Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питання вирішення заяви у порядку ст. 383 КАС України
19 серпня 2024 року справа № 520/2028/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши подану в порядку ст.383 КАС України заяву позивача від 07.08.2024р. в порядку статті 382 КАС України за позовом ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом - відповідач, суб"єкт владних повноважень, владний суб"єкт, адміністративний орган, орган публічної адміністрації, ГУ, Управління) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
07.07.2024 р. до суду надійшла заява позивача в порядку ст. 382, ст. 383 КАС України, в якій заявник просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/2028/23 та невиплату ОСОБА_1 заборгованості з нарахованої доплати пенсії за період з 01.04.2019 по 31.05.2023 року в загальній сумі 327.308,45 грн (триста двадцять сім тисяч триста вісім гривень 45 копійок); 2) встановити судовий контроль за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року по справі № 520/2028/23 та зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Аргументуючи ці вимоги заявник зазначив, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2023 по справі №520/2028/23 не виконано, а виплату заявнику нарахованої пенсії у розмірі 327.308,45 грн. - не проведено.
Ухвалою суду від 08.08.2024р. прийнято до провадження заяву позивача від 07.08.2024р. в порядку ст. 382, ст. 383 КАС України по справі №520/2028/23. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протягом 5 днів від дати отримання цієї ухвали подати до Харківського окружного адміністративного суду докази про: отримання копії рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2023р. у справі №520/2028/23, що набрало законної сили; організаційно-правові заходи, спрямовані на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2023р. у справі №520/2028/23.
Відповідач у встановлений судом строк витребувані документи до суду не надав.
Вирішуючи порушені у цій заяві процесуальні питання, суд виходить з таких підстав та мотивів.
У межах даної справи позивач у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки від 12.12.2022 № ФХ-124755, яка видана ІНФОРМАЦІЯ_1 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, починаючи з 01 квітня 2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-Х1І «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»; 2) зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки від 12.12.2022 № ФХ-124755, яка видана ІНФОРМАЦІЯ_1 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, починаючи з 01 квітня 2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням основних та додаткових видів грошового забезпечення та без обмеження граничним розміром, здійснивши виплату недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.04.2019 р. за урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2023р. у справі №520/2028/23 даний позов було задоволено частково. З виходом за межі позову визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , оформлену листом від 17.01.2023р. №967-23137/С-02/8-2000/23. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з 01.04.2019 р. перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.12.2022р. №ФХ124755 з урахуванням раніше здійснених платежів.
Отже, предметом розгляду у справі №520/2028/23 є управлінське волевиявлення органу публічної адміністрації з приводу проведення з 01.04.2019р. перерахунку та виплати пенсії заявника на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.12.2022р. №ФХ124755.
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень рішення суду набрало законної сили 25.03.2024 р. та 19.06.2023р. заявником отримано виконавчий лист.
Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 28.07.2023 року за вих. №20590-22286/С-02/8-2000/23, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2023 року по справі №520/2028/23 Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії заявника, з 01.06.2023р. пенсія виплачується з урахуванням рішення суду. Зазначено, що виплату зазначених коштів буде здійснено при надходженні відповідного фінансування.
Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що до установлених обставин спору підлягають застосуванню наступні норми права.
Згідно ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право вільно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У справі "Кечко проти України" Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу №1 Конвенції, про захист прав людини і основоположних свобод, зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 Рішення).
Так, реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням коштів і базується на спеціальних та чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.
У зв'язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
У пункті 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2022р. у справі №9901/276/19 зазначено, що «Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень необхідно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Водночас для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов'язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість і межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи.».
Положеннями частини 1 статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Частиною 2 статті 383 КАС України закріплено, що у такій заяві зазначаються: 1)найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
Указана стаття 383 КАС України передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі IV КАС України "Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах" і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви.
Зі змісту цієї статті випливає, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою.
Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов'язує суб'єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має право спонукати до вчинення дій для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", і лише після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а таке і надалі залишається не виконаним, в такої особи виникає право звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.
Згідно з ч.6 ст.383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.
Суд відзначає, що предметом ініційованого заявником спору єуправлінське волевиявлення органу публічної адміністрації з приводу проведення з 01.04.2019р. перерахунку та виплати пенсії заявника на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.12.2022р. №ФХ124755.
Суд звертає увагу, що у листі від 28.07.2023р. відповідач повідомив про виконання рішення, зазначивши, що виплата різниці пенсії буде проводитись у порядку черговості при виділенні відповідного фінансування.
З листа відповідача вбачається, що оскільки різницю в пенсії, нараховану на виконання рішення суду за період з 01.04.2019 по 31.05.2023, буде виплачено після отримання коштів бюджетного призначення, дані після перерахунку інтегровано до підсистеми Реєстр судових рішень, який використовується в роботі органами Пенсійного фонду України з метою систематизації та упорядкування судових рішень. Черговість здійснення виплат визначається в залежності від дати набрання рішенням суду законної сили. Станом на 28 липня 2023 погашено заборгованість за рішеннями судів, які набрали законної сили по 19.09.2020 включно.
З наведеного випливає, що вказаний лист не свідчить про ухилення відповідача від виконання рішення суду або його невиконання.
Навпаки, суд вважає, що згаданий лист доводить вчинення відповідачем заходів, спрямованих на виконання рішення суду по дані справі.
При цьому, ані рішення суду у справі №520/2028/23, ані обставини спірних правовідносин не дають жодних підстав для висновку про те, що рішення у справі №520/2028/23 підлягає виконанню суб"єктом владних повноважень першочергово відносно решти рішень судів в аналогічних чи подібних категоріях спорів, котрі набрали законної сили раніше від рішення суду у справі №520/2028/23.
Тому суд відмічає, що нездійснення суб"єктом владних повноважень у даному конкретному випадку виплати боргу за рішенням суду у справі №520/2028/23 не є доказом умисного та свідомого невиконання судового рішення, оскільки відсутність фізичної змоги провести грошовий платіж через неотримання відповідних цільових асигнувань та через відсутність вільного обсягу фінансових ресурсів не може бути кваліфіковано у якості невиконання судового рішення без поважних причин. В той же час, як зазначалося вище, відповідачем вжито всіх можливих заходів для виконання рішення суду.
За таких обставин, суд вважає недоведеними підстави для кваліфікації стану виконання управлінської функції пенсійним органом як випадку для визнання бездіяльності протиправною за ст. 383 КАС України.
При розв'язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі “Гарсія Руїз проти Іспанії”, від 22.02.2007р. у справі “Красуля проти Росії”, від 05.05.2011р. у справі “Ільяді проти Росії”, від 28.10.2010р. у справі “Трофимчук проти України”, від 09.12.1994р. у справі “Хіро Балані проти Іспанії”, від 01.07.2003р. у справі “Суомінен проти Фінляндії”, від 07.06.2008р. у справі “Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії”); вичерпно реалізував усі існуючі правові механізми з”ясування об”єктивної істини; надав оцінку усім юридично значимим факторам, доводам і обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; інших джерел здобуття об”єктивних даних про обставини спірних правовідносин не знайшов.
Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.
Решта доводів сторін окремій оцінці у тексті судового акту не підлягає, позаяк не впливає на правильність розв'язання спору по суті.
Тому подану у порядку, зокрема, ст. 383 КАС України заяву позивача належить залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Заяву позивача від 07.08.2024р. про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в порядку ст.383 КАС України - залишити без задоволення.
Роз'яснити, що рішення набирає законної сили з моменту підписання/прийняття; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дати прийняття.
Суддя А.В. Сліденко