19 серпня 2024 року Чернігів Справа № 620/9816/24
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не проведення заходів для виготовлення та видачі ОСОБА_1 посвідчення, у якому зазначений статус особи, яка має особливі заслуги перед Україною, або ж проставлення відмітки, що підтверджує статус такої особи у наявному посвідченні пенсіонера ОСОБА_1 видане Управлінням МВС України в Чернігівській області від 04.09.2006 року; зобов'язання Пенсійний фонд України в Чернігівській області виготовити та видати ОСОБА_1 посвідчення, у якому зазначений статус особи, яка має особливі заслуги перед Україною або ж проставити відмітку, що підтверджує статус такої особи у наявному посвідченні пенсіонера ОСОБА_1 , видане Управлінням МВС України в Чернігівській області від 04.09.2006 року.
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що на підставі абзацу четвертого статті 18 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач має право на проставлення відповідної відмітки у наявному посвідченні пенсіонера за вислугою років, видане Управлінням МВС України в Чернігівській області від 04.09.2006 року або ж на видачу відповідного посвідчення. Вказує, що відповідач - це єдиний орган, до компетенції якого віднесене оформлення пенсійного посвідчення та на обліку якого перебуває позивач.
Відповідачем подано відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначає, що постановою Правління Пенсійного фонду України від 03.10.2017 № 26-1 не передбачається зазначення статусу особи, яка має особливі заслуги перед Україною, у пенсійному посвідченні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с. 12).
Комісією з встановлення пенсій за особливі заслуги перед Україною при Кабінеті Міністрів України 05.05.2004 позивачу було встановлено з 09.02.2004 пенсію за особливі заслуги перед Україною за віком до призначеної пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с. 23).
На заяву позивача щодо можливості видачі посвідчення за особливі заслуги перед Україною, листом від 27.02.2024 № 2500-0202-8/14126 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області позивачу було повідомлено про необхідність звернення до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області» (а.с. 11).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Встановлення для окремих категорій громадян за здійснення визначного геройського вчинку або визначного трудового досягнення у певний період додаткових соціальних благ у вигляді додаткових або підвищених грошових виплат, пільг або компенсацій для задоволення окремих потреб передбачає Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною».
Статтею 2 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» передбачено, що пенсії за особливі заслуги встановлюються територіальним органом Пенсійного фонду України.
Згідно статті 4 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» пенсії за особливі заслуги встановлюються громадянам, зазначеним у статті 1 цього Закону, які мають право на пенсію за віком, по інвалідності, у разі втрати годувальника та за вислугу років відповідно до закону.
Механізм оформлення, виготовлення та видачі документів, що підтверджують призначення особі пенсії визначає Порядок оформлення, виготовлення та видачі документів, що підтверджують призначення особі пенсії, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 03.11.2017 № 26-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.12.2017 за № 1464/31332 (далі - Порядок).
Згідно пункту 2 Розділу І Порядку пенсійні посвідчення виготовляються на підставі заяви на виготовлення пенсійного посвідчення (додаток 1) особи, якій призначено пенсію, що подається до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем перебування особи на обліку як одержувача пенсії.
Пенсійні посвідчення виготовляються у паперовій формі згідно зі зразком та описом бланка паперового пенсійного посвідчення, наведеними у додатку 2 до цього Порядку, або у вигляді платіжної картки, яка одночасно є пенсійним посвідченням, містить графічну та електронну інформацію про власника, кваліфіковані сертифікати відкритих ключів (далі - електронне пенсійне посвідчення). За бажанням особи, якій призначено пенсію, їй може бути сформоване пенсійне посвідчення в електронній формі (е-пенсійне посвідчення) без виготовлення паперового пенсійного посвідчення або електронного пенсійного посвідчення.
