Рішення від 19.08.2024 по справі 520/16576/24

Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2024 р. № 520/16576/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук'яненко, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд:

1. визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) індексації грошового забезпечення за період з 01.05.2015 по 01.03.2018 із застосуванням вересня 2014 року, лютого 2015 року, квітня 2015 року, травня 2015 року, липня 2015 року у якості місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця);

2. зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.05.2015 по 01.03.2018 із застосуванням січня 2008 року у якості місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), з урахуванням раніше виплачених сум коштів;

3. визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за період з 01.03.2018 по 27.04.2024 індексації грошового забезпечення відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;

4. зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4463,15 гривень в місяць за період з 01.03.2018 по 27.04.2024 відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01.05.2015 по 01.03.2018 із застосуванням вересня 2014 року, лютого 2015 року, квітня 2015 року, травня 2015 року, липня 2015 року у якості місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), а також допущено протиправну бездіяльність щодо нарахування та виплати йому за період з 01.03.2018 по 27.04.2024 індексації грошового забезпечення відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 21.06.2024 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.

Представником відповідача через систему "Електронний суд" було подано відзив на позов, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує та в задоволенні вимог позовної заяви просить відмовити у повному обсязі. При цьому, посилався на відсутність правових підстав для обчислення індексації грошового забезпечення за період з 01.05.2015 по 01.03.2018 із застосуванням січня 2008 року у якості місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), а також зазначив, що порядок встановлений в абзаці 4 п. 5 Порядку 1078 у спірних правовідносинах не може бути застосований, оскільки не виконується основана його вимога, а розмір підвищення грошового забезпечення позивача перевищив суму індексації.

У відповіді на відзив позивач підтримав правову позицію, викладену в позовній заяві, та, зокрема, зазначив, що з наданих до матеріалів справи розрахунків вбачаться, що підвищення доходу позивача у березні 2018 року не відбулося незважаючи на підвищення розміру посадового окладу, то у даному випадку слід дійти висновку на наявність права позивача на отримання індексації з урахуванням абзацу 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 у розмірі 4463.15 грн. до моменту наступного підвищення посадового окладу або до дня звільнення з військової служби. На підставі викладеного, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно приписів ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 у спірному періоді з 01.05.2015 по 27.04.2024 проходив військову службу в НОМЕР_4 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (2015-2016 р.), ІНФОРМАЦІЯ_3 (2016-2017 р.) та ІНФОРМАЦІЯ_1 (2017-2024 р.), що підтверджується довідкою щодо проходження військової служби від 16.05.2024 №08/171.

27.04.2024 наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.04.2024 № 226-ОС «Про особовий склад» ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв'язку зі звільненням у запас Збройних Сил України наказом Голови Державної прикордонної служби України від 17.04.2024 № 666-ОС за підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв'язку із необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я) пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

Згідно витягу з розрахунково-платіжної відомості № 44 за квітень 2024 року позивачу нарахована та виплачена, зокрема, індексація грошового забезпечення 3310,64 грн.

20.04.2024 позивач звернувся із рапортом № 05/6316/24-Вн до відповідача, зокрема, щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 2015 по 2024 роки.

Листом №09/Л-224/256 від 12.06.2024 відповідачем надано позивачу копії особистих карток грошового забезпечення за 2017-2024 роки та повідомлено про виплачені позивачу суми грошового забезпечення, зокрема, індексації грошового забезпечення за період з січня 2015 по лютий 2018 у сумі 3310,64 грн., виплату якої здійснено у квітні 2024 року, а розрахунок із зазначенням місяця підвищення грошового забезпечення (базового місяця) наведено у довідці від 16.05.2024 № 09/77.

Так, згідно довідки № 09/77 від 16.05.2024 про індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2015 по 27.04.2024 позивачу нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення із урахуванням вересня 2014 року, лютого 2015 року, квітня 2015 року, травня 2015 року, липня 2015 року, березня 2018 року у якості місяця підвищення грошового забезпечення та грудня 2023 року, як місяця для визначення коефіцієнта індексації.

Позивач вважає, що виплачена відповідачем сума індексації грошового забезпечення є меншої, а ніж розмір індексації, на яку позивачем набуто право з 01.05.2015 по день звільнення з військової служби 27.04.2024 у зв'язку із незастосуванням січня 2008 року для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця).

