20 серпня 2024 року справа №200/1636/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Блохіна А.А., Геращенка І.В.
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 травня 2023 року у справі № 200/1636/24 (головуючий І інстанції Абдукадирова К.Е.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській областi № 057250005675 вiд 08 лютого 2024 року щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до заяви № 509 від 01.02.2024 ОСОБА_1 на підставі п. "б" ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення в редакції до внесення змін Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 № 213-VІІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 та Рішення Верховного Суду від 21.04.2021 у зразковій справі № 360/3611/20-а (Пз/9901/32/20);
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській областi № 057250005675 від 07.03.2024 щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до заяви вiд 29.02.2024 № 1272 на підставі п. "б" ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення в редакції до внесення змін Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 № 213-VІІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 та Рішення Верховного Суду від 21.04.2021 у зразковій справі № 360/3611/20-а (Пз/9901/32/20);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській областi повторно розглянути заяву від 29.02.2024 № 1272 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та прийняти рішення про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення в редакції до внесення змін Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 № 213-VІІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 та Рішення Верховного Суду від 21.04.2021 у зразковій справі № 360/3611/20-а, з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку тобто з 25.01.2024.
В обгрунтування позову зазначила, що 01.02.2024 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 із застосуванням п. "б" ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення в редакції до внесення змін Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 № 213- VІІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 та Рішення Верховного Суду від 21.04.2021 у зразковій справі № 360/3611/20-а (Пз/9901/32/20).
Рішенням Головного управлiння Пенсiйного фонду України в Iвано-Франкiвській областi № 057250005675 вiд 08 лютого 2024 року позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України №1058.
В рішенні зазначено, що за результатами розгляду документiв доданих до заяви, до стажу роботи за списком 2, зараховано всi перiоди згідно довідки вiд 30.01.2024, № 09-23/190. Страховий стаж позивача визначено у розмiрi - 24 років 6 місяці 24 днів, пiльговий стаж за Списком №2 становить 22 років 5 місяці 6 днів.
Позивач зазначає, що після виправлення помилки та отримання нового свідоцтва про одруження з виправленням помилки та внесення відповідних даних до трудової книжки, 29.02.2024 вона повторно звернулась із заявою № 1272 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Проте, рiшенням Головного управлiння Пенсiйного фонду України у Київській областi вiд 07.03.2024 № 057250005675 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з посиланням на п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рiшенням Головного управлiння Пенсiйного фонду України у Київській областi страховий стаж позивача становить - 25 років 8 місяці 8 днів, пiльговий стаж за Списком № 2 - 23 років 8 місяці 8 днів.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 травня 2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській областi № 057250005675 вiд 08 лютого 2024 щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до заяви № 509 від 01.02.2024 ОСОБА_1 , на підставі п. "б" ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення в редакції до внесення змін Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 № 213-VІІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 та Рішення Верховного Суду від 21.04.2021 у зразковій справі № 360/3611/20-а (Пз/9901/32/20).
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управлiння Пенсiйного фонду України у Київській областi № 057250005675 вiд 07.03.2024 щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до заяви вiд 29.02.2024 № 1272 на підставі п. "б" ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення в редакції до внесення змін Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 № 213-VІІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 та Рішення Верховного Суду від 21.04.2021 у зразковій справі № 360/3611/20-а (Пз/9901/32/20).
Зобов'язано Головне управлiння Пенсiйного фонду України у Київській областi повторно розглянути заяву від 29.02.2024 № 1272 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення в редакції до внесення змін Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 № 213-VІІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 та Рішення Верховного Суду від 21.04.2021 у зразковій справі № 360/3611/20-а та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової позиції суду, викладеної у цьому рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання судових витрат по справі.
Не погодившись з судовим рішенням відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Норми Закону України “Про пенсійне забезпечення” в частині призначення пенсій на пільгових умовах за Списком № 2 не підлягають застосуванню, так як, з 11.10.2017 порядок призначення пенсії за віком (в тому числі на пільгових умовах за Списком № 2) регулюється Законом України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування”. Положення статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” на даний час не змінені, неконституційними не визнавались, є чинними та відповідно підлягають до застосування.
Тому право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” позивач набуде після досягнення 55 років.
Позивачем та відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській областi рішення суду першої інстанції не оскаржується.
Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров'я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП “Діловодство спеціалізованого суду”.
Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов'язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему “Електронний суд” матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи.
Отже, враховуючи зазначені листи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі “Електронний суд”.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
01.02.2024 ОСОБА_1 звернулась через веб-портал до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Заява позивача від 01.02.2024 була опрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 08.02.2024 Головним управлінням Пенсiйного фонду України в Iвано-Франкiвській областi прийнято рішення № 057250005675 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України № 1058.
В рішенні зазначено наступне:
Вік заявниці на дату звернення становить 50 років 7 днів.
Стаж роботи за Списком № 2 становить 22 роки 5 місяців 6 днів.
За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до стажу роботи за Списком № 2 зараховано всі періоди, згідно довідки від 30.01.2024 № 09-23/190.
За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 28.06.1993, не зараховано періоди роботи, оскільки запис про зміну прізвища, виконане з посиланням на свідоцтво про одруження, серії НОМЕР_3 від 21.07.1999, в якому дата народження заявниці не відповідає паспортним даним.
29.02.2024 після виправлення помилки та отримання нового свідоцтва про одруження з виправленням помилки та внесення відповідних даних до трудової книжки ОСОБА_1 повторно звернулась через веб-портал до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Заява позивача від 29.02.2024 була опрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 07.03.2024 Головним управлінням Пенсiйного фонду України у Київській області прийнято рішення № 057250005675 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки заявниця не досягла пенсійного віку.
В рішенні зазначено наступне:
Вік заявниці 50 років.
Страховий стаж особи становить 25 років 8 місяців 8 днів.
Пільговий стаж за списком № 2 становить 23 роки 8 місяців 8 днів.
Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди.
Працює.
Право на пенсійну виплату набуде з 25.01.2029.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з того, що позивач на час звернення з заявою про призначення пенсії досягла пенсійного віку 50 років, має необхідний страховий та пільговий стаж, тому має право на призначення пенсії на пільгових умовах з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 справа № 1-5/2018(746/15) від 23.01.2020.
Оцінка суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.
Відповідно до частини третьої статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Загальні умови, порядок нарахування та розмір пенсій визначаються, зокрема, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.
03 жовтня 2017 року Верховною Радою України було ухвалено Закон № 2148-VIII, що доповнив Закон № 1058-ІV розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту:
«На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах».
За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
У зв'язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
Такий правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03.11.2021 у зразковій справі № 360/3611/20.
Позивач має достатній для призначення пенсії страховий стаж та пільговий стаж.
Таким чином, відмова пенсійного органу в призначенні ОСОБА_1 , яка на час звернення із заявою про призначення пенсії досягла 50 років, пенсії на пільгових умовах за віком з посиланням на недосягнення нею віку 55 років, визначеного пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV, є протиправною.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення адміністративного позову.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Як визначено пунктами 3 та 8 частини шостої статі 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, а також типові справи.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Таким чином зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 травня 2023 року у справі № 200/1636/24 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 травня 2023 року у справі № 200/1636/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 20 серпня 2024 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ст.328 КАС України.
Повне судове рішення складено 20 серпня 2024 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді А.А. Блохін
І.В. Геращенко