Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
20 серпня 2024 року № 520/12509/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом Приватного підприємства "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЗОЛОТА МИЛЯ" до Харківської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -
Приватне підприємство "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЗОЛОТА МИЛЯ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці , в якому просило суд визнати противоправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2024/000301/2 від 23.04.2024 р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807200/2024/000350.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2024/000301/2 від 23.04.2024 р. та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807200/2024/000350, на думку позивача, є протиправними та підлягають скасуванню.
Харківською митницею подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 07.10.2015 року між Приватним підприємством “Торговий дім “Золота миля” та PT. ASIANAGRO AGUNGJAYA (Індонезія) було укладено Контракт № ВО-63-071015.
До митного оформлення було подано митну декларацію 24UA807200006625U7, разом із якою подано: пакувальний лист від 29.01.2024 року, рахунок-проформу №1200019815 від 12.12.2023 року, рахунок-фактуру (інвойс) № 9000020611 від 29.01.2024 року, коносамент № 235559230 від 02.02.2024 року, накладну УМВС №235559230 від 02.02.2024 року, супровідний документ T1 №2151526301 від 28.03.2024 року, сертифікат про походження товару № MRN24PL322080NS6JQBG5 від 23.03.2024 року, банківський платіжний документ, що стосується товару №0006471/JKT/2024 від 02.02.2024 року, банківський платіжний документ, що стосується товару №206 від 12.01.2024 року, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №248 від 29.02.2024 року, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №0000000381 від 29.03.2024 року, банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №5653339312 від 14.03.2024 року, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №643 від 20.03.2024 року, прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 22.04.2024 року, розрахунок ціни (калькуляція), доповнення до зовнішньоекономічного договору, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № BO-63-071015 від 07.10.2015 року, договір (контракт) про перевезення №23-17 від 28.07.2023 року, договір (контракт) про перевезення № UA00069121 від 20.09.2021 року, ветеринарний сертифікат від 01.02.2024 року, інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) №11347531 від 22.04.2024 року, сертифікат аналізу AAJ/LAB/136 від 29.01.2024 року, декларацію виробника від 01.02.2024 року, лист від 02.01.2023 року.
Харківською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UА807000/2024/000301/2 від 23.04.2024 р. та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807200/2024/000350.
Позивач, вважаючи протиправними оскаржувані рішення, звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі по тексту - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. (ч. 1 ст. 53 МК України).
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (ч. 3 ст. 53 МК України).
Згідно з ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до ч.1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з п.1 ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 5 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що митний орган має право упевнитися в достовірності та точності будь-якої заяви, документа, рахунку поданих для цілей визначення митної вартості.
Так, відповідач має повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару, за наявності підстав сумніву митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.
Аналогічний правовий висновок зазначено Верховним Судом в постанові від 15 серпня 2019 року по справі №826/19400/15.
Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Харківською митницею було направлено до позивача запит щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів.
На вищевказаний запит позивачем було направлено до митного органу лист від 23.04.2024 року в якому, вказано, що згідно наданих декларантом документів можливо визначити всі складові митної вартості оцінюваних товарів за ціною угоди, а декларантом надано вичерпний перелік документів згідно норм митного Кодексу України щодо підтвердження складових частин заявленої митної вартості оцінюваного товару за ціною угоди та методу її визначення та ці документи не містять розбіжностей щодо ціни поставленого товару.
Щодо посилань митного органу на наявність рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству, суд зазначає наступне.
Так, митний орган посилався на рішення про визначення митної вартості за подібним товаром, а не за тим самим товаром який декларувався у спірних правовідносинах.
Крім того, в оскаржуваному рішенні не зазначено, які саме наявні рішення про визначення митної вартості.
Отже, вищевказані посилання відповідача є необґрунтованими.
Щодо посилань митного органу на відсутність митної декларації країни відправлення, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі- продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Як вбачається з вказаного переліку, серед документів, які підтверджують митну вартість товару, митна декларація країни відправлення відсутня.
Пунктом 7 ч. 3 ст. 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення.
Тобто, копія митної декларації країни відправлення не належить до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, отже не є обов'язковим документом, який має бути наданий декларантом до митного органу, а може лише додатково надаватися до митного органу виключно у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 53 МК України за її наявності.
Отже, вищевказані посилання відповідача є необґрунтованими.
Щодо зауважень відповідача до платіжних інструкцій від 12.01.2024 № 206, від 29.02.2024 № 248 та від 20.03.2024 №643, суд зазначає наступне.
Так, митним органом зазначено, що в платіжних інструкціях від 12.01.2024 № 206, від 29.02.2024 № 248 та від 20.03.2024 №643 відсутній підпис відповідальної особи (платника).
Згідно п.п. 1 та 2 п. 2 р. I Постанови НБУ від 28.07.2008 №216, даним актом врегульовано загальні вимоги до порядку виконання платіжних операцій в іноземній валюті або банківських металах та визначено обов'язкові реквізити платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що платіжні інструкції від 12.01.2024 № 206, від 29.02.2024 № 248 містять електронні підписи, платіжна інструкція від 20.03.2024 №643 містить відбитки печаток банківської установи.