Також, позивач вважає, що він має право на отримання індексації з урахуванням абзацу 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 у фіксованому розмірі 4463,15 грн. за період з 01.03.2018 по 27.04.2024, оскільки підвищення доходу позивача у березні 2018 року не відбулося, незважаючи на підвищення розміру посадового окладу, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Щодо позовних вимог в частині нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.05.2015 по 01.03.2018 із застосуванням січня 2008 року у якості місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі - Закон №2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-XII).

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом Про індексацію грошових доходів населення №1282-XII (далі Закон №1282-XII).

У статті 1 Закону №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Частинами першою-другою статті 5 Закону №1282-XII встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (частина шоста статті 5 Закону №1282-XII).

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється, зокрема, у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів (ч. 6 ст. 5 Закону України № 1282-XII).

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

З метою реалізації Закону №1282-XII постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).

Згідно з п. 1-1 Порядку № 1078, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 р. № 491-IV Про внесення змін до Закону України Про індексацію грошових доходів населення.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абз. 2 цього пункту.

Постановою Кабінету Міністрів України № 77 від 11.02.2016 внесено зміни в абзац 2 пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078, та цифри "101" замінено цифрами "103".

Абзац 2 пункту 1-1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 77 від 11.02.2016 р. - застосовується з 01.01.2016 р.

Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, грошове забезпечення.

Відповідно до п. 5 Порядку № 1078, в редакції, яка діяла до 01.12.2015 (до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови № 1013 від 09.12.2015), у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Тобто, відповідно до п. 5 Порядку № 1078, в редакції, яка діяла до 15.12.2015 (до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015), базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення був, в тому числі, місяць зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів (далі - Постанова № 1013) були внесені значні зміни у вищевказаний Порядок, у зв'язку з чим з 15.12.2015 вступили в дію нові правила індексації заробітної плати, які в силу п.6 вказаної постанови, застосовуються з 01 грудня 2015 року.

Так, відповідно до п. 5 Порядку № 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013), у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Тобто, з прийняттям постанови № 1013 від 09.12.2015 змінилась процедура визначення базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення.

Таким місяцем (базовим) є той, в якому відбулось підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018 (далі - Постанова №1294), встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців Держприкордонслужби, які визначені Додатком № 3 до Постанови №1294.

Таким чином, у зв'язку із прийняттям вказаної постанови, базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів осіб за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року - січень 2008 року.

Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, грошове забезпечення.

Абзацом 5 п.5 Порядку №1078 передбачено, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

З огляду на викладене, при нарахуванні індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року базовим місяцем має бути січень 2008 року.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 10.09.2020 року у справі № 200/9297/19-а, де судом вказано, що як базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 має застосовуватися січень 2008 року.

При цьому відповідач, здійснюючи нарахування індексації не має дискреційних повноважень щодо визначення базового місяця індексації, оскільки не вправі обирати його на власний розсуд, а має діяти у чітко визначених межах закону.

Наявність саме у роботодавця, яким у даному випадку є відповідач, повноважень щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з урахуванням, окрім іншого, певного базового місяця індексації, не скасовує компетенції суду щодо можливості зобов'язання відповідача враховувати при обчисленні індексації конкретний базовий місяць, за наявності про це відповідного спору між сторонами.

Зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації, якщо не підвищується посадовий оклад.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21, від 12.05.2022 у справі № 200/7006/21, від 28.06.2022 у справі № 420/4841/21, від 28.06.2022 у справі № 640/8991/21, від 21 березня 2023 року по справі № 620/7687/21.

Згідно витягу з розрахунково-платіжної відомості № 44 за квітень 2024 року та довідки №09/77 від 16.05.2024 про індексацію грошового забезпечення вбачається, що за період з 01.05.2015 року по 28.02.2018 року включно позивачу нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення у сумі 3310,64 грн. без застосування базового місяця - січень 2008 року.

Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" встановлена державна гарантія, яка полягає в індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії: держава гарантує забезпечення основних потреб громадян на рівні встановлених законом державних соціальних стандартів і нормативів.

Державні соціальні гарантії, згідно статті 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ і організацій та соціальних фондів на засадах адресності та цільового використання (стаття 20 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії").

Тобто, індексація грошового забезпечення військовослужбовців здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, з яких здійснюється виплата грошового забезпечення.

