про повернення позовної заяви
19 серпня 2024 року справа № 580/7750/24
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
05.08.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) (далі - відповідач) про:
визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та не виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 20.11.2016 до 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січня 2008 року та з урахуванням раніше виплачених сум, індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 10.11.2019 з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4258,75грн;
зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 20.11.2016 до 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січня 2008 року та з урахуванням раніше виплачених сум, індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 10.11.2019 з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 п.5 вказаного Порядку із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4258,75грн.
Обґрунтовуючи зазначив, що проходив військову службу у відповідача. Виключений зі списків особового складу та усіх видів забезпечення наказом відповідача від 10.11.2019. Вважає, що відповідач виплатив йому індексацію грошового забезпечення за вказані вище періоди служби у не належному розмірі та такі дії відповідача суперечать нормам чинного законодавства.
Ознайомившись із матеріалами позову, виявлено недоліки позовної заяви, які перешкоджають відкриттю провадження у справі. У зв'язку з цим ухвалою від 12 серпня 2024 року суд залишив її без руху.
14.08.2024 на адресу суду від позивача надійшла заява вх.№38801/24 про усунення недоліків, в якій просив відкрити провадження у справі (далі - Заява). Обґрунтовуючи зазначив, що до 19.07.2022 Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України) не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Просив врахувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2024 у справі №580/11470/23, в якій суд зазначив що до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежене строком. Також посилалася на рішення Конституційного Суду України від 10.10.2013 у справі №8-рп/2013 і №9-рп/2013, а також від 15.10.2013 №8-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положень ч.2 ст.233 КЗпП України, ст.ст.1, 12 Закону України «Про оплату праці», відповідно до яких у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, не обмежується будь-яким строком.
Оцінивши доводи Заяви, суд дійшов висновку, що виявлені судом недоліки позову не усунені, наявні перешкоди для відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до частин першої та другої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП України).
Отже, строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22 та від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21.
У вказаному контексті суд акцентує, що суми коштів, які належать особі при звільненні, не є ідентичними поняттю щомісячне грошове забезпечення.
Неоднаковий підхід до обчислення процесуального строку звернення до суду для осіб, які звертаюся в один проміжок часу з аналогічним предметом спору до того ж відповідача, свідчитиме про дискримінаційний та упереджений розгляд справи, що в умовах справедливого судочинства не допустиме.
У позовні заяві позивач зазначив, що він з 10.11.2019 звільнений з військової служби у запас та виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Отже, про складові розрахунку при звільненні позивач міг дізнатися отримуючи щомісячно грошове забезпечення, у т.ч. індексацію та під час ознайомлення з відповідним наказом про звільнення.
В ухвалі про залишення позову без руху суд роз'яснив позивачу щодо пропуску строку звернення до адміністративного суду зі вказаним вище позовом та обов'язку надати суду заяву про поновлення порушеного строку, в якій обґрунтувати для цього підстави, викласти доводи щодо поважності тому причин і надати докази.
Позивач у Заяві не вказав жодного аргументу щодо поважності причин пропущеного строку на звернення до суду. Натомість зміст Заяви полягає виключно в не погодженні з висновками суду та власне, помилкове твердження позивача, що строк звернення до суду він не пропустив.
Водночас відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
Тобто, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг на відповідний період. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Згідно з підп. 2.2.7 п.2.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України 13.01.2004 №5 суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати.
Тобто, індексація заробітної плати є періодичним доходом особи в складі заробітної плати, виникнення права на який не обумовлений фактом звільнення особи. Така сума коштів може входити до складу розрахунку при звільненні в разі її нарахування та обліку як заборгованості з виплати. Однак про такі обставини в позовній заяві та власне Заяві не вказано. Отже, отримуючи заробітну плату щомісяця, у т.ч. щомісячні розрахунки позивач міг дізнатися про стверджуване порушення його прав. Тому строки для звернення до суду обчислюються саме з таких дат. Зважаючи на проміжок часу, якого стосується предмет спору, тримісячний строк звернення до суду пропущено.
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тобто, застосуванню підлягає виключно висновок саме щодо норми права, якою регулюються подібні правовідносини. Щодо висновків, зазначених у рішеннях Конституційного Суду України від 10.10.2013 у справах №8-рп/2013 і №9-рп/2013, а також від 15.10.2013 у справі №8-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положень ч.2 ст.233 КЗпП України, на які посилається позивач у Заяві. У вказаних справах обставини стосуються подібного предмета спору та не ідентичних обставин спору, позаяк спірні правовідносини у них регулювалися нормами ст.ст.116, 233 КЗпП України у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин». Однак для цієї справи вказані норми діють в редакції ЗУ №2352-IX від 01.07.2022. Отже, вказані вище висновки для неї не застосовні.
Посилання позивача на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2024 у справі №580/11470/23, в якій суд зазначив що до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежене строком не враховано, оскільки вона стосується інших правовідносин та учасників, не має преюдиційного значення відповідно до ст.78 КАС України.
Викладені у Заяві доводи не стосуються об'єктивних факторів, свідчать про необґрунтоване зволікання позивача щодо звернення до відповідача та суду щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 20.11.2016 до 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січня 2008 року та з урахуванням раніше виплачених сум, за період з 01.03.2018 до 10.11.2019 з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4258,75грн, а отже, не обґрунтовані.
Оскільки поважних причин позивач не вказує та матеріали позову не містять доказів наявності таких обставин, підстави для задоволення Заяви відсутні.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Згідно ч.5 ст.169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (ч.8 ст.169 КАС України), за умови усунення вказаних підстав для її повернення.
Оскільки недоліки позову не усунені, наявні підстави повернути позивачу позовну заяву.
Згідно з ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Пунктом 2 ч.1 ст.7 Закону України від 08.07.2011 №3676-VІ “Про судовий збір” (далі - Закон №№3676-VI) визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги. Відповідно до ч.2 вказаної статті Закону №3676-VI у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми, в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, повністю.
Оскільки відсутні докази понесення судових витрат позивачем, відсутні підстави для їх повернення.
Керуючись ст.ст.2-20, 121, 160-161, 169, 237, 241-246, 255, 295 КАС України, суддя
1. Відмовити повністю у задоволенні заяви вх. від 14.08.2024 №38801/24 ОСОБА_1 про усунення недоліків.
Повернути його позовну заяву до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
2. Копію ухвали, позовну заяву та додані до неї документи направити ОСОБА_1 .
3. Роз'яснити ОСОБА_1 , що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Анжеліка БАБИЧ