20 серпня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/1495/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.
Позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану”, у розмірі до 100 000 грн за період з 08 квітня по 08 травня 2023 (включно) відповідно до висновку військово-лікарської комісії А1028 від 08.04.2023 року за №1097 у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” у розмірі до 100 000 грн за період з 08 квітня по 08 травня 2023 (включно) відповідно до висновку військово-лікарської комісії А1028 від 08.04.2023 року за №1097 у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини.
Позов обґрунтовано тим, що 08 грудня 2022 року під час виконання бойових завдань у Донецькій області, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби, із захистом Батьківщини, під час відсічі збройної агресії російської федерації проти України, в зоні ведення бойових дій, позивач отримав тяжке поранення, пов'язане із захистом Батьківщини. У період з 08 грудня 2022 року по 07 серпня 2023 року позивач постійно проходив лікування у медичних закладах у зв'язку з отриманим пораненням. Вказано, що військовою частиною НОМЕР_1 , в особовому складі якої позивач перебував під час проходження військової служби, йому протиправно не виплачено передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 (далі - Постанова №168) додаткову винагороду у розмірі 100000,00 грн протягом періоду перебування на лікуванні з 08 квітня 2023 року по 08 травня 2023 року включно. Так, на думку позивача, Постановою №168 встановлено лише дві умови, необхідні для виплати збільшеної до 100000,00 грн винагороди за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення. При цьому, як вважає позивач, Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, отриманих під час захисту Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100000,00 грн винагорода.
Ухвалою суду від 04 квітня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено строк для подання заяв по суті справи.
У наданих до суду відзиві та додаткових поясненнях відповідач заперечував щодо заявленого позову і вказав, що позивачу було виплачено у повному обсязі додаткову винагороду за поранення, яке він отримав 08 грудня 2022 року, у тому числі і за періоди лікування та проходження реабілітації на підставі наданих позивачем підтверджуючих документів. Крім цього, відповідач звертав увагу на те, що у період часу, за який позивач просить нарахувати та виплатити йому додаткову винагороду, а саме з 23 квітня 2023 року по 09 травня 2023 року, він перебував на лікуванні, яке не пов'язане з раніше отриманим пораненням. Просив суд відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою суду від 30 квітня 2024 року клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позову без руху задоволено. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску. Роз'яснено, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвалою суду від 16 травня 2024 року заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду задоволено. Визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії. Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з цим позовом та продовжено розгляд цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 26 червня 2024 року витребувано у ОСОБА_1 : докази нарахованих та виплачених йому військовою частиною НОМЕР_1 сум грошового забезпечення, у тому числі за період з 08 квітня 2023 року по 08 травня 2023 року (у разі наявності таких); докази перебування його на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я чи перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у період з 08 квітня 2023 року по 08 травня 2023 року. Витребувано у військової частини НОМЕР_1 : належним чином засвідчені копії наказів про нарахування (встановлення) ОСОБА_1 додаткової винагороди у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, за період з 08 квітня 2023 року по 08 травня 2023 року, на підставі яких така додаткова винагорода була йому виплачена (у разі наявності таких); відомості (довідки, виписки тощо) про нараховану та виплачену ОСОБА_1 додаткову винагороду за період з 08 квітня 2023 року по 08 травня 2023 року (у разі наявності таких); належним чином засвідчену копію висновку ВЛК №01.5-03/230 від 06 лютого 2023 року; належним чином засвідчену копію висновку ВЛК №739 від 08 березня 2023 року; належним чином засвідчену копію висновку виписки №1415 від 09 червня 2023 року; належним чином засвідчену копію висновку ВЛК №1982 від 09 червня 2023 року; належним чином засвідчену копію висновку виписки №1277 від 21 липня 2023 року; належним чином засвідчену копію висновку виписки №2261 від 07 серпня 2023 року; належним чином засвідчену копію висновку наказу командира військової частини НОМЕР_1 №730 від 01 квітня 2023 року.
