20 серпня 2024 року
м. Київ
справа №440/12747/23
адміністративне провадження № К/990/30499/24
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Соколова В.М., Кашпур О.В.,
перевірив касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Павлюка Ігоря Олександровича на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , в якому просив: визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 , які полягають у нарахуванні позивачу виплати додаткової винагороди як військовослужбовцю, встановленої пунктом І постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (в редакції від 21 січня 2023 року) за лютий, березень, квітень 2023 року в розмірі збільшеному до 30000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, а не часу несення служби; визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 , які полягають у ненарахуванні позивачу виплати додаткової винагороди як військовослужбовцю, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (в редакції від 21 січня 2023 року) за травень, червень, липень 2023 року в розмірі збільшеному до 30000 грн; зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати позивачу додаткову винагороду як військовослужбовцю, встановлену пунктом І постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (в редакції від 21 січня 2023 року) за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2023 року в розмірі збільшеному до 30000 грн пропорційно в розрахунку на місяць саме часу несення служби, з урахуванням раніше проведених виплат; визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які полягають у виплаті позивачу додаткової винагороди як військовослужбовцю, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (в редакції від 21 січня 2023 року) за лютий, березень, квітень 2023 року в розмірі збільшеному до 30000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, а не часу несення служби; визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які полягають у не виплаті позивачу додаткової винагороди як військовослужбовцю, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (в редакції від 21 січня 2023 року) за травень, червень, липень 2023 року в розмірі збільшеному до 30000 грн; зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити позивачу додаткову винагороду як військовослужбовцю, встановлену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім 'ям під час дії воєнного стану" (в редакції від 21 січня 2023 року) за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2023 року в розмірі збільшеному до 30000 грн пропорційно в розрахунку на місяць саме часу несення служби, з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2024 року, у задоволенні позову відмовлено.
Предметом спору у цій справі є право позивача на отримання додаткової винагороди, установленої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Полтавським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
Оскаржуючи судові рішення у справі, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі послався на підпункти «а», «б» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та в обґрунтуванні цих підпунктів зазначив, що: «є всі вказані підстави для прийняття справи до розгляду в суді касаційної інстанції, з підстав викладених вище».
Верховний Суд наголошує, що скаржник, вказуючи на умови (підпункти «а», «б» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України) допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження, має належним чином обґрунтувати кожну цю умову, тобто обґрунтувати: 1) в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, розгляд яких надав би нового, уніфікованого розуміння застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного кола осіб; 2) які саме встановлені оскарженим судовим рішенням скаржник позбавлений можливості спростувати, при розгляді іншої справи та яким чином ці обставини впливають на вирішення спору у конкретній іншій справі; 3) в чому саме полягає винятковість цієї справи для позивача та який суспільний інтерес становить ця справа. Проте як видно зі змісту поданої касаційної скарги, представник позивача самоусунувся від виконання свого процесуального обов'язку, оскільки, як зазначив скаржник, «підстави, викладені вище» стосується виключно доводів адвоката щодо незгоди з ухваленими судовими рішеннями з посиланням на практику Верховного Суду, однак таке викладення аж ніяк не свідчить безумовно про наявність у цьому випадку умов, передбачених підпункти «а», «б» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Враховуючи викладене. Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункти «а», «б» та «в» пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України
З огляду на відхилення Верховним Судом зазначених заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Павлюка Ігоря Олександровича на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.А. Уханенко В.М. Соколов
О.В. Кашпур