Відповідно до статті 1 Протоколу N 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1952 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відсутність механізму виплати індексації за минулі періоди не може слугувати підставою для позбавлення позивача права на отримання належних йому сум індексації грошових доходів, виплата яких гарантована статтею 1 Протоколу N 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд також звертає увагу, що згідно Порядку № 1078 в редакції до 01.12.2015 обчислення індексу споживчих цін розпочиналося з місяця прийняття на роботу, тому умовно базовим місяцем слід було вважати місяць, що передує місяцю прийняття на роботу. В той же час після внесення змін до Порядку № 1078 згідно новими правилами виплати індексації, що закріплені в п. 10-2 цього Порядку, орієнтиром для індексації заробітної плати (грошового забезпечення військовослужбовця) слід вважати місяць останнього підвищення посадового окладу за займаною посадою та не залежить від часу прийняття на роботу (зарахування до списків військової частини).

Отже, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починаючи з грудня 2015 року здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду посадового окладу за посадою, яку займає працівник на момент проведення індексації.

Починаючи з 01.12.2015 було змінено механізм нарахування індексації та дата підвищення посадового окладу є його складовою частиною про розрахунку сум індексації.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду щодо застосування положень Порядку №1078 у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 10.09.2020 у справі №200/9297/19-а, від 05.02.2020 у справі № 825/565/17 та від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21, від 28.06.2022 року у справі №640/8991/21, від 28.09.2022 року у справі №560/3965/21, від 28.06.2022 року у справі №420/4841/21.

Тому в даному випадку для обчислення індексації грошового забезпечення позивача саме за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 (включно) (а не за період з 01.05.2015 по 01.03.2018, на чому помилково наполягає позивач) повинен застосовуватися базовий місяць січень 2008 року.

Матеріали даної справи не містять доказів нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, із застосуванням базового місяця - січня 2008 року.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині позову.

Водночас, оскільки відповідачем було вчинено протиправну бездіяльність щодо застосування базового місяця - січня 2008 року при обчисленні індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, то з метою повного та ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, та визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 (включно) із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, зобов'язавши відповідача перерахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення у період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум коштів.

Щодо позовних вимог в частині нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення у фіксованій величині 4463,15 гривень в місяць за період з 01.03.2018 по 27.04.2024 відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що поняття «фіксованої» суми індексації, у період існування спірних правовідносин Закон № 1282-XII і Порядок № 1078 не містили. Вказаний термін фігурував у Додатку 4 до Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації. Проте, Постановою № 1013 цей Додаток був викладений у новій редакції і з 01.12.2015 у ньому, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.

Між тим, з 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 до 01.04.2021, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Ураховуючи, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, суд дійшов висновку, що повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.

З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова №704, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають підстави для висновку, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу позивача відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації різниці, а якщо так, то в якій сумі.

Суд зауважує, що з огляду на абзаци 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

Аналогічні правові висновки щодо застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30.03.2023 про виправлення описки), від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 12.04.2023 у справі №420/6982/21, від 19.04.2023 у справі № 380/10594/21.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно картки грошового забезпечення за 2018 рік, позивачу нараховано та виплачено грошове забезпечення за складовими та у розмірах:

- у лютому 2018 року: посадовий оклад 1125,00 грн.; оклад за військовим званням 130,00 грн.; надбавка за вислугу років 376,50 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень 168,75 грн.; надбавка за ВОВЗ 815,75 грн.; надбавка за ОУС ризик для життя 168,75 грн.; надбавка за ОРД 337,50 грн.; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань 1125,00 грн.; преміювання 4893,75 грн.; щомісячна додаткова грошова винагорода (Постанова КМУ №889) 4809,60 грн.; всього: 13950,60 грн.;

- у березні 2018 року: посадовий оклад 5640,00 грн.; оклад за військовим званням 1410,00 грн.; надбавка за вислугу років 2820,00 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень 846,00 грн.; преміювання 2030,40 грн.; щомісячна додаткова грошова винагорода (Постанова КМУ № 889) 80,16 грн.; всього: 12826,56 грн.

Слід зазначити, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, що виплачена позивачу у лютому 2018 року в розмірі 1125,00 грн, не віднесена до постійних складових грошового забезпечення та має разовий характер.

Також суд звертає увагу суду, що виплату щомісячної додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України було встановлено з 01.01.2016 положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 704 «Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 р. № 889», положення якої втратили чинність 01.03.2018 на підставі Постанови № 704.

Таким чином, виплата додаткової винагороди здійснювалася позивачу до березня 2018 року, у зв'язку із чим, слід вважати виплату додаткової грошової винагороди у березні 2018 року в розмірі 80,16 грн. доплатою до грошового забезпечення за лютий 2018 року.