Митним органом не доведено несплату вартості товару та послуг і непроведення банківськими установами платежів.
Таким чином, вищевказані посилання відповідача є необґрунтованими.
Щодо посилань митного органу на те, що наданий до митного оформлення прайс-лист від 12.12.2023 бн не можна вважати прайс-листом, тому що цей документ містить лише одну позицію та відсутність каталогів, специфікації, загальних справжніх прейскурантів (прайс-листи) виробника товару, суд зазначає наступне.
Так, в процедурі митного оформлення було надано прайс-лист від 12.12.2023 р., розрахунок ціни (калькуляція), специфікацію від 12.12.2023 р.
Отже, вищевказані посилання відповідача є необґрунтованими.
Щодо посилань митного органу на те, що в супровідному документі Т1 MRN24PL322080NS6JQBG5 країною відправлення зазначено ID (Індонезія) та країною призначення UA (Україна) - без зазначення географічних пунктів та відсутні умови поставки, тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості, суд зазначає наступне.
Так, під час митного оформлення товару надано згідно коносамент № 235559230 від 02.02.2024 року, в якому умовами поставки зазначено Джакарта (Індонезія)- Гданськ (Польща).
Згідно з специфікацією №174 від 12.12.2023 р. умовами поставки є FOB Джакарта Індонезія.
При цьому, у вказаних зауваженнях митний орган допускає лише можливість не включення всіх складових до розрахунку митної вартості.
Тобто, в оскаржуваному рішенні суб'єкт владних повноважень виходив із своїх припущень.
Отже, вищевказані посилання відповідача є необґрунтованими.
Щодо посилань митного органу на те, що за інформацію з мережі інтернет (maersk.com) контейнер TTNU1248730 за коносаментом 235559230 було вивантажено з судна у порту Gdansk (Польща) 20.03.2024, а згідно залізничної накладної 2151526301 контейнер TTNU1248730 погружено на транспортний засіб для доставки в Україну 28.03.2024, суд зазначає наступне.
Так, відповідач в оскаржуваному рішенні зазначив, що вбачаються додатково понесені витрати на зберігання товару в порту призначення, однак вищевказані витрати не зазначені у відповідних графах ДМВ та не відображені в жодному транспортному документі.
Проте, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено того, що товар взагалі зберігався перед завантаженням для залізничного транспортування.
Тобто, вказані твердження митного органу базуються на припущеннях.
Отже, вищевказані посилання відповідача є необґрунтованими.
Щодо посилань митного органу на те, що відсутні документи, зазначені в гр. 3 залізничної накладної 2151526301, суд зазначає наступне.
Так, суб'єктом владних повноважень в оскаржуваному рішенні необґрунтовано яким чином вказані документи вливають на митну вартість товару.
Отже, вищевказані посилання відповідача є необґрунтованими.
Щодо посилань митного органу на те, що вартість морського фрахту, згідно довідки про транспорті витрати від 22.04.2024 б/н та рахунку на оплату від 14.03.2024 №5653339312 суперечить інформації, зазначеної в листі ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 16.01.2024 №81, суд зазначає наступне.
Листи Державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» не є нормативно-правовими актами та не можуть застосовуватися як підстава для коригування митної вартості товарів.
Отже, вищевказані посилання відповідача є необґрунтованими.
Відповідно до частини 2 статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.
Так, митним органом прийнято рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів № UА807000/2024/000301/2 від 23.04.2024 р.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, митним органом при визначенні митної вартості застосовувався 6 (резервний) метод визначення митної вартості.
Згідно зі ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до положень пунктів 2,4 частини другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити зокрема наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).
Таким чином, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
У постанові Верховного суду від 25 травня 2021 року у справі №520/10386/2020 вказав, що резервний метод не вимагає від митного органу доведення подібності (аналогічності) товарів, однак зазначений метод повинен ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях і це ґрунтування повинне бути підтвердженим в рішенні про коригування митної вартості.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 13 січня 2022 року у справі №520/11061/2020 зазначив, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосування другорядних методів.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому, рішення про коригування митної вартості товарів не містять порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та прийнятим без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.
З огляду на викладене, рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2024/000301/2 від 23.04.2024 р. та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807200/2024/000350 є протиправними та підлягають скасуванню.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Приватного підприємства "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЗОЛОТА МИЛЯ" (61001, Харківська обл., місто Харків, пр.Героїв Харкова, будинок 135-А) до Харківської митниці (61003, Харківська обл., місто Харків, вул. Короленка, будинок 16 Б) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
Визнати противоправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2024/000301/2 від 23.04.2024 р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807200/2024/000350.
Стягнути з Харківської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44017626, вул. Короленка, 16 Б, м. Харків, Харківська обл., 61003) на користь Приватного підприємства “Торговий дім “Золота миля” (код ЄДРПОУ 34470937, 61001, Харківська область, місто Харків, проспект Героїв Харкова, будинок 135-А) сплачений судовий збір у сумі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бабаєв А.І.