Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
20 серпня 2024 року Справа № 520/23107/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Садова М.І., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), до військової частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати компенсації втрат доходів ОСОБА_1 у зв'язку із порушенням термінів виплати у належному розмірі індексації грошового забезпечення у сумі 126 938,32 грн. з 02.09.2016 по 06.06.2024, як це визначено Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року №2050-ІІІ та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити компенсацію втрат доходів ОСОБА_1 у зв'язку із порушенням термінів виплати у належному розмірі індексації грошового забезпечення у сумі 126 938,32 грн, за період з 02.09.2016 по 06.06.2024 року, як це визначено Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159 та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004.
Вважаю, що цей адміністративний позов необхідно залишити без руху, виходячи з наступних мотивів.
Відповідно до п. 6 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Порядок та особливості здійснення компенсації втрати частини доходів врегульований приписами Закону.
Згідно з статтею 7 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
Відповідну норму містить пункт 8 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
Аналогічна правова позиції викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2020 (справа №200/10820/19-а) у цій справі позивач не звертався до відповідача із заявою про виплату компенсації відповідно до Закону та Порядку №159, а відповідач не відмовляв позивачу у виплаті компенсації, право позивача ще не було порушене суб'єктом владних повноважень, тому звернення його до суду з цим позовом є передчасним.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду у постановах від 09.06.2021 (справа №240/186/20) та від 17.11.2021 (справа №460/4188/20), від 04.05.2022 (справа № 200/14472/19-а) необхідною умовою для звернення до суду з позовом про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, є звернення особи до підприємства, установи або організації із заявою про виплату відповідної компенсації на підставі Закону та Порядку №159, за наслідками розгляду якої власник чи уповноважений ним орган (особа) може (1) або задовольнити таку заяву та виплатити відповідну компенсацію, (2) або відмовити у її виплаті. А тому тільки в разі відмови власника або уповноваженого ним органу (особи) виплатити таку компенсацію особа набуває право на звернення до суду з позовом про зобов'язання в судовому порядку виплатити компенсацію.
Таким чином, законодавцем передбачене обов'язкове досудове врегулювання спору у правовідносинах щодо виплати компенсації втрати частини доходів шляхом подання заяви до уповноваженого органу, причому виключно відмову останнього за наслідком розгляду такого звернення особа може оскаржити у судовому порядку.
Судом, зі змісту адміністративного позову та поданих до нього доказів не встановлено, що позивач вживав заходи досудового врегулювання спору, щодо виплати компенсації втрати частини доходу у зв'язку із несвоєчасною виплатою сум та останній не отримав таких, адже надходження коштів на банківський рахунок позивача однією сумою (07.06.2024) унеможливлює установи суд виплату або невиплату такої компенсації. Відтак суду не подано повідомлення - відповіді про відмову у виплаті особі компенсації, відповідно до якої позивач набуває право на судовий захист у формі звернення з позовом до адміністративного суду.
Відповідно до ч. ч. 1. 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (ч. 3 ст. 122 КАС України).
Однак, оскільки позивач до позовної заяви не долучає доказів, то суддя позбавлена можливості вирішити питання про дотримання ним строку звернення до суду.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
З огляду на викладене позивачу необхідно долучити докази звернення до відповідача відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, у разі пропуску строку звернення до суду, заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач наводить аргументи про те, що звільнений від сплати судового збору за подання адміністративного позову до суду у відповідності до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”.
Попри те, такі твердження позивача щодо звільнення від сплати судового збору суд оцінює критично, виходячи з наступних мотивів.
Щодо підстави звільнення від сплати судового збору у відповідності до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір” від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Суд установив, що заявлені позовні вимоги не стосуються виконання позивачем військового обов'язку, про що останній стверджує у адміністративному позові, адже позивач звільнений з військової служби 30.06.2019, що підтверджено копією витягу з наказу відповідача №143, а відтак підстави для застосування даної норми права у суду відсутні.
З огляну на викладене вище приходжу до переконання про те, що підстав для звільнення позивача від сплати судового збору суд у відповідності до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір” не встановив.
Натомість суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин підставу звільнення позивача від спати судового збору за подання адміністративного позову п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин приходжу переконання, що оскільки адміністративний позов подано без додержання вимог ст. 160 КАС України, а відтак таку необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху у відповідності до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 160, 169, 248, 256, 259, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частина НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк протягом п'яти днів з вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заява буде вважатись не поданою та повертається заявнику зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя М. І. Садова