Справа №760/18041/24 1-кс/760/7762/24
14 серпня 2024 року місто Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна адвоката
ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12024100090000831 від 27.03.2024, подане адвокатом ОСОБА_4 в інтересах власника майна ОСОБА_5 ,
До провадження слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 , подане в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту, накладеного на майно у кримінальному провадженні № 12024100090000831 від 27.03.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва (справа №760/12451/24) від 29 травня 2024 року, проведено обшук у транспортному засобі «Hyundai Tucson» д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває в користуванні ОСОБА_5 , в ході якого було вилучено автомобіль марки Хюндай Туксон,
д.н.з. « НОМЕР_1 »; рація Baofeng чорного кольору; пара перчаток чорного кольору; один патрон калібру 308 GGG; два д.н.з. НОМЕР_2 ; два дозволи на зброю на ім'я ОСОБА_5 , документи на транспортний засіб на ім'я ОСОБА_11, копія паспорта на ім'я ОСОБА_6 на 4 арк., довідка на зброю.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 10 липня 2024 року (справа №760/13426/24) на вилучене майно було накладено арешт з метою збереження речових доказів.
Зазначив, що після накладення арешту на майно, слідчий не вчиняв жодних дій відносно такого майна, що свідчить про відсутність необхідності утримувати таке майне та його не причетність до даного кримінального правопорушення. Вилучене майно не передбачено в переліку майна в ухвалі, якою надано дозвіл на проведення обшуку. Вказав, що накладення арешту на майно створює необґрунтоване обмеження права власності ОСОБА_5 .
Після накладення арешту на майно слідчий, прокурор не вчиняли жодних слідчих (розшукових) дій по відношенню до арештованого майна, а саме: не проведено огляду, не призначено та не проведено експертизи. Стороною захисту направлялись слідчому клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження з метою з'ясування вчинення слідчим (розшукових) дій відносно арештованого майна. Однак, зазначені клопотання сторони Захисту слідчим проігноровані, що свідчить про те, що у слідчого відсутня заінтересованість про проведення огляду арештованого майна, оскільки останнє не є об'єктом кримінального провадження і не містить на собі ознаки вчинення кримінального правопорушення або причетності до його вчинення.
Зазначив, що обставини у кримінальному провадженні № 12024100090000831 від 27.03.2024 не містять жодних відомостей про застосування зброї, рацій та іншого вилученого майна. Відтак, вилучені у транспортному засобі речі не мають відношення до кримінального провадження № 12024100090000831 від 27.03.2024 та не є об'єктами вчинення кримінального правопорушення у межах даного кримінального провадження.
Слідчим не встановлено під час обшуку, що ці пристрої містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Відсутність огляду вилучених пристроїв під час обшуку унеможливлює встановлення наявності відомостей, що мають значення для кримінального провадження. При цьому, під час проведення обшуку та вилучення майна - ОСОБА_5 не мав статусу підозрюваного.
Вилучене у транспортному засобі майно не є речовим доказом у кримінальному провадженні, його арешт не відповідає меті збереженню речових доказів, а тому подальший арешт на зазначене майно є безпідставним.
Органом досудового розслідування не доведено та не надано доказів, що вилучене майно є речовим доказом, який потребує забезпечення шляхом арешту, та не надано відомостей та документів, в яких наводилися, що вилучене у транспортному засобі майно має значення для подальшого досудового розслідування та є таким, що містить інформацію про факти підготовки, координування дій та вчинення кримінальних правопорушень, тобто, що є предметом кваліфікації у кримінальному провадженні №12024100090000831 від 27.03.2024.
Вказав, що ухвалою надано дозвіл на проведення обшуку у транспортному засобі Hyundai Tucson д.н.з. НОМЕР_1 з метою: відшукування речей, предметів та документів, що містять відомості про обставини вчиненого злочину, а саме: мобільних терміналів стільникового зв'язку, сім-карток операторів стільникового зв'язку, ноутбуків, магнітних носіїв електронної інформації, флеш накопичувачів, предметів, документів, чорнових записів, які містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення».
Також в ухвалі зазначено: «Вступивши в злочинну змову направлену на незаконне збагачення за рахунок заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поєднаного з незаконним позбавленням волі та викраденням останнього, ОСОБА_8 та невстановлені досудовим розслідуванням особи № 1, № 2 та № 3 розробили детальний план вчинення злочину, відповідно до якого розподілили між собою злочинні ролі».
Тобто, під час отримання дозволу на проведення обшуку у транспортному засобі слідчим не вказано жодних відомостей про застосування зброї, рацій іншої техніки.
Орган досудового розслідування ні в повідомленні про підозру, ні в клопотанні про надання дозволу на проведення обшуку, не зазначав про використання вилученого майна: зброї, рацій, дозвільної документації та іншого вилученого майна, що свідчить про відсутність підстав для подальшого арешту майна.
Звертає увагу на той факт, що слідчим вилучено предмети схожі на зброю з дозвільною документацією на такі предмети. Слідчий, маючи пряму заборону ухвали на вилучення зброї та маючи дозвільні документи на зброю, не вчиняє жодних дій для повернення зазначеного майна та/або вчинення з майном слідчих (розшукових) дій.
