Справа № 161/14819/24 Провадження №11-сс/802/355/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
19 серпня 2024 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
слідчого ОСОБА_7 ,
представника
власника майна - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника власника арештованого майна ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 серпня 2024 року про часткове задоволення клопотання про накладення арешту на майно (ЄРДР №12024030000000326 ),
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 06 серпня 2024 року частково задоволено клопотання слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 про накладення арешту на майно. Накладено арешт на грошові купюри, з позбавленням права користування, відчуження та розпорядження, ноутбук «Леново», автомобіль марки «Ауді А6» д.н.з. « НОМЕР_1 », та мобільний телефон марки Iphone 15 Pro Max, з позбавленням права відчуження та розпорядження. У задоволенні решти клопотання відмовлено.
Слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що прокурором та слідчим доведено наявність підстав, передбачених ст.170 КПК України, а саме майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді представник власника вилученого майна ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_10 подала апеляційну скаргу. Вважає, що слідчим суддею допущено неповноту дослідження матеріалів клопотання та справи і прийнято рішення, яке не враховує всіх обставин та містить невідповідність висновків фактичним обставинам справи. Вказує, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, слідчий суддя повинен був відмовити в задоволенні клопотання в частині накладення арешту на ноутбук, автомобіль та мобільний телефон. Зазначає, що підозра необґрунтована, при затриманні та обшуку порушено професійні права адвоката ОСОБА_9 , проникнення до транспортного засобу відбулось без ухвали слідчого судді, ноутбук та мобільний телефон містять відомості, що становлять адвокатську таємницю. Слідчим не забезпечено належного упакування ноутбуку, останній вніс до офіційних документів не правдиві відомості. Клопотання не відповідає вимогам ст.ст. 132, 171 КПК України. Також, зазначає про несанкціоновані доступи до мобільного телефону та ноутбуку в період їх перебування у слідчого. Посилається на вимоги Конституції України, Конвенції та рішення ЄСПЛ. У своїй апеляції просить ухвалу слідчого судді змінити, клопотання слідчого щодо накладення арешту на ноутбук, автомобіль та мобільний телефон залишити без задоволення.
В змінах до апеляційної скарги представник власника вилученого майна ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_10 вказує про порушення слідчим вимог ст.ст. 100, 105, 106 КПК України, оскільки на паперовій бірці, якою скріплено первинне упакування ноутбуку є підпис лише слідчого. Вказує про несанкціоновані проникнення в облікові записи адвоката. Просить ухвалу слідчого судді змінити, виключивши з її резолютивної частини висновок про те, що ноутбук «Леново», належним чином опечатано. В решті ухвалу слідчого судді просить залишити без змін.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, міркування прокурора та слідчого, які заперечили доводи скарги, думку представник власника вилученого майна ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_8 , який підтримав змінену апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
В статті 2 КПК України зазначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. В цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Частково задовольняючи клопотання, слідчий суддя дотримався вказаних вимог закону.
Згідно витягу № 12024030000000326 від 19 липня 2024 року вбачається, що проводиться досудове розслідування за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
З матеріалів справи встановлено, під час проведення обшуків, були виявлені та вилучені ряд речей, які підтверджують обставини вчинення розслідуваного правопорушення та являються речовими доказами.
Вилучене майно відповідає критеріям, вказаним в ст.98 КПК України, а сам арешт майна накладений з метою забезпечення речових доказів у кримінальному провадженні за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.332 КК України, з чим погоджується і апеляційний суд.
Крім того, з огляду на положення вимог ст. 170 КПК України правильність упаковки не є предметом розгляду при вирішенні клопотання про накладення арешту на майно.
У відповідності до вимог ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя, розглянувши клопотання, обґрунтовано наклав арешт на вилучене майно, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника власника арештованого майна ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 серпня 2024 року про часткове задоволення клопотання про накладення арешту на майно, - без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді