20 серпня 2024 року
м. Київ
справа №709/662/24
адміністративне провадження № К/990/31465/24
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Мартинюк Н.М., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Інспектора 1 взводу 3 роти 1 батальйону УПП у Львівській області старшого лейтенанта поліції Буйа Ігоря Івановича про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовом до Департаменту патрульної поліції, Інспектора 1 взводу 3 роти 1 батальйону УПП у Львівській області старшого лейтенанта поліції Буйа Ігоря Івановича про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 08 травня 2024 року позов задоволено частково. Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду. Скасовано постанову серії ЕНА №1773323 від 29 березня 2024 року, винесену інспектор 1 взводу 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області старший лейтенант поліції Буй І.І. про накладення на ОСОБА_1 за частиною першою статті 122 КУпАП адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною першою статті 122 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 гривень. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2024 року апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задоволено, а рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 08 травня 2024 року скасовано та ухвалено у справі нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.
22 липня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із заявою про роз'яснення судового рішення, а саме постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2024 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2024 року відмовлено.
12 серпня 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» позивач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року у цій справі.
Предметом касаційною оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції від 01 серпня 2024 року про відмову у роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2024 року у цій справі.
Частиною третьою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційному порядку може бути оскаржена, зокрема, ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у роз'ясненні рішення.
Отже, оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції від 01 серпня 2024 року може бути оскаржувана в суді касаційної інстанції.
Абзацом другим частини четвертої статті 328 КАС України зазначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Відповідно до частини другої статті 254 КАС України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції зазначив, що роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення певних текстуальних недоліків (якості) резолютивної частини судового акта, який полягає у поясненні рішення суду у більш зрозумілій формі.
Як зазначив суд, зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина для учасників спору є логічною та не допускає кілька варіантів тлумачення. Без відповідного роз?яснення виконання рішення суду може бути ускладненим або взагалі неможливим.
Колегія суддів наголосила, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Колегія суддів в оскаржуваній ухвалі від 01 серпня 2024 року дійшла висновку, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2024 року є зрозумілою і додаткового роз'яснення не потребує, а викладені у заяві заявника підстави для роз'яснення постанови суду є безпідставними.
Водночас заявник касаційної скарги зазначає, що єдиною підставою для відмови в задоволенні його заяви та надання роз'яснення судового рішення (постанови від 18 липня 2024 року) колегія суддів зазначила відсутність доказів незрозумілості саме резолютивної частини, не інших частин ухвали.
Далі скаржник вказує, що у прийнятій колегією суддів Шостого апеляційного адміністративного суду постанові від 18 липня 2024 року є незрозумілими підстави для скасування рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 08 травня 2024 року та ухвалення у справі нового рішення.
Скаржник вказує, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2024 року є незрозумілою, оскільки її мотивувальна частина не містить чітких пояснень щодо підстав скасування рішення суду першої інстанції, що ускладнює її виконання та тлумачення.
Перевіривши викладені доводи, Верховний Суд зазначає наступне.
Так, роз'ясненню підлягає судове рішення у разі, якщо незрозуміла його резолютивна частина та без роз'яснення якої утруднене виконання такого рішення. Тобто, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду, у разі якщо без такого роз'яснення її складно виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане КАС України.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому, суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Верховний Суд зазначає, що судове рішення підлягає роз'ясненню, якщо воно є нечітким за змістом, тобто коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких його ухвалено, так і для тих, хто буде здійснювати його виконання. Разом з тим, незрозуміле рішення суду може бути роз'яснено виключно у разі, коли внаслідок неясності резолютивної частини рішення його не можливо виконати примусово або є імовірність неправильного його виконання.
Скаржник вказує про незрозумілість мотивувальної частини постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2024 року, тобто частини судового рішення, розуміння якого викликає труднощі у позивача, через що, як зазначає останній, ускладнює виконання та тлумачення рішення суду апеляційної інстанції.
Водночас вказані доводи Верховний Суд відхиляє, оскільки вони ґрунтуються виключно на незгоді з мотивами суду, які стали підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Разом з цим Верховний Суд звертає увагу скаржника, що оскаржувана постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2024 року не підлягає виконанню, оскільки цією постановою відмовлено у задоволенні позову, у зв'язку з чим твердження скаржника про ускладнення для нього виконання рішення суду апеляційної інстанції є безпідставними та необґрунтованими.
Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що порушені заявником питання стосуються виключно незгоди з судовим рішенням, його мотивів, досліджених доказів та встановлених обставин, тому до висвітлених позивачем питань не може бути застосовано механізм, який передбачений щодо роз'яснення змісту судового рішення.
З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що аргументи касаційної скарги не свідчать про допущені судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права при вирішенні питання про відмову у роз'ясненні судового рішення. Отже, касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно з частиною другою статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Аналіз правових норм та обставин справи доводить про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження, оскільки правильне застосування судом апеляційної інстанції статті 254 КАС України при ухваленні оскаржуваного рішення є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо його застосування, а тому касаційна скарга позивача є необґрунтованою.
На підставі викладеного, керуючись частиною третьою статті 328, пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Інспектора 1 взводу 3 роти 1 батальйону УПП у Львівській області старшого лейтенанта поліції Буйа Ігоря Івановича про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.А. Уханенко Н.М. Мартинюк В.М. Соколов