про повернення позовної заяви
19 серпня 2024 року справа № 580/7633/24
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
02.08.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) (далі - відповідач) про:
визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення з 01.01.2018 до 22.03.2018 основного розміру пенсії за вислугу років з 88% до 70% грошового забезпечення;
зобов'язання відповідача здійснити з 01.01.2018 до 22.03.2018 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років, виходячи з 88% сум грошового забезпечення;
визнання протиправним дій відповідача щодо призначення йому пенсії з інвалідності у розмірі 80% грошового забезпечення;
зобов'язання відповідача провести йому перерахунок і виплату пенсії з інвалідності з 22.03.2018, виходячи з 88% сум грошового забезпечення.
Обґрунтовуючи позов зазначив, що під час перерахунку пенсії з 01.01.2018 відповідач визначив основний розмір пенсії 70% грошового забезпечення. Надалі під час призначення пенсії з інвалідності визначив її у розмірі 80% грошового забезпечення. Вважає, що зміна розміру пенсії не розповсюджується на позивача та не є підставою для зменшення розміру призначеної пенсії.
Ознайомившись із матеріалами позову, виявлено недоліки позовної заяви, які перешкоджають відкриттю провадження у справі. У зв'язку з цим ухвалою від 07 серпня 2024 року суд залишив її без руху.
13.08.2024 від позивача до суду надійшла заява (вх.№38698/2) (далі - Заява), в якій зазначив, що висновок суду щодо пропуску строку звернення до суду є помилковим. Стверджує, що строк звернення до суду зі вказаним вище позовом він не пропустив, а позовна заява відповідає вимогам, встановленим ст.ст.160-161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Лише після звернення із заявою та отримання відповіді від відповідача позивач достовірно дізнався про порушення своїх прав. Після отримання листа відповідача позивач у межах шестимісячного строку звернувся до суду зі вказаним вище позовом. Посилалася на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а, Верховного Суду у постанові від 26.01.2021 у справі №520/11178/2020 та у постанові від 12.12.2023 у справі №380/1907/23.
Оцінивши доводи Заяви, суд дійшов висновку, що виявлені судом недоліки позову не усунені, наявні перешкоди для відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд на виконання ст.242 КАС України врахував висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19. Суд, аналізуючи норми ст.122 КАС України, зазначив, що з дня отримання виплати особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась із заявою про надання їй відповідної інформації. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою. Тому відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18). Отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд згідно з ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, отримання листа у відповідь на заяву не змінює строку відліку на звернення до суду, який розпочато з часу, коли особа отримала відповідну пенсію. Тому в цій частині доводи позивача не обґрунтовані та не враховані судом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі №755/10947/17 зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Отже, Верховний Суд, відступаючи від правової позиції, викладеної в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду, може не вказувати усі такі рішення, оскільки суд відступає від правової позиції, а не від судових рішень.
Як зазначено вище, Верховний Суд відступив від правових висновків, викладених раніше у постановах щодо подібної категорії спору (з приводу відліку строку з дати отримання відповіді на лист), у зв'язку з чим відсутні підстави для врахування висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а, Верховного Суду у постанові від 26.01.2021 у справі №520/11178/2020, на які у Заяві посилався позивач.
Позивач у його позовній заяві визнає факт отримання перерахованої пенсії з 01.01.2018 пенсії. Отже, протягом 6 місяців з дати отримання коштів мав право оспорити їх розмір.
В ухвалі про залишення позову без руху суд роз'яснив позивачу щодо пропуску ним строку звернення до суду та обов'язку додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Не підлягають врахуванню до спірних правовідносин висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 12.12.2023 у справі №380/1907/23, на які посилався позивач у Заяві, оскільки правовідносини у ній стосуються визнання протиправними дій відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на січень 2020 року, січень 2021 року, січень 2022 року, із розрахунком посадового окладу, окладу за військовим званням та всіх інших видів грошового забезпечення, які обчислюються з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, для перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 відповідно та зобов'язання відповідача підготувати та надати до ГУ ПФУ у Львівській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на січень 2020 року, січень 2021 року, січень 2022 року, обчисленого із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, для перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022. Отже, правовідносини у ній не є подібними, стосуються інших фактичних обставин справи з урахуванням іншої нормативної бази.
Суд урахував відсутність у Заяві доводів позивача з приводу причин порушення строку звернення до суду зі вказаним вище позовом. Позивач не довів, що мав перешкоди своєчасно звернутися до суду та вказані у Заяві обставини, стали перешкодою належному судовому захисту його прав.
Позивач у Заяві не вказав жодного доводу чи аргументу щодо поважності причин пропущеного строку на звернення до суду та виклав помилкове твердження про те, що строк звернення до суду зі вказаним вище позовом він не пропустив. Тобто не врахував і не погодився з мотивами ухвали суду від 07.08.2024. Заяв про зміну предмета спору також не надав.
Отже, Заява не обґрунтована та задоволенню не підлягає.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Згідно ч.5 ст.169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (ч.8 ст.169 КАС України), за умови усунення вказаних підстав для її повернення.
Оскільки недоліки позову не усунені, наявні підстави повернути позивачу позовну заяву.
Згідно з ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Пунктом 2 ч.1 ст.7 Закону України від 08.07.2011 №3676-VІ “Про судовий збір” (далі - Закон №№3676-VI) визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Відповідно до ч.2 вказаної статті Закону №3676-VI у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми, в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, повністю.
Оскільки відсутні докази понесення судових витрат позивачем, відсутні підстави для їх повернення.
Керуючись ст.ст.2-20, 121, 160-161, 169, 237, 241-246, 255, 295 КАС України, суддя
1. Відмовити повністю у задоволенні Заяви вх. від 13.08.2024 №38698/24 ОСОБА_1 .
Повернути його позовну заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
2. Копію ухвали, позовну заяву та додані до неї документи направити ОСОБА_1 .
3. Роз'яснити ОСОБА_1 , що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Анжеліка БАБИЧ