Справа № 761/22469/24
Провадження № 1-кс/761/14590/2024
02 липня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання у кримінальному провадженні № 120 241 000 000 007 08 від 12.06.2024 за ознаками ч. 3 ст. 286 КК України про накладення арешту,
До Шевченківського районного суду м. Києва звернувся прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 з клопотанням про накладення арешту у кримінальному провадженні № 120 241 000 000 007 08 від ІНФОРМАЦІЯ_1 за ознаками ч. 3 ст. 286 КК України, на майно, яке належить гр. ОСОБА_4 .
На обґрунтування клопотання зазначено, що 11.06.2024, приблизно о 23.36 год., водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «LAND ROVER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині проспекту Броварського у місті Києві, скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які перетинали проїзду частину у непередбаченому для переходу місці.
Внаслідок ДТП ОСОБА_6 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці пригоди, ОСОБА_5 отримав травми у вигляді 3ЧМТ, ЗТГК, перелом правої гомілки та був доставлений до КМКЛ ШМД, де ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.
Під час огляду місця події 12.06.2024 автомобіль «LAND ROVER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , вилучено та поміщено до спеціального майданчику для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів за адресою - АДРЕСА_1 .
Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 автомобіль «LAND ROVER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить ОСОБА_4 .
Постановою слідчого від 12.06.2024 вказане майно на підставі ст. 98 КПК України визнано речовим доказом.
У зв'язку з викладеним прокурор просив накласти арешт на вказаний автомобіль з метою забезпечення його збереження, як речового доказу.
У судове засідання прокурор не з'явився, у клопотанні просив розгляд клопотання здійснювати у його відсутність.
Власник тимчасово вилученого майна, будучи повідомленим завчасно та належним чином, в судове засідання також не з'явився.
У зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК фіксація за допомогою технічних засобів кримінального провадження у суді не здійснювалась.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим майном серед іншого може бути предмет кримінального правопорушення.
Частиною 2 статті 168 КПК визначено, що тимчасове вилучення майна, зокрема, може здійснюватися під час огляду.
Статтею 131 КПК арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3 ст. 132 КПК застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.
Досліджуючи існування на момент розгляду клопотання про накладення арешту зазначених складових, слідчий суддя відмічає, що наданими прокурором матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність факту вчинення кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 286 КК.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом вчинення злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
У силу ч. 2 ст. 170 КПК арешт майна допускається серед іншого з метою збереження речових доказів.
Для реалізації встановленої законом мети відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи, якщо воно відповідає зазначеним у ст. 98 КПК критеріям.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були об'єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом та зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Прокурором та матеріалами клопотання доведено, що вилучене майно, на яке ініційоване накладення арешту, може містити на собі інформацію про обставини вчинення кримінального правопорушення.
Приймаючи до уваги наведене, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого здійснюється розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного у клопотанні майна, оскільки вказане майно містить на собі інформацію щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.
Керуючись вимогами ст. 131, 132, 167, 168, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 задовольнити.
Накласти у кримінальному провадженні № 120 241 000 000 007 08 від 12.06.2024 за ч. 3 ст. 286 КК України арешт на вилучений 12.06.2024 автомобіль «LAND ROVER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 .
Заборонити відчуження, розпорядження та користування вказаним вище майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований за клопотанням власника або володільця майна, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна.
Слідчий суддя ОСОБА_1