СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/15984/24
пр. № 3/759/5726/24
19 серпня 2024 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Кравченко Ю.В, розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 за ч.1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
18.07.2024 о 14 год 03 хв в секторі ювенальної превенції Святошинського УП ГУНП в місті Києві, який знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 128/2 встановлено, що малолітня дочка ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , 2013 р.н., під час відпочинку в таборі у м. Самбір разом з подругами цькували малолітню ОСОБА_3 .
Своєю бездіяльністю ОСОБА_1 порушила вимоги статті 150 Сімейного кодексу України (далі - СК України), чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, подала заяву про розгляд справи без її участі, вину визнала повністю. Суддя вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки .. це не суперечить положенням ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів , зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 254 КУпАП основним документом, призначеним для фіксації юридичного факту адміністративного правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення, який в свою чергу є найважливішим джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення. Протокол - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Об'єктом зазначеного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку та громадської безпеки.
Об'єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Зазначене правопорушення є правопорушенням з формальним складом, для наявності об'єктивної сторони якого закон вимагає встановлення тільки факту власне діяння.
Стаття 150 СК України передбачає такі обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини:
1. Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
2. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
3. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
4. Батьки зобов'язані поважати дитину.
5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.
7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" - виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Суб'єктами адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП, є фізичні осудні особи - батьки, або особи, що їх замінюють.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, зокрема:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №580461 від 27.07.2024 (а.с. 1);
-рапортом інспектора СЮП ВП Святошинського УП ГУНП у м. Києві Ольони Скалозуб від 18.07.2024 (а.с. 2-3);
-поясненнями ОСОБА_2 від 27.07.2024 (а.с. 4);
-поясненнями ОСОБА_4 від 18.07.2024 (а.с. 5);
У справах про адміністративні правопорушення суддя при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у вчиненні цього правопорушення. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості звинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати особу винною.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
З огляду на викладене, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані, оскільки вона, будучи матір'ю неповнолітньої ОСОБА_2 , порушила ч.1, 2 ст. 150 Сімейного кодексу України, що мало невиконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітньої дитини.
Наявні у матеріалах справи докази дозволяють стверджувати, що вина у вчиненні інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення доведена поза розумним сумнівом.
Частиною другою ст. 33 КУпАП встановлено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Обставиною, що пом'якшує відповідальність, суддя визнає щире розкаяння винної.
Обставин, що обтяжують або пом'якшують відповідальність, суддя не встановив.
Зважаючи на завдання КУПАП та мету адміністративного стягнення (ст. 1 та 23 КУпАП), беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, ступінь вини ОСОБА_1 , дані про її особу, суддя доходить висновку про накладення на неї стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.
Таке стягнення суддя вважає достатнім для виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Ст. 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» № 3460-IX від 09.11.2023 прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року становить 3 028,00 гривень.
Отже, ОСОБА_1 належить сплатити судовий збір у сумі 605,60 грн.
Керуючись ст. 23, 24, 27, 33, 173-2, 221, 276, 280, 283 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн., який підлягає сплаті за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Святош.р-н/21081100 код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783 банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) номер рахунку: UA598999980313030106000026009 код класифікації доходів бюджету: 21081100 найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи та інші санкції.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Святош.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) -899998, рахунок отримувача UA708999980313121206000026009, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, Святошинський районний суд міста Києва) судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається до виконання органу державної виконавчої служби в порядку, встановленому законом.
Згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений постановою Кабінету Міністрів України.
Строк виконання постанови протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили.
Суддя Ю.В. Кравченко