Ухвалою суду від 31 липня 2024 року клопотання військової частини НОМЕР_1 про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Витребувано у ОСОБА_1 докази перебування його на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у період з 08 квітня 2023 року по 08 травня 2023 року (включно). Для подання до суду витребуваних доказів встановлено ОСОБА_1 строк протягом п'яти днів з дня отримання цієї ухвали. В задоволенні інших вимог клопотання військової частини НОМЕР_1 про витребування доказів відмовлено.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши повідомлені обставини, які є достатніми для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що солдат ОСОБА_1 з 06 грудня 2022 року приступив до виконання службових обов'язків в особовому складі військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06 грудня 2022 року №331.
Згідно з довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 25 грудня 2022 року №657 солдат ОСОБА_1 08 грудня 2022 року отримав поранення під час проходження військової служби (в особовому складі військової частини НОМЕР_1 ), яке пов'язане з виконанням обов'язків військової служби, із захистом Батьківщини, під час відсічі збройної агресії російської федерації про України, в зоні ведення бойових дій.
У період з 16 грудня 2022 року по 24 січня 2023 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у КПН «Тернопільська обласна клінічна лікарня».
06 лютого 2023 року військово-лікарською комісією Комунального некомерційного підприємства «Заліщицька центральна міська лікарня» Заліщицької міської ради проведено медичний огляд ОСОБА_1 , за результатами якого встановлено, що отримана ним травма, поранення - ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини. На підставі 81 графи ІІ Розкладу хвороб потребує відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) на 30 календарних днів. Вказане підтверджується довідкою військово-лікарської комісії №01.5-03/230 від 06 лютого 2023 року.
08 березня 2023 року військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_2 проведено медичний огляд ОСОБА_1 , якою встановлено, що отримана ним травма (поранення) є тяжкою і ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини, потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів (підтверджено довідкою про обставини поранення (травми) виданою командиром в/ч НОМЕР_3 №657 від 25 грудня 2022 року). Вказане підтверджується довідкою військово-лікарської комісії №739 від 08 березня 2023 року та постановою №739 гарнізонної ВЛК військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_1 від 08 березня 2023 року.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 від 08 квітня 2023 року №1097 та постанови №1097 Гарнізонної ВЛК військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_1 від 08 квітня 2023 року ОСОБА_1 проходив медичний огляд, за результатами проведення якого встановлено, що отримана ним травма є тяжкою та такою, що пов'язана із захистом Батьківщини (підтверджено довідкою про обставини поранення (травми) виданою командиром в/ч НОМЕР_3 №657 від 25 грудня 2022 року). Вказано, що ОСОБА_1 потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №730 від 01 квітня 2023 року зобов'язано виплатити додаткову винагороду в розмірі 100000,00 грн військовослужбовцям, які отримали поранення (контузії, травми, каліцтва) відповідно до додатку 4 до цього наказу.
Як вбачається з додатку 4 до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01 квітня 2023 року №730, ОСОБА_1 встановлено виплату додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн на підставі довідки ВЛК №1097 від 08 квітня 2023 року. Період виплати - з 09 квітня 2023 року по 07 травня 2023 року.
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08 квітня 2024 року №100 солдату ОСОБА_1 було надано відпустку за станом здоров'я терміном 29 діб з 09 квітня по 07 травня 2023 року на підставі рапорту Р.Монастирського вх.№2811 від 08 квітня 2023 року, довідки військово-лікарської комісії №1097 від 08 квітня 2023 року, відпускного квитка від 08 квітня 2024 року №674.
Як вбачається з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22 квітня 2024 року №116, солдат ОСОБА_1 , який знаходився у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 і перебував у відпустці за станом здоров'я з 09 квітня по 07 травня 2023 року, вважався таким, що з 22 квітня 2023 року перебуває у ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня» (м. Чернівці). Підставою видачі наказу слугував рапорт начальника медичної служби - начальника медичного пункту молодшого лейтенанта медичної служби від 22 квітня 2023 року вх.№3195.
Також судом установлено, що на підставі наданих документів до фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 за періоди лікування та відпусток по реабілітації виплачувались кошти на підставі: довідки про обставини травми №657 від 25 грудня 2022 року; висновку ВЛК №01.5-03/230 від 06 лютого 2023 року; висновку ВЛК №739 від 08 березня 2023 року; висновку ВЛК №1097 від 08 квітня 2023 року; виписки №1415 від 09 червня 2023 року; висновку ВЛК №1982 від 09 червня 2023 року; виписки №1277 від 21 липня 2023 року; виписки №2261 від 07 серпня 2023 року.
