Справа № 545/1665/24 Номер провадження 11-кп/814/1598/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
14 серпня 2024 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого - суддіОСОБА_2 ,
суддів з секретарем з участю прокурора представника виправної колонії засудженогоОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава кримінальне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 24 квітня 2024 року,
Цією ухвалою стосовно ОСОБА_10 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, засудженого вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 04 лютого 2022 року за ч.2 ст.121, ст.69 КК України на 5 років позбавлення волі,
суд задовольнив подання начальника Державної установи «Божковська виправна колонія (№16)» та звільнив засудженого від відбування покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 04 лютого 2022 року, умовно-достроково на невідбутий строк 01 рік 09 місяців 01 день.
В обґрунтування прийнятого рішення суд зазначив, що ОСОБА_10 поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування покарання.
При цьому зазначає, що під час перебування в Державній установі «Хмельницький слідчий ізолятор» ОСОБА_10 допускав порушення вимог режиму, за що на нього було накладено 7 стягнень.
Зауважує, що допущені ОСОБА_10 порушення є однотипними, тобто він висновків не зробив та продовжив порушувати вимоги режиму утримання.
Стверджує, що засуджений був працевлаштований в установі відбування покарань не відразу.
Звертає увагу на висновок щодо ступеня виправлення засудженого, згідно з яким ризик вчинення ним повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, а ризик ймовірної безпеки для суспільства - високий.
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора на підтримання доводів апеляційної скарги, пояснення засудженого, який вважав ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, думку представника виправної колонії про наявність визначених законом підстав для звільнення ОСОБА_10 від відбування покарання умовно-достроково, дослідивши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.
При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч.2 ст.81 КК України).
Пленум Верховного Суду України у пункті 17 постанови №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» роз'яснив про необхідність під час розгляду даного питання ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Умовно-дострокове звільнення застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально, вирішується на розсуд суду і відноситься до його дискреційних повноважень.
Фактичне відбуття ОСОБА_10 більше двох третин строку покарання у виді позбавлення волі, що є необхідною умовою для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, призначеного йому за умисний тяжкий злочин, ніким не оспорюється.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_10 під час перебування в Державній установі «Бахмутська установа відбування покарань (№6)» хоча і характеризувався посередньо, проте стягнень не мав.
За період перебування в Державній установі «Хмельницький слідчий ізолятор» засуджений дійсно притягувався до дисциплінарної відповідальності, проте в подальшому ОСОБА_10 сумлінною поведінкою і ставленням до праці підтвердив своє виправлення.
Після переведення до Державної установи «Божковська виправна колонія (№16)» ОСОБА_10 характеризується позитивно, за виконання покладених обов'язків, додержання правил поведінки, трудового розпорядку та вимог безпеки праці отримав шість заохочень.
Більше того, після ухвалення оскаржуваного рішення, ОСОБА_10 отримав іще одне заохочення за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, встановлених КВК України.
В установі засуджений працевлаштований робітником промислової зони, до праці ставиться сумлінно, виконує норми виробітку, не допускає порушень пожежної безпеки і безпеки праці, дбайливо ставиться до майна установи і предметів, здійснює за ними належний догляд, використовує їх тільки за призначенням.
З матеріалів особової справи видно, що відтермінування початку роботи засудженого у виправній колонії не було зумовлене його небажанням працювати.
Також ОСОБА_10 добровільно, за власною ініціативою залучається до виконання додаткових неоплачуваних робіт з благоустрою установи, приймає участь у роботі з благоустрою відділення соціально-психологічної служби №3 та локального сектору №3. До виконання цих робіт ставиться з розумною ініціативою, поставлені завдання виконує якісно та у строк. Порушень техніки безпеки не допускає.
Засуджений дотримується правомірних взаємовідносин та ввічливого ставлення з персоналом, до виконання передбачених законом вимог ставиться сумлінно, на заходи виховного та профілактичного характеру реагує та робить для себе правильні висновки.
Крім того, ОСОБА_10 залучений до програми диференційованого виховного впливу «Освіта», бере активну участь у реалізації програм «Подолання алкогольної залежності», «Правова освіта», відвідує модулі «Як ефективно спілкуватись», «Цілепокладання та позитивна життєва перспектива» та бере участь у роботі фізкультурно-спортивної секції самодіяльних організацій, проявляє соціально-корисну ініціативу в її роботі
Також ОСОБА_10 підтримує стосунки із засудженими позитивної спрямованості, з матір'ю та братом.
Згідно з висновком комісії Державної установи «Божковська виправна колонія (№16)» щодо ступеня виправлення засудженого, з урахуванням аналізу критеріїв оцінки виправлення, характеристики під час відбування покарання та психологічної характеристики, підсумкової оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та результатів індивідуальної програми соціально-виховної роботи, ОСОБА_10 довів своє виправлення.
Наведені обставини суд першої інстанції обґрунтовано визнав такими, що свідчать про досягнення мети, передбаченої ст.50 КК України, та про можливість умовно-достроково звільнення засудженого від відбування покарання і належним чином мотивував своє рішення.
Доводи прокурора про притягнення засудженого до дисциплінарної відповідальності на початку строку відбування покарання та накладення на нього стягнень, які на даний час погашені у встановленому Законом порядку, не спростовують наведені висновки суду.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду повно і всебічно розглянути провадження і ухвалити законне, обґрунтоване та справедливе рішення, колегією суддів не встановлено.
Отже, апеляційна скарга прокурора не підлягає до задоволення.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 409 та 418 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 24 квітня 2024 року щодо ОСОБА_10 залишити без змін, а апеляційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_9 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4