20 серпня 2024 року
м. Київ
справа №520/15186/23
адміністративне провадження №К/990/28660/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів: Кашпур О.В., Соколова В.М.,
перевірив касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Коломойцева Миколи Миколайовича на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ), в якому просив:
-визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо непроведення з ОСОБА_2 остаточного розрахунку при звільненні, яка полягає в ненарахуванні ОСОБА_2 грошового забезпечення з січня 2021 року по вересень 2022 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії та його невиплаті ОСОБА_1 ;
-зобов'язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_2 з січня 2021 року по вересень 2022 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України від 15 грудня 2020 року № 1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік" та від 02 грудня 2021 року № 1928-ІХ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01 січня 2021 року та на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, виплативши перераховану суму (з урахуванням отриманих коштів) ОСОБА_1 ;
-зобов'язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України здійснити ОСОБА_2 нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби за період з січня 2022 року по день фактичної виплати перерахованих сум грошового забезпечення ОСОБА_1 , виплативши ОСОБА_1 відповідні суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року задоволено позов частково. Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо непроведення з ОСОБА_2 остаточного розрахунку при звільненні, яка полягає у ненарахуванні ОСОБА_2 грошового забезпечення з 21 січня 2021 року по 10 вересня 2022 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії та його невиплаті ОСОБА_1 . Зобов'язано НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_2 з 21 січня 2021 року по 10 вересня 2022 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України від 15 грудня 2020 року №1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік" та від 02 грудня 2021 року № 1928-ІХ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01 січня 2021 року та на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, виплативши перераховану суму (з урахуванням отриманих коштів) ОСОБА_1 . У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року у цій справі скасовано. Прийнято постанову, якою закрито провадження у цій справі.
23 липня 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» представник позивача надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху з установленням скаржнику десятиденного строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.
14 серпня 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» скаржник надіслав клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 8 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з тим, що позивач має посвідчення про право на пільги, встановлені законодавством України, для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни (вказане посвідчення додано до клопотання).
Враховуючи викладене, подане клопотання про звільнення від сплати судового збору підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, яким було закрито провадження у цій справі, суд апеляційної інстанції зазначив, що цю справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, а належить розглядати за правилами цивільного судочинства.
Водночас оскаржуючи рішення суду апеляційної інстанції, представник позивача посилається пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржувану постанову, не врахував висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі № 320/6624/20.
Скаржник зазначає, що КАС України регламентує порядок розгляду публічно-правових спорів, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень саме управлінських функцій. Скаржник вказує, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору, отже, на думку скаржника, закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, яке перешкоджає подальшому провадженню у цій справі, позаяк основна позовна вимога є вимогою вирішенням спору публічно - правових відносин.
Викладені доводи скаржника щодо недотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
Ураховуючи доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі.
Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328 - 330, 334, 335, 338 КАС України, Суд
1. Клопотання про звільнення від сплати судового збору - задовольнити.
2. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
3. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Коломойцева Миколи Миколайовича на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року у цій справі.
4. Витребувати справу №520/15186/23 із Харківського окружного адміністративного суду.
5. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
6. Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
В.М. Соколов