Органом досудового розслідування протягом двох місяців з дня вилучення майна не вчинено слідчих (розшукових) дій з вилученим майном, що свідчить про відсутність необхідності продовження арешту вилученого майна.
Вказав, що продовження арешту майна, яке не відповідає критеріям речового доказу та у вилучені якого судом не надавався дозвіл, свідчить про порушення «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу та вимогами захисту основоположних прав особи, та позбавленням права вільно володіти, користуватися та розпоряджатися власним майном.
В судовому засіданні представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 підтримала подане адвокатом ОСОБА_4 клопотання та просила його задовольнити частково. Не наполягала на скасуванні арешту, накладеного на автомобіль «Hyundai Tucson» д.н.з. НОМЕР_1 .
Слідча СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 за клопотанням якої було накладено арешт на майно, викликалась в судове засідання, призначене на 09.08.2024, проте в судове засідання не з'явилась, у зв'язку із чим розгляд клопотання було відкладено на 11.00 год. 15.08.2024. Проте, 15.08.2024, слідча ОСОБА_9 повторно в судове засідання не з'явилась, об 11.05 год. надіслала на електронну пошту суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із службовою необхідністю, при цьому в телефонному режимі повідомила причину неявки - після добового чергування не може з'явитись, у зв'язку із чим суд визнає неповажною причиною неявки слідчої ОСОБА_9 в судове засідання.
Вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Частинами першою, четвертою статті 41 Конституції України закріплено право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно з частиною першою статті 16 КПК України обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється на підставі вмотивованого судового рішення.
В силу п. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно до п.2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Частиною першою статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до частини першої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до частини другої статті 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України).
З метою збереження речових доказів, як визначено частиною третьою статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а саме, речовими доказами.
Відповідно до частини 5 статті 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Виходячи з аналізу норм ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано за умови доведення хоча б однієї з двох обставин, а саме - якщо в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як встановлено слідчим суддею, слідчим відділом Солом'янського УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100090000831 від 27.03.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України, у якому на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва (справа №760/12451/24) від 29 травня 2024 року, 07.06.2024 було проведено обшук транспортного засобу «Hyundai Tucson» д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває в користуванні ОСОБА_5 , в ході якого було вилучено автомобіль марки Хюндай Туксон, д.из. «НОМЕР_1»; рацію Baofeng чорного кольору; пару перчаток чорного кольору; один патрон калібру 308 GGG; два д.н.з. НОМЕР_2 ; два дозволи на зброю на ім'я ОСОБА_5 , документи на транспортний засіб на ім'я ОСОБА_11, копію паспорта на ім'я ОСОБА_6 на 4 арк., довідку на зброю.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 10 липня 2024 року (справа №760/13426/24) накладено арешт на вилучене в ході обшуку майно.
Проте, як зазначено в судовому засіданні представником власника майна - адвокатом ОСОБА_3 , після проведення обшуку 07.06.2024, слідчою у кримінальному провадженні № 12024100090000831 від 27.03.2024 ОСОБА_9 не здійснювалось жодних слідчих дій із вилученим майном, що позбавляє ОСОБА_5 можливості користуватися майном, яке належить йому на праві власності.
Згідно положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним ( рішення у справі "Ятрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "Антріш проти Франції", "Кушоглу проти Болгарії"). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
За таких підстав, оскільки уповноважена особа органу досудового розслідування двічі в судове засідання не з'явилась, не підтвердила необхідність в подальшому арешті вилученого в ході обшуку 07.08.2024 року майна, слідчий суддя вважає необхідним скасувати арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 10 липня 2024 року, а саме на: рацію Baofeng чорного кольору; пару перчаток чорного кольору; один патрон калібру 308 GGG; два д.н.з. НОМЕР_2 ; два дозволи на зброю на ім'я ОСОБА_5 , документи на транспортний засіб на ім'я ОСОБА_11, копію паспорта на ім'я ОСОБА_6 на 4 арк., довідку на зброю.
Проте не підлягає задоволенню клопотання в частині скасування арешту, накладеного на транспортний засіб «Hyundai Tucson» д.н.з. НОМЕР_1 , оскільки слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва в ухвалі від 10 липня 2024 року (760/13426/24) відмовлено в накладені арешту на транспортний засіб «Hyundai Tucson» д.н.з. НОМЕР_1 та зобов'язано повернути його негайно власнику.
На підставі викладеного, клопотання адвоката ОСОБА_4 , подане в інтересах власника майна ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 170-174, 309, слідчий суддя,-
Клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12024100090000831 від 27.03.2024, подане адвокатом ОСОБА_4 в інтересах власника майна ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 10 липня 2024 року, а саме на: рацію Baofeng чорного кольору; пару перчаток чорного кольору; один патрон калібру 308 GGG; два д.н.з. НОМЕР_2 ; два дозволи на зброю на ім'я ОСОБА_5 , документи на транспортний засіб на ім'я ОСОБА_11, копію паспорта на ім'я ОСОБА_6 на 4 арк., довідку на зброю.
В задоволенні іншої частини клопотання - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити власнику майна, його представнику, іншим особам, які присутні під час оголошення ухвали. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надіслати їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Слідчий суддя ОСОБА_1