20 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 420/4922/24
адміністративне провадження № К/990/31428/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А., перевірив касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гришка Сергія Олександровича на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
14 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якій просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Одеської митниці "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 " від 22 грудня 2023 року № 181-дс;
- визнати протиправним та скасувати наказ Одеської митниці "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 " від 15 січня 2024 року № 38-о;
- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління - начальника відділу контролю митної вартості управління митних платежів, контролю митних вартості та митного-тарифного регулювання ЗЕД Одеської митниці з 17 січня 2024 року;
- стягнути з Одеської митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року, ухваленим в порядку загального позовного провадження та залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2024 року, у задоволенні позову відмовлено.
07 серпня 2024 року засобами поштового зв'язку представник позивача надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.
Предметом спору у цій справі є правомірність звільнення позивача з державної служби у зв'язку з притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
За правилами частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Верховний Суд наголошує, що із системного аналізу наведених положень процесуального закону висновується, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у відповідності до визначення приписами частини четвертої статті 328 КАС України підстав.
Проте дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, Суд установив, що у скарзі не зазначено жодної передбаченої частиною четвертою статті 328 КАС України підстави оскарження судових рішень у касаційному порядку.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
З огляду на те, що скаржником не викладено передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції на підставі пунктів 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, Суд
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гришка Сергія Олександровича на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу- повернути особі, яка її подала.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяС.А. Уханенко