З викладеного вбачається, що розмір грошового забезпечення позивача становив: у лютому 2018 року: 13950,60 грн. (виплачена сума у лютому 2018 року) - 1125,00 грн. (матеріальна допомога) + 80,16 грн. (винагорода, виплачена у березні 2018 року) = 12905,76 грн.; у березні 2018 року: 12826,56 грн. (виплачена сума у березні 2018 року) - 80,16 грн. (винагорода, виплачена у березні 2018 року) = 12746,40 грн.

Отже, грошовий дохід позивача внаслідок підвищення посадових окладів змінився на -159,36 грн. (12746,40 грн. - 12905,76 грн.), тобто відбулося зменшення грошового доходу на 159,36 грн.

У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн., а величина приросту індексу споживчих цін становить 253,30%.

Таким чином, відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядок № 1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100, тобто, 1762,00 грн. х 253,30 % : 100 = 4463,15 грн.

Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума належної до виплати позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Оскільки з наведених розрахунків встановлено, що підвищення доходу позивача у березні 2018 року не відбулося, незважаючи на підвищення розміру посадового окладу, то у даному випадку слід дійти висновку на наявність права позивача на отримання індексації з 01.03.2018 з урахуванням абзацу 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 у розмірі 4463,15 грн.

Доказів нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення з 01.03.2018 із урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 матеріали справи не містять, відповідачем таких доказів також не надано.

Суд зазначає, що положеннями Закону № 1282-XII та Порядку № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Разом з цим, виплата індексації не ставиться вищевказаними нормативно-правовими актами у залежність від надходження коштів до власника підприємства, установи, організації.

Індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов'язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1952 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі "Кечко проти України" Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи припинити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне законодавство передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення від 08.11.2005, заява № 63134/00).

Так, реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

У зв'язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18, від 07.08.2019 у справі № 825/694/17 та від 20.11.2019 у справі №620/1892/19.

Стосовно періоду до якого позивач мав право на отримання індексації грошового забезпечення з урахуванням абзацу 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 у розмірі 4463,15 грн., суд зазначає, що абзацом вісімнадцятим пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Держаний бюджет України на 2023 рік" установлено зупинити на 2023 рік дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Таким чином, з 01.01.2023р. в умовах дії воєнного стану обмежено право громадян на індексацію заробітної плати (грошового забезпечення).

Тому, не нарахування і не виплата відповідачем індексації грошового забезпечення з 01.01.2023р. по 31.12.2023 р. є правомірним.

Стосовно індексації грошового забезпечення з урахуванням абзацу 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 у 2024 році, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб: з 1 січня 2024 року становить 3028,00 гривні.

Таким чином, станом на січень 2024 прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб складав 3028,00 гривні.

Як вже зазначалось вище судом, відповідно до Порядку № 1078 коефіцієнт індексації є «величиною приросту індексу споживчих цін». Розраховується він наступним чином: знаходиться індекс перевищення порогу індексації наростаючим підсумком, від якого віднімається 100%.

Поріг індексації це індекс споживчих цін (ІСЦ), розрахований наростаючим підсумком (тобто місячні ІСЦ потрібно перемножити), який перевищив відмітку 103%. Розраховується він починаючи із березня 2003 року (місяця вступу у силу "Закону про індексацію грошових доходів населення") і підпорядковується наступному правилу: якщо ІСЦ перевищив 103% то з місяця, наступного після місяця такого перевищення, розрахунок індексу споживчих цін починається заново.

При цьому суд, з урахуванням приписів абз 5. п. 5 Порядку 1078 зауважує, що зміна тих видів грошового забезпечення, які за своєю природою не є сталою величиною, не впливає на обрахунок розміру індексації грошового забезпечення позивача.

Визначаючи суму можливої індексації грошового забезпечення у січні 2024 року (Б) необхідно встановити величину приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення у січні 2024 року з урахуванням положень Порядку №1078 та додатків до нього, а також даних з офіційного сайту Держстату України про індекс інфляції у 2018-2024 роках.

