт «с» частини 1 статті 5 Конвенції).
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою, суд враховує також вимоги дотримання розумного строку тримання під вартою, що відповідає загальним положенням щодо розумних строків, викладених у правовій позиції Європейського суду з прав людини в рішенні у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року, згідно з якою "розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості".
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання від семи до п'ятнадцяти років позбавлення волі., що у відповідності п.4 ч.2 ст.183 КПК України, обґрунтовує продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Разом з тим суд враховує, що встановлені ухвалою суду від 01.11.2023 року ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення з метою уникнення від кримінальної відповідальності, на даний час не зменшилися та продовжують існувати.
Жодних доказів про те, що обвинувачений не може утримуватися під вартою, стороною захисту не представлено.
Таким чином, суд вважає, що законні підстави для зміни чи скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 відсутні, а тому суд вважає на необхідне продовжити строк тримання його під вартою строком на 60 днів, включно, без права внесення застави.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 18.10.2024 року включно, в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор».
Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 21.08.2024 року.
Головуючий: ОСОБА_1