СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/5556/24
пр. № 2/759/2784/24
04 червня 2024 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Журибеда О.М.
за участю секретаря - Істоміній О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,-
У березні 2024 року представник ПрАТ «СК «Юнівес» - Салівно В.І. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та просить: стягнути з відповідача на користь позивача в порядку регресу виплачене страхове відшкодування в розмірі 74900, 00 грн., суму інфляційних втрат в розмірі 224, 70 грн., та 3% річних від простроченої суми в розмірі 239, 43 грн., а всього 75364, 13 грн.; стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «Юнівес» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000, 00 грн. та судовий збір у розмірі 2422, 40 грн.
Позов мотивовано тим, що 20.06.2017 року приблизно о 17 год. 27 хв. в м. Києві на прос. Голосіївський 101 сталася ДТП за участю автомобіля «Нyundai Getz», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та пішохода ОСОБА_2 .. В результаті ДТП пішохід ОСОБА_2 , від отриманих тілесних ушкоджень померла на місці події. Відповідно до обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 , внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідування за №12017100000000677 від 20.06.2017 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбачено ч. 2 ст. 286 КК України, під час досудового розслідування встановлені фактичні обставини кримінального правопорушення: 20.06.2017 року приблизно о 17 год. 27 хв., відповідач керуючи технічно справним автомобілем «Hyundai Getz», д.н.з. НОМЕР_1 , рахуючись по проїзній частині пр-т. Голосіївського м. Києва, зі сторони пр-т. Глушкова в напрямку вул. Героїв Оборони, допустила порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 підпункту «б», 2.9 підпунут «а», 8.7.3 підпункт «е», 8.10, 12.3 та 12.9 підпункт «б» ПДР України. Порушення вказаних вимог ПДР з боку відповідача виявились у тому, що вона, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем «Hyundai Getz», д.н.з. НОМЕР_1 та рухаючись по вищезазначеній ділянці проїзної частини з перевищенням максимально допустимої швидкості руху, при наближенні до регульованого пішоходного переходу на червоний сигнал світлофора, який забороняє рух, проявила неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не зупинилася на забороняючий червоний сигналл світлофору перед дорожньою розміткою 1.12 та продовжила рух. В цей час на проїну частину пр-т. Голосіївського, по вказаному регульованому пішоходному переходу, на дозроляючий рух пішоходам зелений сигнал світлофора, зліва направо відносно руху автомобіля «Hyundai Getz», д.н.з. НОМЕР_1 , переходила пішохід ОСОБА_2 , яка переходила проїзну частину пр-т. Голосіївського зліва направо відносно руху керованого нею автомобіля по регульованому пішоходному переходу і мала перевагу в русі та якого вона могла завчасно виявити, не вжила заходів для зменшення швидкості керованого нею автомобіля аж до повної його зупинки, виїхала на пішохідний перехід, що навпроти будинку №101 по пр-т. Голосіївському в м. Києві, де скоїла наїзд на останню. Окрім того, відповідно до постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 30.08.2017 року у справі №753/15126/17 відповідач 20.06.2017 року о 17 год. 30 хв. на вул. Героїв Оборони в м. Києві керувала автомобілем «Hyundai Getz», д.н.з. НОМЕР_1 , не врахувала дорожню обстановку, не впоралася з керуванням, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем «Lexus», д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушила п.п. 12.1, 2.3б ПДР України, тобто здійснила дії, передбачені ст. 124 КУпАП. Крім того, відповідач керувала автомобілем в стані алкогольного сп'яніння. Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Hyundai Getz», д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована в ПрАТ «К «Юнівес» згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/3436695, який діяв на дату настання зазначеної ДТП на умовах, визначених спеціальним ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». На підставі заяви про виплату страхового відшкодування, ПрАТ «СК «Юнівес» було визначено суму страхового відшкодування, а також складено страхові акти №ГО-7953/КВ7.Ж та «ГО-7953/КВ7.М від 16.01.2024 року. У відповідності до вимог закону ПрАТ «СК «Юнівес» здійснило виплату страхового відшкодування в загальному розмірі 74900, 00 грн. Вказує, що у ПрАТ «СК «Юнівес» на підставі підпункту «а» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 ст. 38 Закону виникло право регресної вимоги до відповідача, як до водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду та керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, в розмірі виплаченого страхового відшкодування в сумі 74900, 00 грн.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 22.03.2024 року у справі відкрито провадження за привалими спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
03.06.2024 року від відповідача до суду надійшов відзив, в якому остання просить відмовити в повному обсязі посилаючись на обставини зазначені у відзиві на позовну заяву.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
ОСОБА_1 20.06.2017 року о 17 год. 30 хв. на вул.Героїв Оборони в м.Києві, керувала автомобілем «Хюндай», державний номерний знак НОМЕР_1 . Не врахувала дорожню обстановку, не впоралася з керуванням, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Лексус», д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушила п.п. 12.1, 2.3б ПДР України, тобто здійснила дії передбачені ст.124 КУпАП України. Крім того, ОСОБА_1 керувала автомобілем «Хюндай», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку. У діях ОСОБА_3 вбачається порушення п. 2.9а ПДР України, тобто здійснила дії передбачені ч.1 ст.130 КУпАП України.
Так, постановою Святошинського районного суду м. Києва від 30.08.2017 року у справі №752/15126/17, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, ст. 130 КУпАП (а.с. 18).