За періоди лікування та відпусток з лютого по серпень 2023 року здійснено нарахування в розмірі 529675,81 грн. Виплата здійснена в сумі 530235,64 грн на підставі наданих медичних документів.
Вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не нарахування та не виплати додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року, у розмірі до 100 000 грн за період з 08 квітня по 08 травня 2023 (включно) відповідно до висновку військово-лікарської комісії А1028 від 08 квітня 2023 року за №1097 у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини п'ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до абзацу першого пункту 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 листопада 1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з пунктами другим-третім статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (абзаци перший, другий пункту 4 статті 9 Закону №2011-XII).
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Пунктами 2 та 4 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні», визначено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Кабінету Міністрів України невідкладно: 1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні; 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
В подальшому Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану з 05 годин 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023, №734/2023 від 06.11.2023, №49/2024 від 05.02.2024, №271/2024 від 06.05.2024 строк дії воєнного часу продовжувався.
Відповідно до статті 1 Закону України від 12.05.2015 №389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (далі - Закон №389-VIII в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 16 Закону №389-VIII передбачено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 “Про введення воєнного стану в Україні” та №69 “Про загальну мобілізацію” Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №168.
Відповідно до абзаців 1, 4, 5 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168 у редакції, яка застосовувалася на час спірного у даній справі періоду - з 08 квітня 2023 року по 08 травня 2023 року) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Абзацом четвертим пункту 10 Розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (далі - Порядок №260 в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних),- з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Отже, виплата додаткової винагороди в розмірі до 100000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць, виплачується, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебуваючи безпосередньо в районах ведення (здійснення) бойових дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Конструкція зазначених вище норм передбачає, що підставами для включення військовослужбовця (в даному випадку - позивача) до наказу про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, є:
- отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини;
- перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого;
- перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Додаткова винагорода в розмірі 100000 грн виплачується відповідно до наказу командира військової частини за період перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини.
Як вбачається зі змісту позову, позивач зазначає, що відповідач протиправно йому не нарахував та не виплатив додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою №168, у розмірі до 100000 грн, протягом строку перебування на лікуванні у період з 08 квітня по 08 травня 2023 (включно) відповідно до висновку військово-лікарської комісії А1028 від 08.04.2023 року за №1097 у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини.
Однак позивачем у ході судового розгляду цієї справи не було надано жодних доказів перебування його на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі й перебування на лікуванні у зв'язку з отриманим пораненням) у період з 08 квітня 2023 року по 08 травня 2023 року (включно), тобто у період, за який він просить суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити грошову винагороду.
Надані ж позивачем на виконання вимог ухвали суду від 26 червня 2024 року копії документів, серед яких у тому числі виписки з медичної карти стаціонарного хворого, перевідні епікризи із медичної карти стаціонарного хворого, підтверджують періоди перебування його на стаціонарному лікуванні: з 16 грудня 2022 року по 24 січня 2023 року, з 09 травня 2023 року по 09 червня 2023 року, з 13 червня 2023 року по 16 червня 2023 року, з 30 червня 2023 року по 10 липня 2023 року, з 17 липня 2023 року по 21 липня 2023 року, з 21 липня 2023 року по 07 серпня 2023 року.
Отже, названі вище документи не стосуються спірного у цій справі періоду - з 08 квітня 2023 року по 08 травня 2023 року (включно), за який позивач просить суд у даному позові нарахувати та виплатити йому додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою №168 у розмірі до 100 000 грн.
Тому твердження у позові про наявність у позивача права на грошову винагороду, передбачену Постановою №168, саме за період з 08 квітня 2023 року по 08 травня 2023 року (включно) як за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з тяжким пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є безпідставними та необґрунтованими, а тому вимоги позову не підлягають задоволенню.
Водночас у ході розгляду справи судом встановлено наступне.
Так, згідно з відомостями фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 про нарахування за періоди лікування та відпусток по реабілітації ОСОБА_1 , а також інформацією про надані документи до фінансово-економічної служби, на підставі яких позивачу проводились відповідні нарахування, ОСОБА_1 , який у період з 09 березня 2023 року по 06 квітня 2023 року включно перебував у відпустці по реабілітації на підставі довідки ВЛК №739 від 08 березня 2023 року, проведення нарахування на виплата додаткової винагороди з розрахунку 100000,00 грн (23 календарних дні у березні - з 09 березня 2023 року по 31 березня 2023 року - сума нарахувань 74193,55 грн та 6 календарних днів у квітні - з 01 квітня 2023 року по 06 квітня 2023 року - сума нарахувань 20000,00 грн).
