20 серпня 2024 р. Справа № 520/5271/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2023, головуючий суддя І інстанції: Зоркіна Ю.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/5271/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 , апелянт) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Харківській області), в якій просив:
- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у відмові підготувати та надати до Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області) оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини);
- зобов'язати відповідача підготувати та надати до ГУ ПФУ в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262- ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ) з врахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704) щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри реально виплачених надбавки за особливості проходження служби відповідно до п.п.1, 2 п.5 Постанови №704 за відповідною посадою, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 пенсії позивача.
Рішенням Харківським окружного адміністративного суду від 25.08.2023 позов залишено без задоволення.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просив суд рішення скасувати.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що Закон № 2262-ХІІ не містить приписів щодо неможливості застосування Постанови № 704 у відношенні до колишніх працівників податкової міліції.
Також, незастосування у відношенні позивача приписів Постанови № 704 позбавляє останнього на право перерахунку пенсії внаслідок колізії законодавства та довільного трактування норм чинного законодавства судом.
Позивач наголошує, про наявність підстав для зобов'язання відповідача підготувати та надати до ГУ ПФУ в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону №2262- ХІІ з врахуванням положень Постанови № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 пенсії позивача.
Крім того, позивач зазначає, що саме ГУ ДФС України у Харківській області, з якого був звільнений позивач, має надавати відповідну довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії.
Також позивач наголошує, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом № 2710-ІХ, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного судового рішення, норм процесуального та матеріального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено обставини, які не оспорено сторонами.
Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену згідно з вимогами Закону №2262-XII.
Представник позивача звернувся до відповідача із запитом від 21.02.2023 б/н щодо виготовлення та направлення до ГУ ПФУ в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії з 01.01.2023.
Листом ГУ ДФС у Харківській області від 01.03.2023 року №30/АДВ/20-97 представника позивача повідомлено про відсутність підстав для оформлення та надання довідки про грошове забезпечення позивача.
Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у колишніх працівників податкової міліції з 25.11.2021 виникло право на перерахунок пенсії з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських., а не військовослужбовців та деяких інших осіб на підставі Постанови № 704, як зазначає позивач.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом №2262-ХІІ визначені умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону №2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Статтею 51 Закону №2262-ХІІ визначено, що при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Постановою № 704 в тому числі затверджені схеми тарифних розрядів за посадами осіб начальницького складу податкової міліції апарату Державної фіскальної служби згідно з додатком 9; схеми тарифних розрядів за посадами осіб начальницького складу податкової міліції головних управлінь в областях, м. Києві та органу з обслуговування великих платників податків Державної фіскальної служби згідно з додатком 10; схеми тарифних розрядів за посадами осіб начальницького складу податкової міліції державних податкових інспекцій Державної фіскальної служби згідно з додатком 11.
Колегія суддів звертає увагу, що правове регулювання діяльності підрозділів податкової міліції здійснювалося розділом XVІІІ-2 Податкового кодексу України , який виключено на підставі Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (застосовується з 25.09.2021)
Також , 25.03.2021 набув чинності Закон України «Про Бюро економічної безпеки України» від 28.01.2021 № 1150-ІХ, п.4 «Прикінцевих та Перехідних положень» якого визначено, що за колишніми працівниками податкової міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб, встановлені Законом України "Про Національну поліцію". Особам рядового і начальницького складу податкової міліції, звільненим із служби за віком, через хворобу, гарантується безоплатне медичне обслуговування у закладах охорони здоров'я Міністерства внутрішніх справ України.
Пунктом 5 «Прикінцевих та Перехідних положень» Закону №1150-ІХ внесено зміни, зокрема у частині третій статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова «(міліції), які» замінити словами «(міліції та податкової міліції), які».
Тобто, ч. 3 ст. 63 Закону №2262-ХІІ набула наступної редакції: «Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.»
Підпункт 4 пункту 5 «Прикінцевих та Перехідних положень» Закону №1150-ХІ набрав чинності з дня оголошення Кабінетом Міністрів України про початок діяльності Бюро економічної безпеки України, тобто з моменту прийняття Кабінетом Міністрів України розпорядження від 24.11.2021 №1493-р «Про початок діяльності бюро економічної безпеки».
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у колишніх працівників податкової міліції з 25.11.2021 виникло право на перерахунок пенсії з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських, а не для військовослужбовців та деяких інших осіб на підставі Постанови № 704, як зазначає позивач.
Доводи апелянта на наявність підстав для зобов'язання відповідача підготувати та надати до ГУ ПФУ в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону №2262- ХІІ з врахуванням положень Постанови № 704 колегія суддів вважає необгрунтованими з урахуванням вище зазначеного.
Посилання апелянта на висновки Верховного Суду, викладені у постановах по справах №440/6017/21, №120/648/22-а, №640/17686/21, №440/1185/21, №500/1433/21, №160/14866/21, №640/11131/21, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони стосуються інших правовідносин та у яких відповідачем не є Головне управління ДФС.
Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України»(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 311, 315, 316, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2023 року по справі № 520/5271/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. Любчич
Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін