19 серпня 2024 року Чернігів Справа № 620/9708/24
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лукашової О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області до Городнянської міської ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Заступник керівника Чернігівської окружної прокуратури звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області до Городнянської міської ради Чернігівського району Чернігівської області, в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Городнянської міської ради Чернігівського району Чернігівської області щодо невжиття заходів з організації проведення робіт із винесення меж ландшафтного заказника місцевого значення «Черемошне», загальною площею 177 га та закріплення їх в натурі (на місцевості) та зобов'язати Городнянську міську раду відповідно до вимог чинного законодавства забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж ландшафтного заказника місцевого значення «Черемошне», загальною площею 177 га та закріплення їх в натурі (на місцевості).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем не вживаються заходи для оформлення землевпорядної документації заказника, що унеможливлює його належну охорону та збереження земель природно заповідного фонду у природному стані.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Вказаною ухвалою також встановлено строк для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
Відповідачем у встановлений судом строк подано відзив на позовну заяву, в якій останній просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що Ландшафтний заказник місцевого значення ''Черемошне'', розташований в адміністративних межах Гододнянської міської територіальної громади до комунальної власності Гододнянської міської ради не передавався, тому відповідач не має підстав для виконання вимог щодо вжиття заходів з організації проведення робіт із винесення меж та закріплення їх в натурі (на місцевості). Крім того зазначає, що в кошторісі бюджету Городнянської міської територіальної громади на 2024 рік витрати на вжиття заходів з організації проведення робіт із винесення меж ландшафтного заказника місцевого значення «Черемошне», загальною площею 177 га та закріплення їх в натурі (на місцевості) не передбачені у зв'язку з відсутністю фінансових можливостей.
Представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій останній вважає доводи відповідача, викладені у відзиві, необґрунтованими. також зазначає, що на відповідача, як на землекористувача, покладено обов'язок з вчинення дій щодо відмежування об'єкту природно-заповідного фонду, а саме ланшафтного заказника місцевого значення ''Черемошне''.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Згідно із Положенням про ландшафтний заказник «Черемошне» затверджений Держуправлінням екологічної безпеки у Чернігівській області у травні 1995 року реєстр. № 5/31-578 ландшафтного заказника місцевого значення «Черемошне» організований рішенням Чернігівської обласної Ради народних депутатів від 21 березня 1995 року з метою збереження в природному стані унікального урочища х типовою для Полісся рослинністю і місцем гніздування і перебування багатьох видів водоплавних птахів (а.с. 19).
Відповідно до охоронного зобов'язання зареєстрованого в Державному управлінні екологічної безпеки в Чернігівській області 22 травня 1995 року за № 5/31-578 колективне сільгосппідприємство ім. Попудренка і «Росія» та Городнянський міськвиконком дають зобов'язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження ландшафтного заказника «Черемошне» (а.с.25).
Охороним зобов'язанням від 20.02.1997 № 5/31-578 Держуправління Мінекобезпеки в Чернігівській області передало під охорону ландшафтний заказник місцевого значення «Черемошне» Городнянській райраді Українського товариства мисливців та рибалок (а.с.26).
Охороним зобов'язанням від 17.11.2020 № 5/31-578 Городнянській міській раді об'єднаної територіальної громади передано під охорону та дотримання встановленого режиму територія ландшафтного заказника місцевого значення «Черемошне» загальною площею 117 га (а.с. 27).
Згідно із вказаним вище охороним зобов'язанням землекористувач (землевласник) зобов'язаний: дотримуватись встановленого режиму для території (об'єкта) природно - заповідного фонду, в тому числі і Положення про нього; не здійснювати у межах території (об'єкта) природно - заповідного фонду забороненої господарської діяльності; вживати заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та шкідливого впливу на територію (об'єкт) природно - заповідного фонду; дотримуватися вимог щодо використання території (об'єкта) природно - заповідного фонду. Землекористувач (землевласник) забезпечує охорону та збереження території (об'єкта), що перебуває у його користуванні (власності).
Наказом директора Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської облдержадміністрації від 17.11.2020 № 65 затверджено Положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Черемошне» (далі Положення № 65) (а.с.20-24).
Відповідно до пунктом 1.2 Положення № 65 заказник входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання.
Заказник розташований в адміністративних межах Городянської міської ради об'єднаної територіальної громади (пункт 1.6 Положення № 65).
Згідно із пунктом 1.7 Положення № 65 територія оголошена ландшафтним заказником місцевого значення «Черемошне», не вилучається у землекористувача, який здійснює на ній свою діяльність у відповідності з цим положенням, іншими нормативними документами і несе відповідальність за належне її утримання з дотриманням встановленого режиму території Заказника.
Установа, якій передано об'єкт під охорону - Городнянська міська рада об'єднаної громади (пункт 1.10 Положення № 65).
