20 серпня 2024 року м. Дніпросправа № 160/32564/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,
перевіривши в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року (суддя Захарчук-Борисенко Наталія Віталіївна) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Третього апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року в адміністративній справі № 160/32564/23.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків шляхом надання до суду: клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважності причин його пропуску з підтвердженням таких обставин належними доказами; доказів надсилання іншим учасникам справи листом з описом вкладення копії поданої апеляційної скарги з доданими до неї документами.
Апелянт отримав вищевказану ухвалу 25 червня 2024 року, що підтверджується довідкою Третього апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах адміністративної справи.
На виконання вимог ухвали від апелянта надійшло клопотання, в якому останній просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду. В обґрунтування поважності причин пропуску строку апелянт зазначає, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду первинну апеляційну скаргу (подану у строк, встановлений процесуальним законом) було повернуто у зв'язку з невиконанням ухвали суду в частині сплати судового збору. Повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду, а тому апелянт, користуючись своїм правом, повторно звертається з апеляційною скаргою.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття апеляційного провадження, суд встановив, що Дніпропетровським окружним адміністративним судом 19 лютого 2024 року ухвалено рішення, первинна апеляційна скарга на яке подана 19 березня 2024 року. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.06.2024 первинну апеляційну скаргу було повернуто у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору. Повторна апеляційна скарга подана 20 червня 2024 року.
Суд не знайшов поважними причини пропуску процесуальних строків, оскільки дотримання вимог норм процесуального права є обов'язком для всіх учасників адміністративного процесу.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги.
Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Варто зауважити, що питання поважності причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на основі внутрішнього переконання, з урахуванням обставин справи і належних доказів поважності пропуску процесуального строку на оскарження.
В контексті наведеного, зважаючи на приписи вказаних правових норм законодавства, невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та як наслідок, повернення її заявнику не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
Аналогічний висновок також викладений в ухвалі Верховного Суду від 19 серпня 2021 року в адміністративній справі № 826/13502/17.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що визначене нормами КАС України право особи на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою після її повернення, не є безумовним і має реалізовуватися особою добросовісно, тобто повторна апеляційна скарга має бути подана з урахуванням встановлених процесуальним законом строків.
При цьому у суду не виникає безумовного обов'язку щодо відкриття апеляційного провадження в разі подання повторної апеляційної скарги після повернення первинної. Відповідне питання вирішується з урахуванням конкретних обставин справи.
Суд також звертає увагу скаржника, що повернення раніше поданої апеляційної скарги не означає можливість повторного звернення до суду апеляційної інстанції у будь-який час після такого повернення, без дотримання часових меж, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
На підставі викладеного, керуючись ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року в адміністративній справі № 160/32564/23.
Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи.
Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з 20 серпня 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров
суддя Т.І. Ясенова