Ухвала від 19.06.2024 по справі 759/12355/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-о/759/686/24

ун. № 759/12355/24

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2024 року Суддя Святошинського районного суду м. Києва Журибеда О.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд із заявою, в якій просять розірвати шлюб.

Розглянувши матеріали заяви, вважаю, що слід відмовити у відкритті провадження, зважаючи на таке.

Як видно із змісту заяви, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду в порядку окремого провадження.

За положеннями частини третьої статті 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються справи, зокрема про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей.

Частиною другою статті 105 СК України унормовано, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 109 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої та другої статті 109 СК України подружжя, яке має дітей, в разі подання до суду заяви про розірвання шлюбу, разом із заявою має подати письмовий договір про те, з ким із них буде проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей і договір між батьками про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений.

Згідно правозастосовних орієнтирів викладених у пункті 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007 - розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (стаття 109 СК), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей. Для захисту інтересів неповнолітніх дітей суд має перевірити зміст письмових договорів, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу. Відповідно до статті 109 СК України, подружжя має право подати письмовий договір, в якому передбачено: з ким з них будуть проживати діти; яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той із батьків, хто буде проживати окремо; умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Крім того, подружжя подає до суду договір про розмір аліментів на дитину (дітей). Судам слід перевіряти дотримання нотаріального посвідчення такого договору. У ньому сторони передбачають способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину тим з них, хто проживає окремо від дитини. Сторони передбачають у договорі також порядок, умови та форми (грошова і (або) натуральна) надання утримання одним з батьків. При розірванні шлюбу за спільною заявою подружжя, яке має дітей, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подачі заяви, якщо її не відкликано хоча б одним із подружжя.

Положеннями частини четвертої статті 157 СК України встановлено, що батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Проте, на порушення наведених норм, нотаріально посвідчений договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо та договір про розмір аліментів - відсутній.

Сам факт вказівки в спільній заяві сторін про те, що між ними досягнуто згоди стосовно місця проживання дитини після розірвання шлюбу судом не може братися до уваги, оскільки такі твердження не є нотаріально посвідченим договором. Згідно частини першої статті 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Отже, умовою звернення в порядку окремого провадження із спільною заявою про розірвання шлюбу в порядку статті 109 Сімейного кодексу України є відсутність спору щодо участі у вихованні, утриманні дітей та сплати аліментів, та така обставина повинна бути підтверджена нотаріально посвідченим договором, який додається до заяви.

Оскільки таких договорів суду не надано, а тому заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки із вбачається спір про право, що є підставою для відмови у відкритті провадженні у справі.

Керуючись статтями 186, 260, 261, 293-294, 315, 353, 354 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Роз'яснити заявникам право на звернення до суду з позовом в порядку позовного провадження.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.М. Журибеда

Попередній документ
121107265
Наступний документ
121107267
Інформація про рішення:
№ рішення: 121107266
№ справи: 759/12355/24
Дата рішення: 19.06.2024
Дата публікації: 21.08.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Святошинський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи, що виникають із сімейних правовідносин, з них:; про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відмовлено у відкритті провадження: рішення набрало законної сили (19.06.2024)
Дата надходження: 17.06.2024
Предмет позову: про розірвання шлюбу