Землекористувач на території Заказника у своїй діяльності керується Конституцією України, Лісовим, Земельним та Водними кодексами України, законами України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно - заповідний фонд України», «Про тваринний світ», «Про рослинний світ», іншими законодавчими і нормативно - правовими актами та цим Положенням (п. 1.8 Положення № 65).
Пунктом 3.4 Положення № 65 визначено, що забезпечення режиму охорони території земельних ділянок у межах Заказника здійснюється землекористувачем.
Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області листом від 13.06.2024 №10-25-0.3-3499/2-24 повідомило, що документація із землеустрою щодо організації і встановлення меж територій на об'єкт природно-заповідного фонду - ландшафтного заказника місцевого значення «Черемошне» на державну реєстрацію до Державного земельного кадастру не надходила та до регіонального фонду документації із землеустрою та оцінки земель не передавались. Відомості щодо встановлення меж у натурі (на місцевості) вказаного об'єкта природно - заповідного фонду в Головному управлінні відсутні (а.с. 30-31).
На переконання заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури, відповідачем протягом тривалого часу не вживалися заходи щодо винесення меж ландшафтного заказника "Черемошне" та не закріплено його межі в натурі (на місцевості), що в свою чергу унеможливлює його належне використання та зберігання, тому існує ймовірність використання даної території не за цільовим призначенням, оскільки відсутні межі заказника і земельна ділянка не внесена до Державного земельного кадастру.
Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області на підставі наказу від 29.04.2021 № 324 було проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів органом місцевого самоврядування Городнянською міською радою (територіальна громада), за наслідками якого був складений акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 06.05.2021 № 28/06 (а.с.34-40).
Згідно із Вимогою від 12.05.2021 № 13/06 щодо приведення у відповідність із законодавством за результатами перевірки відповідно до акту перевірки від 06.05.2021 № 28/06 Державна екологічна інспекція у Чернігівській області вимагала від Городнянської міської ради окрім іншого для забезпечення належної охорони та збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду, які передані Городнянській міській раді під охорону та дотримання встановленого режиму, провести заходи щодо розробки проектів землеустрою по організації і встановленні меж територій природно-заповідного фонду, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів у тому числі і ландшафтного заказника місцевого значення «Черемошне» (а.с. 43- 44).
Листом від 14.06.2024 № 10/1660 Державна екологічна інспекція у Чернігівській області повідомила Чернігівській окружній прокуратурі, що про вжиті Городнянською міською радою заходи на виконання Вимоги від 12.05.2021 № 13/06 не повідомлено. До суду з позовом до Городнянської міської ради про усунення порушень у сфері природно-заповідного фонду Державна екологічна інспекція у Чернігівській області не зверталась та не заперечує щодо звернення до суду із позовом безпосередньо прокуратурою (а.с.32-33).
У зв'язку із тривалим невжиттям Городнянською міською радою заходів щодо проведення робіт з винесення меж ландшафтного заказник місцевого значення «Черемошне», загальною площею 177 га, розташований на території Городнянської територіальної громади, закріплення їх в натурі (на місцевості) та встановлення інформаційно-охоронних знаків встановленого зразку, враховуючи необхідність реагування на виявлені порушення вимог законодавства, з метою їх усунення, заступник керівника Чернігівської окружної прокуратури звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.
Правовий статус прокурора визначено Конституцією України та Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі Закон № 1697-VII)
Згідно з частиною 3 статті 23 Закону № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, звертатися до суду з позовом (пункт 1 частини 6 статті 23 Закону № 1697-VII).
Згідно частини 3 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу (частина 4 статті 53 КАС України).
Аналіз положень частин 3, 4 статті 53 КАС України у взаємозв'язку із змістом частиною 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
у разі відсутності такого органу.
У постанові від 26.05.2020 №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що прокурор, подаючи позов до суду, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, та які є підставами для звернення прокурора до суду.
Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13 лютого 2019 року в справі № 826/13768/16.
Тому ключовою підставою для визначення права прокурора на звернення до суду з цим позовом є встановлення факту невжиття Держекоінспекцією у Чернігівській області дій щодо захисту інтересів держави.
Обставинами цієї справи підтверджується, що охороним зобов'язанням від 17.11.2020 № 5/31-578 Городнянській міській раді об'єднаної територіальної громади передано під охорону та дотримання встановленого режиму територія ландшафтного заказника місцевого значення «Черемошне» загальною площею 117 га, відповідно до якого відповідач зобов'язаний, зокрема, забезпечує охорону та збереження території (об'єкта), що перебуває у його користуванні (власності).
Також встановлено, що ландшафтний заказник місцевого значення «Черемошне» розташований в межах території Городнянської міської ради, однак з часу його створення та з моменту видання вищевказаного охоронного зобов'язання відповідачу території заказника не упорядковані, не встановлені і не визначені на місцевості у порядку, визначеному законодавством.
