Справа № 544/1162/24 Номер провадження 33/814/946/24Головуючий у 1-й інстанції Ощинська Ю. О. Доповідач ап. інст. Нізельковська Л. В.
19 серпня 2024 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Нізельковська Л.В., із секретарем ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 11 липня 2024 року,
Цією постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 605, 60 грн. в дохід держави.
Постановою судді ОСОБА_2 визнаний винуватим в тому, що він 09.06.2024 року, о 22.13 год., по вул.Січових Стрільців, в м.Пирятин Лубенського району Полтавської області, керував автомобілем „Geely Emgrand 7”, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння зіниць очей, нечітка мова). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п.2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Відмову від проходження огляду заперечує та вказує, що газоаналізатор „драгер” не являється належним для огляду спеціальним технічним засобом. Крім того, з працівниками поліції склалися неприязні відносини, що могло повпливати на об'єктивність результатів огляду.
Протокол про адміністративне правопорушення складено з порушеннями положень ст.256 КпАП України, зокрема, ОСОБА_2 не надано можливості надавати клопотання, мати захисника, відмовлено у залученні свідків.
Зазначив, що ОСОБА_2 ПДР України не порушував, тому у працівників поліції були відсутні законні підстави для зупинення транспортного засобу. Крім того, від керування транспортним засобом відсторонений не був.
Наявний в матеріалах справи відеозапис не в повній мірі відображає обставин події, оскільки складається із фрагментів, які могли бути оброблені, а тому не являється належним доказом.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час слухання, в судове засідання не з'явився.
До початку розгляду справи захисник надіслав на адресу апеляційного суду клопотання про відкладення слухання справи, в зв'язку із оскарженням у судовому порядку постанови у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.5 ст.121 КпАП України, та визнання неправомірними дій працівників патрульної поліції (справа 544/1192/24).
Однак, факт оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення не виключає можливості його участі у розгляді справи та не впливає на розгляд цієї справи.
Будь-яких об'єктивних даних, що свідчили б про поважність неявки ОСОБА_2 до апеляційного суду для участі у розгляді справи, надано не було.
Відповідно до ч.6 ст.294 КпАП України неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до такого висновку.
Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суддя місцевого суду вказаних вимог закону дотримався та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України. Висновок судді ґрунтується на об'єктивних даних, що маються у справі та були досліджені в судовому засіданні.
Диспозиція ч.1 ст.130 КпАП України передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння зіниць очей, нечітка мова). Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився.
Факт відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі підтверджується направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 09.06.2024 року.
Відповідно до наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що працівники поліції зупинили транспортний засіб „Geely Emgrand 7” та виявили у водія ОСОБА_2 ознаки алкогольного сп'яніння.
На численні вимоги поліцейських пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я, ОСОБА_2 погодився, однак до пункту кінцевої зупинки доставлений не був, оскільки відмовився від проходження огляду під час руху службового автомобіля. При цьому, ОСОБА_2 постійно наголошував на незаконність зупинки транспортного та прохав надати відеозапис порушення ПДР України та всіляко намагався уникнути процедури проходження огляду.
Підстави ставити під сумнів вказані докази відсутні, оскільки ці докази є об'єктивними, відповідають вимогам ст.251 КпАП України, узгоджуються між собою і нічим не спростовані.
Доводи апелянта про те, що відеозапис неналежний доказ, є неогрунтованими.
Відповідно до ст.251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, ніхто не заперечує, що на відео зображений саме ОСОБА_2 , транспортний засіб „Geely Emgrand 7”, номерний знак якого чітко проглядається, час, пора року, обставини події відповідають обставинам даної справи. Відеозапис наданий уповноваженими особами СРПП ВП №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області, в зв'язку з розглядом даної справи в суді першої інстанції, про що було зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.
Що стосується доводів ОСОБА_2 про невідповідність спеціального технічного засобу для вимірювання алкоголю вимогам нормативно-правових актів, то вони також є безпідставними, виходячи з такого.
Положеннями п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ №1452/7356 від 09.11.2015 року передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом;
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно з п.3 р.ІІ вказаної Інструкції поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Наказом Держлікслужби №1529 від 29.12.2014 року затверджено перелік зареєстрованих медичних виробів, які відносяться до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення. Під номером 43 вказаного переліку містяться відомості про спеціально технічні засоби газоаналізатори „Drager Alcotest”, реєстрація та строк дії свідоцтва про повірку робочого стану яких є необмеженими.
Згідно із сертифікатом відповідності №UA.TR.039.645 від 18.02.2019 року, газоаналізатори „Drager Alcotest” відповідають Додатку №6 Технічного регламенту щодо медичних виробів, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів №753 від 02.10.2013 року. Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/1228 від 21.03.2019 року, газоаналізатори „Drager Alcotest 7510” відповідають вимогам Методики повірки 982-12-12.
Як вбачається із наявного в матеріалах відеозапису, огляд на стан алкогольного сп'яніння було запропоновано ОСОБА_2 пройти за допомогою спеціального технічного засобу „Drager”, який дозволений для використання МОЗ України та має свідоцтво про державну реєстрацію, а отже є спеціальним технічним засобом, який правомірно може застосовуватись працівниками поліції.
Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння саме по собі є самостійним складом правопорушення і доведеність факту вчинення цього правопорушення не залежить від того, чи були у поліцейських підстави зупиняти транспортний засіб. Тому доводи апелянта і в цій частині є необґрунтованими.
Протокол про адміністративне правопорушення складено у відповідності до вимог ст.256 КпАП України уповноваженою на те особою. Фактичні обставини правопорушення конкретизовано, викладено вірно і в правильній формі, вказано всю необхідну інформацію. Під час складання протоколу істотних порушень, що тягли б за собою визнання доказів недопустимими, працівниками поліції допущено не було. Відомості про оскарження апелянтом огляду на стан алкогольного сп'яніння до вищестоящого органу (вищестоящої посадової особи) в порядку, визначеному ст.267 КпАП України, в матеріалах справи відсутні.
Крім того, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, працівниками поліції було роз'яснено ОСОБА_2 про його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КпАП України та повідомлено про місце, дату та час розгляду справи. Після цього, ОСОБА_2 надав свої письмові пояснення.
Тому доводи апелянта про допущення порушень в ході складання протоколу є надуманими та такими, що повністю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Враховуючи вищенаведене, постанова судді місцевого суду є законною і підстав для її зміни чи скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КпАП України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 11 липня 2024 року щодо ОСОБА_2 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Л.В. Нізельковська