Справа № 544/935/24 Номер провадження 33/814/945/24Головуючий у 1-й інстанції Ощинська Ю. О. Доповідач ап. інст. Харлан Н. М.
19 серпня 2024 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Харлан Н.М., із секретарем судового засідання Лимар О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 16 липня 2024 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , працюючу ТОВ «Пирятинський сирзавод», паспорт громадянина України (ID-картка) № НОМЕР_1 виданий органом 5335 19.06.2020, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , посвідчення водія НОМЕР_3 , видане 28.04.2016 ТСЦ 5347, протягом року притягувалася до адміністративної відповідальності 30.12.2023 за ч. 1 ст. 122 КУпАП,
визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. на користь держави.
Згідно з постановою, водій ОСОБА_1 13 травня 2024 року о 22 годині 55 хвилин у м. Пирятин на вул. Київській, керувала автомобілем CHERY, державний номерний знак НОМЕР_4 , у стані алкогольного сп'яніння, чим порушила пункт 2.9а Правил дорожнього руху, яким встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, і тому повинна нести адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з рішенням суду, до апеляційного суду з апеляційною скаргою звернулася ОСОБА_1 , в якій просить постанову відносно неї скасувати та закрити провадження по справі.
На обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що вона не керувала транспортним засобом, у зв'язку з чим вважає, що складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення є незаконним.
Вказує, що поліцейські обманом змусили її сісти за кермо автомобіля та прибрати його з узбіччя, у більш безпечне місце з точки зору правоохоронців, де він знаходився до цього декілька годин і нікому не заважав, оскільки зламався в дорозі.
Зазначає, що вона пояснила поліцейським, що автомобіль декілька годин тому під час руху зупинився, і вона його залишила на узбіччі в безпечному місці, а сама пішла до родички святкувати її день народження.
Не заперечує, що на святкуванні вона вживала алкоголь і після закінченні свята вона підійшла до авто, поруч з яким знаходилися поліцейські, з якими вона поспілкувалась на різні побутові теми, зокрема один з них запитав про її чоловіка, а вона пояснила, що чоловік в даний час знаходиться на службі в зоні бойових дій.
Вказує, що зрозумівши, що вона перебуває в стані алкогольного сп'яніння, поліцейські попросили її сісти за кермо та переставити автомобіль.
Зазначає, що на її глибоке переконання це було зроблено умисно, з метою спровокувати з її сторони дії, які можна було б кваліфікував як адміністративне правопорушення.
Наголошує, що відеозапис з бодікамер правоохоронців розпочинається лише тоді, коли вони їй запропонували переставити авто в безпечніше місце. До цього відеозапис не вівся, оскільки руху автомобіля не було.
Вважає, що дії правоохоронців підпадають під ознаки провокації з метою покращення показників їхньої роботи.
Просить взяти до уваги, що війна ще не закінчилася, чоловік боронить країну від агресора, вона має двох неповнолітніх дітей, яких щодня возить до школи, оскільки пішки дуже далеко, потім їде на роботу в інший кінець міста. Без автомобіля їй буде дуже складно.
Крім цього вказує, що у неї склалася складна сімейна ситуація: в цьому місяці раптово помер її батько, наступного дня надійшла інформація про те, що пропав без вісті її рідний брат, який також знаходиться на фронті, вказує, що дуже складно виконувати сімейні справи та доглядати за господарством покійного батька, який проживав окремо, тому без автомобіля їй буде вкрай тяжко.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлена про місце та час судового розгляду, в судове засідання не з'явилася, звернулася із заявою, в якій просила розглядати апеляційну скаргу без її участі та задовольнити з підстав у ній наведених.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши їм аналіз та оцінку, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судом першої інстанції відповідно до вимог ст. ст. 252, 280 КУпАП досліджені обставини справи в їх сукупності та встановлений факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Таких висновків суд дійшов на підставі сукупних та взаємоузгоджених між собою доказів - протоколу про адміністративне правопорушення від 13.05.2024 серії ААД № 296740, результату огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Drager» 6810 від 13.05.2024, відповідно до показників якого вміст випарів алкоголю з ротової порожнини ОСОБА_1 становив 0,70 проміле, відеозапису події.
У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що вона не керувала транспортним засобом, натомість поліцейські обманом змусили її сісти за кермо автомобіля та перемістити його в інше місце.
Однак, наведені обставини відеозаписом події не підтверджуються, оскільки на відеозаписі чітко зафіксовано керування ОСОБА_1 автомобілем CHERY, державний номерний знак НОМЕР_4 за наведених у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду обставин, без будь-якого впливу збоку працівників поліції.
На відеозаписі ОСОБА_1 також не повідомляє про неправомірність дій поліцейських, не заперечує ані факт керування, ані факт перебування в стані алкогольного сп'яніння.
У протоколі в графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ОСОБА_1 зазначила, що 13.05.2024 керувала транспортним засобом та була зупинена поліцією.
Слід також звернути увагу, що згідно з п.п. 2.9 а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
З огляду на це вважаю, що ОСОБА_1 не могла не знати про те, що керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння заборонено, наслідком чого є адміністративна відповідальність.
Щодо вживання спиртних напоїв, то ОСОБА_1 не заперечувала їх вживання та її перебування за кермом транспортного засобу в стані алкогольного сп'яніння.
Заперечила проти проходження огляду в закладі охорони здоров'я, що вбачається із направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.05.2024.
Отже в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який підтверджується належними та достатніми доказами.
Істотних порушень правил проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, та порядку його оформлення, які б впливали на правильність висновків суду, під час апеляційного розгляду встановлено не було.
Доводи щодо наявності у ОСОБА_1 двох неповнолітніх дітей, складних сімейних обставин, не підтверджені об'єктивними доказами, а тому не можуть бути врахованими.
З огляду на викладене, вважаю доведеним вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому рішення суду першої інстанції є законним та належним чином мотивованим, у зв'язку із чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 16 липня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду Н.М. Харлан