Шляхом отримання інформації від органу Держгеокадастру (13 червня 2024 року) прокурор з'ясував, що вимоги законодавства стосовно обов'язкового проведення землеустрою об'єкта природно - заповідного фонду та покладені на відповідача охоронні зобов'язання належним чином не виконані, а Держекоінспекцією упродовж тривалого часу не вчиняється жодних дій, спрямованих на усунення таких порушень.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Наказом Державної екологічної інспекції України від 01.03.2023 № 45 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію у Чернігівській області (далі Положення №45)
Відповідно до пункту 1 Розділу І Положення 45 повноваження Державної екологічної інспекції у Чернігівській області поширюються на територію Чернігівської області.
Пунктами 3, 6 10 Розділу ІІ Положення № 45 передбачено, що Інспекція проводити перевірки, надає обов'язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням, звертатися до суду із позовом щодо визнання протиправними дії чи бездіяльність фізичних і юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, виступати позивачем та відповідачем у судах.
Судом встановлено, що Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області було проведено перевірку щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів органом місцевого самоврядування Городнянською міською радою (територіальна громада), за наслідками якого був складений акт перевірки від 06.05.2021 № 28/06 та 12.05.2021 до Городнянської міської ради направлена вимога № 13/06 , якою вимагалося провести заходи щодо розробки проектів землеустрою по організації і встановленні меж територій природно-заповідного фонду, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів у тому числі і ландшафтного заказника місцевого значення «Черемошне». На вказану вимогу відповідач не відреагував жодних дій не вчинив.
Надаючи правову оцінку щодо наявності інтересів держави при зверненні Чернігівської окружної прокуратури з позовом до суду суд зазначає, що правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об'єктів врегульовує Закон України «Про природно-заповідний фонд України» № 2456-XII від 16.06.1992 (далі Закон № 2456-ХІІ).
Вказаним Законом передбачено, що природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища. У зв'язку з цим законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною.
Отже, порушення особливого режиму охорони території природно-заповідного фонду є порушенням інтересів держави, тому прокурор наділений повноваженнями звернутись до суду з позовом про їх захист.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав, визначених частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру», для звернення прокурора до суду з цим позовом в особі територіального органу Держекоінспекції.
Щодо виявлених порушень суд зазначає таке.
Спірні питання регулюються Земельним кодексом України № 2768-III від 25.10.2001 (далі-ЗК України), Законом України «Про природно-заповідний фонд України» № 2456-XII від 16.06.1992 (далі - Закон № 2456-XII), Законом України «Про землеустрій» № 858-IV від 22.05.2003 (далі-Закон № 858-IV), Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища від 25.06.1991 № 1264-ХІІ (далі - Закон №1264-ХІІ).
Відповідно д ост. 43 ЗК України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Згідно зі статтею 44 ЗК України до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва).
Відповідно до ст. 45 ЗК України землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.
Пунктами "д", "к" частини 1 статті 12 ЗК України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: організація землеустрою; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Згідно зі статтею 5 Закону №1264-ХІІ державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Особливій державній охороні підлягають території та об'єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об'єкти, визначені відповідно до законодавства України.
Пунктом "і" частини 1статті 19 Закону №1264-ХІІ передбачено, що виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі охорони навколишнього природного середовища в межах своєї компетенції приймають рішення про організацію територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.
Згідно з частиною 2 статті 61 Закону №1264-ХІІ до складу природно-заповідного фонду України входять державні заповідники, природні національні парки, заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, заповідні урочища.
Згідно з частиною 4 статті 7 Закону №2456-ХІІ межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Частиною 3 статті 26 Закону №2456-ХІІ передбачено, що власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.
Відповідно до частини 3 статті 60 Закону №2456-ХІІ органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об'єктів природно-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.
Судом встановлено, що згідно з охороним зобов'язанням від 17.11.2020 № 5/31-578 Городнянській міській раді об'єднаної територіальної громади передано під охорону та дотримання встановленого режиму територія ландшафтного заказника місцевого значення «Черемошне» загальною площею 117 га.
Отже, на Городнянську міську раду покладені обов'язки щодо забезпечення режиму охорони ландшафтного заказника місцевого значення «Черемошне».
Законом, що визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування є Закон України «Про землеустрій» від 22.05.2003 № 858-ІV (далі Закон № 858- ІV).
Згідно із статтями 1, 2 Закону №858-IV під проектом землеустрою розуміють сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом; цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.
Землеустрій забезпечує встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.
Відповідно до статті 19 Закону №858-IV до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать організація та здійснення землеустрою, проведення інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності.
Згідно із статтею 20 Закону №858-IV землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути).
Статтею 22 цього ж Закону передбачено, що підставою для здійснення землеустрою є рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою, укладені договори між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою, судові рішення.