За результатами проведення медичного огляду ОСОБА_1 військово-лікарською комісією постановлено висновок про те, що позивач потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів, про що складено довідку №1097 від 08 квітня 2023 року.
На підставі зазначеної довідки ВЛК командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ №100 від 08 квітня 2023 року про надання ОСОБА_1 відпустки за станом здоров'я строком на 29 календарних днів з 09 квітня по 07 травня 2023 року.
Судом також установлено, що довідка ВЛК №1097 від 08 квітня 2023 року була врахована при винесенні наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01 квітня 2023 року №730 про встановлення ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн як військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво). Період, за який була призначена виплата грошової допомоги, визначено наказом з 09 квітня 2023 року по 07 травня 2023 року.
Водночас, як вбачається зі змісту наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22 квітня 2023 року №116, солдат ОСОБА_1 , який знаходився у відпустці за станом здоров'я у період з 09 квітня 2023 року по 07 травня 2023 року, починаючи з 22 квітня 2023 вважався таким, що перебуває в ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня».
Отже, у період з 09 квітня 2023 року по 22 квітня 2023 року ОСОБА_1 перебував у відпустці за станом здоров'я (а не на стаціонарному лікуванні, за період перебування на якому з 08 квітня по 08 травня 2023 року позивач просить зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити грошову винагороду), і згідно з відомостями фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 про нарахування за періоди лікування та відпусток по реабілітації за вказаний вище період позивачу здійснено нарахування та виплату додаткової винагороди у розмірі до 100000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць, сума якої склала 50000,00 грн (з відрахуванням військового збору у розмірі 750,00 грн сума до виплати становила 49250,00 грн).
Стосовно періоду з 23 квітня 2023 року по 08 травня 2023 року, то судом встановлено наступне.
Як зазначалось вище, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22 квітня 2023 року №116, солдат ОСОБА_1 з 22 квітня 2023 року вважався таким, що перебуває в ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня».
З наданих відповідачем до суду відомостей про нараховані суми за періоди перебування та відпусток по реабілітації ОСОБА_1 вбачається, що починаючи з 23 квітня 2023 року відпустка позивача була перервана, а його госпіталізація не була пов'язана з раніше отриманим пораненням, тому у період з 23 квітня 2023 року по 08 травня 2023 року включно військова частина НОМЕР_1 не проводила ОСОБА_1 нарахування додаткової винагороди з розрахунку 100000,00 грн.
Позивачем у ході судового розгляду цієї справи не спростовано доводів відповідача про те, що у період з 23 квітня 2023 року по 08 травня 2023 року він перебував на лікуванні, яке не пов'язане з раніше отриманим пораненням (тобто, яке мало місце 08 грудня 2022 року в ході виконання бойових завдань).
Наступне нарахування та виплата додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн була здійснена позивачу починаючи уже з 09 травня 2023 року на підставі наказу №132 від 08 травня 2023 року за проходження лікування. Так, військово-лікарською комісією за результатами проведення медичного огляду ОСОБА_1 було встановлено, що останній потребує лікування в ОКНП «Чернівецький обласний госпіталь ветеранів війни» на 30 календарних днів, про що складено довідку ВЛК №1501 від 08 травня 2023 року.
Враховуючи наведені обставини у своїй сукупності, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість заявлених позивачем вимог щодо нарахування і виплати грошової винагороди, передбаченої Постановою №168, протягом строку перебування позивача на лікуванні у період з 08 квітня по 08 травня 2023 (включно) у зв'язку з тяжким пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини.
Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно статей 74-76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно частин першої-третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивач не довів обґрунтованість заявлених вимог. Натомість відповідачем доведено, що у спірних відносинах він діяв обґрунтовано та правомірно. Тому, позов задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 9, 72, 73, 74-76, 77, 90, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 20 серпня 2024 року.
Повне найменування учасників справи: позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ), відповідач - військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Суддя О.П. Лелюк