про повернення позовної заяви
19 серпня 2024 року справа № 580/6857/24
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ про визнання протиправними та скасування рішень,
10.07.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) (далі - позивачка) до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, 235; код ЄДРПОУ 44131663) (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (далі - ППР) від 14.02.2024 №1651/23-00-24-00-24-04-01, №1652/23-00-24-00-24-04-01, №1655/23-00-24-00-24-04-01, №1657/23-00-24-00-24-04-01, №1661/23-00-24-00-24-04-01 та стягнення судових витрат.
Ухвалою суду від 15 липня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк тривалістю десять днів для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви. 05 серпня 2024 року ухвалою суд продовжив позивачці строк для усунення недоліків позову, встановивши термін 5 днів з дати отримання цієї ухвали.
12.08.2024 від представника позивачки адвоката Чакалова Р.К. до суду надійшла заява вх.№38492/24 (далі - Заява), в якій просив відкрити провадження у справі. Обґрунтовуючи зазначив, що оскільки позивачка оскаржує ППР, якими встановлено зобов'язання у розмірі 5574245,55грн, на виконання вимог ухвали від 15.07.2024 надав суду документ про сплату судового збору в розмірі 15140,00грн, що становить 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, з такого розрахунку: 5574245,55грн х 3028,00грн = 55742,45грн, що перевищує 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. 3028,00грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб) х 5 = 15140,00грн. Вважає, що сплатили судовий збір в межах максимального розміру від ціни позову, обмеженому 5 розмірами прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вказав, що Законом України «Про судовий збір» не передбачена сплата судового збору за кожну окрему майнову вимогу у разі подання позову майнового характеру.
Оцінивши доводи Заяви, суд дійшов висновку, що виявлені судом недоліки позову не усунені, наявні перешкоди для відкриття провадження у справі.
Частина 3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачає обов'язок позивача до позовної заяви додати документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Статтею 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI) визначені розміри ставок судового збору. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч.1 ст.4 Закон №3674-VI).
За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (абз.8 п.1 ч. 3 ст.4 Закон №3674-VI).
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік” встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року розміром 3028грн.
Суд урахував, що адміністративний позов містить 5 вимог майнового характеру, а саме: визнання протиправними і скасування зазначених вище ППР.
Суддя звертає увагу, що кожне з оскаржуваних позивачкою ППР є окремим рішенням суб'єкта владних повноважень і може бути предметом окремого судового розгляду. Заявивши 5 предметів судового оскарження, має обов'язок щодо кожного обчислювати та сплатити судовий збір.
Статтею 4 КАС України визначено, що похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Заявлені позивачкою вимоги не є похідними, оскільки їх задоволення не залежить одна від одної.
Тому з огляду на ціну позову та кількість заявлених вимог, а саме п'ять вимог майнового характеру, за скасування окремих п'ятьох ППР на загальні суми 224655,75грн, 17088,73грн, 2882529,10грн, 458507,51грн та 1986354,46грн відповідно, позивачка мала сплатити судовий збір у сумі 38322,82 грн: 2246,55грн + 1211,20грн + 15140,00грн + 4585,07грн + 15140,00грн (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб щодо кожної ППР) та надати суду докази такої оплати.
Представник позивачки додав до Заяви квитанцію від 25.07.2024 про сплату судового збору в сумі 15140,00грн. Отже, судовий збір сплачено не повністю. Тому позивачка мала доплатити судовий збір в сумі 23182,82 грн за звернення до адміністративного суду зі вказаним вище позовом та надати суду докази такої оплати.
Представник позивача, подавши до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, доказів сплати судового збору в сумі 302894,87 грн суду не надав.
Доводи представника позивачки про те, що за подання цього позову майнового характеру, який містить одну вимогу майнового характеру (ціна позову 5574245, 55 грн), судовий збір повинен бути сплачений в сумі 15140,00 грн не обгрунтовані та не враховані судом, з огляду на таке.
Верховний Суд у своїй практиці у постановах від 05.07.2019 у справі №826/1714718, від 31.07.2019 у справі № 826/9227/16, від 20.12.2019 у справі №808/1779/17, неодноразово зазначав про те, що податкові повідомлення-рішення можуть породжувати підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи. Реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження цих рішень спрямоване на захист порушеного права в публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна. Таким чином, заявлені до адміністративного суду вимоги про скасування рішень відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.
Також, наприклад, Верховний Суд у постанові від 14.05.2018 у справі № 818/1229/17 залишив без змін ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 04.09.2017, якою позовну заяву було залишено без руху у зв'язку з тим, що судовий збір за оскарження податкових повідомлень-рішень сплачений не у повному обсязі та зазначив, що в разі незгоди з винесеним податковим органом ППР, як таким та подання позову про його скасування позивач зобов'язаний сплатити судовий збір за ставкою, передбаченою для майнового спору. При цьому, як вбачається із зазначеної постанови Верховного Суду, судовий збір обчислюється за кожне ППР окремо.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд згідно з ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, позивачці необхідно було доплатити судовий збір за кожну вимогу майнового характеру, однак її представник доказів сплати судового збору в повному обсязі суду не надав, тобто не усунув недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Згідно ч.5 ст.169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (ч.8 ст.169 КАС України), за умови усунення вказаних підстав для її повернення.
Оскільки недоліки позову не усунені, наявні підстави повернути позивачці позовну заяву.
Згідно з ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Пунктом 2 ч.1 ст.7 Закону України від 08.07.2011 №3676-VІ “Про судовий збір” (далі - Закон №№3676-VI) визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги. Відповідно до ч.2 вказаної статті Закону №3676-VI у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми, в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, повністю.
Сплата судового збору позивачкою підтверджується наявною у матеріалах адміністративної справи квитанцією від 25.07.2024 в сумі 15140,00грн. Тому наявні підстави повернути сплачений судовий збір у вказаному розмірі.
Керуючись ст.ст.2-20, 121, 160-161, 169, 237, 241-246, 255, 295 КАС України, суддя
1. Відмовити повністю у задоволенні Заяви вх. від 12.08.2024 №38492/24 адвоката Чакалова Р.К.
Повернути позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ про визнання протиправними та скасування рішень.
2. Повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України сплачений згідно з квитанцією від 25.07.2024 судовий збір за звернення до адміністративного суду з позовною заявою в загальній сумі 15140,00грн (п'ятнадцять тисяч сто сорок гривень нуль копійок).
3. Копію ухвали, позовну заяву та додані до неї документи направити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 .
4. Роз'яснити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 , що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Анжеліка БАБИЧ