Згідно із статтею 25 Закону №858-IV одним із видів документації із землеустрою є проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №858-IV замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи.
Статтею 47 Закону №858-IV передбачено, що проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів розробляються з метою, зокрема: збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.
Таким чином, природоохоронне законодавство України передбачає ідентифікацію територій природно-заповідного фонду, в тому числі шляхом встановлення в натурі їх меж, для чого в обов'язковому порядку розробляються проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду.
Наведене убезпечує від використання землі на території природно-заповідного фонду (в тому числі заказника) не за цільовим призначенням та запобігає її протиправному привласненню.
Наказом директора Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської облдержадміністрації від 17.11.2020 № 65 затверджено Положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Черемошне» (далі Положення № 65)
Судом встановлено, що відповідно до пункту 1.2 Положення № 65, ландшафтний заказник місцевого значення «Черемошне» входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення й використання.
Пунктом 1.9 Положення № 65 передбачено, що межі Заказника встановлюються в натурі, оформляються відповідними знаками та інформаційними матеріалами в порядку, визначеному законодавством. Відомості про обмеження у використанні таких земельних ділянок, що встановлені законом та нормативно-правовими актами, в частині додержання природоохоронних вимог, вносяться до Державного земельного кадастру в установленому законом порядку та обов'язково враховуються у схемі планування території області, містобудівній документації, схемі землеустрою і технічно-економічного обґрунтування використання та охорони земель відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища визначені статтею 33 Закону України від 21.05.1997 року №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон №280/97-ВР), відповідно до пункту 9 якого, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить таке делеговане повноваження як організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою.
Відповідно пунктів 34, 37 частини 1 статті 26 Закону №280/97-ВР, яка визначає виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин; прийняття рішень про організацію територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні.
Так, відповідно до статті 19 Закону № 858-IV до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать: організація та здійснення землеустрою, проведення інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності; організація та здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом; координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності; інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм; вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.
Аналіз вищезазначених правових норм свідчить про те, що до повноважень міських рад належить прийняття рішень про організацію територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій , що підлягають особливій охороні; здійснення землеустрою, що включає в себе, зокрема встановлення і закріплення на місцевості меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного значення.
Як встановлено судом, Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області листом від 13.06.2024 №10-25-0.3-3499/2-24 повідомило, що документація із землеустрою щодо організації і встановлення меж територій на об'єкт природно-заповідного фонду - ландшафтного заказника місцевого значення «Черемошне» на державну реєстрацію до Державного земельного кадастру не надходила та до регіонального фонду документації із землеустрою та оцінки земель не передавались. Відомості щодо встановлення меж у натурі (на місцевості) вказаного об'єкта природно - заповідного фонду в Головному управлінні відсутні.
Суд зауважує, що відсутність вчинення заходів із проведення робіт з винесення меж території ландшафтного заказника місцевого значення, закріплення їх в натурі (на місцевості) та встановлення інформаційно-охоронних знаків встановленого зразка свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, що, зважаючи на правовий статус території природно-заповідного фонду, порушує встановлений порядок його охорони та використання.
Враховуючи, що відповідачем тривалий час не вживаються заходи з організації проведення робіт із винесення меж ландшафтного заказника місцевого значення «Черемошне» та закріплення їх в натурі (на місцевості), за наявності визначеного законодавством обов'язку щодо вчинення таких дій, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог даного позову та, як наслідок, наявність підстав для їх задоволення.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що відшкодуванню підлягають судові витрати лише у випадку, коли задоволено позов особи, яка не є суб'єктом владних повноважень або судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи те, що позивачем є суб'єктом владних повноважень та відсутні витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням експерти, підстави для відшкодування судового збору, на переконання суду, відсутні.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області до Городнянської міської ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Городнянської міської ради Чернігівського району Чернігівської області щодо невжиття заходів з організації проведення робіт з винесення меж ландшафтного заказника місцевого значення «Черемошне», загальною площею 177 га, закріплення їх в натурі (на місцевості).
Зобов'язати Городнянську міську раду Чернігівського району Чернігівської області відповідно до вимог чинного законодавства забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж ландшафтного заказника місцевого значення «Черемошне», загальною площею 177 га та закріплення їх в натурі (на місцевості).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заступник керівника Чернігівської окружної прокуратури (вул. Шевченка, 1, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н 14000, код ЄДРПОУ 02910114).
Позивач: Державна екологічна інспекція у Чернігівській області (вул. Пантелеймонівська, 12, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14017, код ЄДРПОУ 38053846).
Відповідач: Городнянська міська рада Чернігівського району Чернігівської області (вул. Троїцька, 13, м. Городня, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 15100, код ЄДРПОУ 04061731).
Повне судове рішення складено 19.08.2024.
Суддя Олена ЛУКАШОВА