Шляхом множення вищевказаних показників 100,8 (квітень 2018) (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата) х 100,0 (травень 2018) х 100,0 (червень 2018) х 99,3 (липень 2018) х 100,0 (серпень 2018) х 101,9 (вересень 2018) х 101,7 (жовтень 2018) х 101,4 (листопад2018) х 100,8 (грудень 2018) х 101,0 (січень 2019) х 100,5 (лютий 2019) х 100,9 (березень 2019) х 101,0 (квітень 2019) х 100,7 (травень 2019) х 99,5 (червень 2019) х 99,4 (липень 2019) х 99,7 (серпень 2019) х 100,7 (вересень 2019) х 100,7 (жовтень 2019) х 100,1 (листопад 2019) х 99,8 (грудень 2018) х 100,2 (січень 2020) х 99,7 (лютий 2020) х 100,8 (березень 2020) х 100,8 (квітень 2020) х 100,3 (травень 2020) х 100,2 (червень 2020) х 99,4 (липень 2020) х 99,8 (серпень 2020) х 100,5 (вересень 2020) х 101,0 (жовтень 2020) х 101,3 (листопад 2020) х 100,9 (грудень 2020) х 101,3 (січень 2021) х 101,0 (лютий 2021) х 101,7 (березень 2021) х 100,7 (квітень 2021) х 101,3 (травень 2021) х 100,2 (червень 2021) х 100,1 (липень 2021) х 99,8 (серпень 2021) х 101,2 (вересень 2021) х 100,9 (жовтень 2021) х 100,8 (листопад2021) х 100,6 (грудень 2021) х 101,3 (січень 2022) х 101,6 (лютий 2022) х 104,5 (березень 2022) х 103,1 (травень 2022) х 102,7 (травень 2022) х 103,1(червень 2022) х 100,7 (липень 2022) х 101,1 (серпень 2022) х 101,9 (вересень 2022) х 102,5 (жовтень 2022) х 100,7 (листопад2022) х 100,7 (грудень 2022) х 100,8 (січень 2023) х 100,7 (лютий 2023) х 101,5 (березень 2023) х 100,2 (квітень 2023) х 100,5 (травень 2023) х 100,8 (червень 2023) х 99,4 (липень 2023) х 98,6 (серпень 2023) х 100,5 (вересень 2023) х 100,8 (жовтень 2023) х 100,5 (листопад2023) х 100,7 (грудень 2023) = 1,6953, та отримуємо наростаючий індекс споживчих цін - 169,53%.

Керуючись формулою розрахунку величини приросту індексу споживчих цін, наведеною у додатку 1 до Порядку №1078, розраховуємо величину приросту індексу споживчих цін з березня 2018 року по січень 2024 року: 169,53% (наростаючий індекс споживчих цін) - 100% = 69,53%.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2024 року - 3028 гривні.

Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації за січень 2024 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2024 року помножити на величину приросту індексу споживчих цін та поділити на 100.

Керуючись наведеними вище положеннями отримуємо суму можливої індексації у січні 2024 року: 3028,00 грн. * 69,53%/ 100 = 21,05 грн.

Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума можливої індексації позивача у січні 2024 повинна розраховуватися як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу у січні 2024 року.

Відтак, позивач має право на отримання індексації-різниці, що склалася у січні 2024 року, за період з 01.01.2024 по 27.04.2024 з урахуванням абзацу 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 лише у разі, якщо різниця між сумою грошового забезпечення у січні 2024 року та сумою грошового забезпечення у березні 2018 року є меншою за розмір можливої індексації - 21,05 грн., а не у розмірі 4463,15 грн., на чому помилково наполягає позивача.

Такі обставини за матеріалами справи судом не встановлені та явно відсутні.

З огляду на викладене, позивач не має право на отримання індексації-різниці, що склалася у січні 2024 року, за період з 01.01.2024 по 27.04.2024 з урахуванням абзацу 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині позову шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 (включно) індексації грошового забезпечення відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4463,15 гривень в місяць за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 (включно) відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат відповідно до положень статті 139 КАС України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору у відповідності до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Вийти за межі позовних вимог.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 (включно) із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення у період з 01.12.2015 по 28.02.2018 (включно) із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум коштів.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 (включно) індексації грошового забезпечення відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4463,15 гривень в місяць за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 (включно) відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Роз'яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Повний текст рішення виготовлено та підписано - 19.08.2024, з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя Марина Лук'яненко

Попередній документ
121110460
Наступний документ
121110462
Інформація про рішення:
№ рішення: 121110461
№ справи: 520/16576/24
Дата рішення: 19.08.2024
Дата публікації: 22.08.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (04.11.2024)
Дата надходження: 17.06.2024