Пунктом 1 Розділу ІІ Порядку встановлено, що виготовлення пенсійних посвідчень здійснюється на підставі заяви на виготовлення пенсійного посвідчення та таких відомостей: 1) реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); 2) прізвища, імені та по батькові (за наявності); 3) дати народження; 4) статі; 5) номера особового рахунку; 6) виду пенсії (за віком, по інвалідності, у разі втрати годувальника, за вислугу років); 7) групи, підгрупи, причини інвалідності із зазначенням у відповідних випадках нозологічних форм захворювань; 8) терміну дії посвідчення.
Згідно пункту 3 Розділу ІІ Порядку відомості про групу, підгрупу, причину інвалідності та строк, на який встановлено інвалідність, зазначаються в посвідченні незалежно від виду призначеної пенсії.
Особам, яким призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у посвідченні після виду пенсії зазначається найменування органу, в якому особа перебувала на службі.
У посвідченнях, виданих особам з інвалідністю, використовуються такі скорочення назв причин інвалідності та найменувань органів, у яких особа перебувала на військовій службі:
загальне захворювання - інвалідність внаслідок загального захворювання;
інвалідність з дитинства;
трудове каліцтво - інвалідність внаслідок трудового каліцтва;
професійне захворювання - інвалідність внаслідок професійного захворювання;
інвалідність внаслідок війни - для осіб, зазначених у статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
дитина з інвалідністю - особа віком до 18 років, якій встановлено інвалідність;
дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років, відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни";
інвалідність армії - для осіб з інвалідністю внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби;
інвалідність ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС - особи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - категорія 1;
інвалідність потерпілого від аварії на ЧАЕС - особи з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - категорія 1;
інвалідність внаслідок Революції гідності - особа з інвалідністю внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту, що відбулися з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року;
інвалідність внаслідок поранення, каліцтва від вибухонебезпечних предметів - для осіб, визначених абзацом десятим пункту 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року N 1317;
БЕБ - Бюро економічної безпеки України;
Держспецзв'язку - Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України;
ДПС - Державна прикордонна служба України;
ДКВС - Державна кримінально-виконавча служба України;
ДСНС - Державна служба України з надзвичайних ситуацій;
ДФС - Державна фіскальна служба України;
МВС - Міністерство внутрішніх справ України;
Мінінфраструктури - Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України;
Міноборони - Міністерство оборони України;
НАБ України - Національне антикорупційне бюро України;
Національна гвардія - Національна гвардія України;
Національна поліція - Національна поліція України;
СБУ - Служба безпеки України;
Служба зовнішньої розвідки - Служба зовнішньої розвідки України;
УДО - Управління державної охорони.
Аналізуючи вище викладені норми, суд зазначає, що ні Законом України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною», ні Порядком оформлення, виготовлення та видачі документів, що підтверджують призначення особі пенсії, не передбачено а ні виготовлення окремого пенсійного посвідчення особам, які мають особливі заслуги перед Україною, а ні внесення відповідних відміток, що підтверджують такий статус, у вже видане такій особі пенсійне посвідчення.
Щодо посилання позивача на статтю 18 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», то суд зазначає, що вказаний Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них, та не поширює свою дію на питання виготовлення пенсійних посвідчень особам, які мають особливі заслуги перед Україною.
Відповідно до частини першої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Таким чином, зважаючи на правове регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не проведення заходів для виготовлення та видачі ОСОБА_1 посвідчення, у якому зазначений статус особи, яка має особливі заслуги перед Україною, або ж проставлення відмітки, що підтверджує статус такої особи у наявному посвідченні пенсіонера ОСОБА_1 видане Управлінням МВС України в Чернігівській області від 04.09.2006 року; зобов'язання Пенсійний фонд України в Чернігівській області виготовити та видати ОСОБА_1 посвідчення, у якому зазначений статус особи, яка має особливі заслуги перед Україною або ж проставити відмітку, що підтверджує статус такої особи у наявному посвідченні пенсіонера ОСОБА_1 , видане Управлінням МВС України в Чернігівській області від 04.09.2006 року слід відмовити.
Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83А, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 19.08.2024.
Суддя Наталія БАРГАМІНА