Згідно обвинувального акта у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100000000677 від 20.06.2017 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, 20.06.2017 року приблизно о 17 год. 27 хв., відповідач керуючи технічно справним автомобілем «Hyundai Getz», д.н.з. НОМЕР_1 , рахуючись по проїзній частині пр-т. Голосіївського м. Києва, зі сторони пр-т. Глушкова в напрямку вул. Героїв Оборони, допустила порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 підпункту «б», 2.9 підпунут «а», 8.7.3 підпункт «е», 8.10, 12.3 та 12.9 підпункт «б» ПДР України. Порушення вказаних вимог ПДР з боку відповідача виявились у тому, що вона, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем «Hyundai Getz», д.н.з. НОМЕР_1 та рухаючись по вищезазначеній ділянці проїзної частини з перевищенням максимально допустимої швидкості руху, при наближенні до регульованого пішоходного переходу на червоний сигнал світлофора, який забороняє рух, проявила неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не зупинилася на забороняючий червоний сигналл світлофору перед дорожньою розміткою 1.12 та продовжила рух. В цей час на проїну частину пр-т. Голосіївського, по вказаному регульованому пішоходному переходу, на дозроляючий рух пішоходам зелений сигнал світлофора, зліва направо відносно руху автомобіля «Hyundai Getz», д.н.з. НОМЕР_1 , переходила пішохід ОСОБА_2 , яка переходила проїзну частину пр-т. Голосіївського зліва направо відносно руху керованого нею автомобіля по регульованому пішоходному переходу і мала перевагу в русі та якого вона могла завчасно виявити, не вжила заходів для зменшення швидкості керованого нею автомобіля аж до повної його зупинки, виїхала на пішохідний перехід, що навпроти будинку АДРЕСА_1 , де скоїла наїзд на останню (а.с. 20-21).
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Hyundai Getz», д.н.з. НОМЕР_1 , застрахована в ПрАТ «СК «№Юнівес» згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/3436695, з лімітом по життю та здоров'ю у розмірі 200000, 00 грн., ліміт по майну - 100000, 00 грн. (а.с. 12-14).
ПрАТ «СК «Юнівес» здійснило виплату страхового відшкодування ОСОБА_4 в загальному розмірі 74900, 00 грн., що підтверджується платіжними інструкціями №2810 та №2811 від 17.01.2024 року (а.с. 15).
Як вбачається зі змісту розписки від 03.07.2017 року ОСОБА_4 є потерпілою в справі по ДТП за участі її матері ОСОБА_2 , ОСОБА_4 отримала матеріальне відшкодування від ОСОБА_1 у розмірі 130000, 00 грн. ОСОБА_1 принесла свої вибачення. Матеріальних і моральних претензій ОСОБА_4 до ОСОБА_1 не має. Кримінальну справу відносно ОСОБА_1 просить закрити.
Крім того, згідно із розпискою від 03.07.2017 року, ОСОБА_5 , який є потерпілим в справі по ДТП за участю його матері, ОСОБА_2 отримав матеріальне відшкодування у розмірі 130000, 00 грн. ОСОБА_6 принесла свої вибачення. Матеріальних і моральних претензій ОСОБА_5 до ОСОБА_1 не має. Кримінальну справу відносно ОСОБА_1 просить закрити.
Відповідно до статі 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов?язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов?язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно зі статтею 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов?язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Відповідно до статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника.
Частиною першою статті 16 Закону України «Про страхування» визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником та страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов?язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування, на користь якої укладеного договір страхування (подати допомогу, виконати послуги тощо), а страхувальник зобов?язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або поридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, повязана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухово- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі ст. 1188 ЦІК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
У відповідності то положень ст. 6 ЗУ «Про обов?язкове державне страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров?ю, майну третьої особи.
Згідно з положеннями статті 11 ЦК України заподіяння внаслідок ДТПІ шкоди зумовлює виникнення правовідносин, у яких право потерпілого на отримання відшкодування завданої шкоди кореспондується з обов'язком винуватця відшкодувати таку шкоду, а за наявності у винуватця договору (полісу) ОСЦІВЕНТ3, яким застраховано його цивільно-правову відповідальність за завдання шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, такий обов?язок покладається також і на страховика у визначених законодавством межах його відповідальності, адже між винуватцем та його страховиком у такому випадку існують договірні відносини, в яких останній взяв на себе зобов?язання відшкодувати у визначених межах за винуватця завдану потерпілому шкоду з настанням обумовлених страхових випадків.
У такому випадку потерпілий виступає кредитором стосовно винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦИВВНТЗ, які зі свого боку є боржниками у відповідному зобов?язанні згідно з визначеними законодавством межами їх відповідальності.
При цьому, визначаючи обов?язок страховика за договором (полісом) ОСЦПІВВНТЗ виплатити страхове відшкодування законодавцем у положеннях статті 37 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» було передбачено випадки, з настанням яких страховик набуває правових підстав для відмови у здійсненні такої виплати, зокрема, у випадку, коли потерпілим чи особою, яка має право на отримання відшкодування, не було протягом певного строку з моменту скоєння ДТП подано заяви про виплату страхового відшкодування.
Тобто право кредитора (потерпілого) на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ взятих на себе зобов?язань не є безумовним, а пов'язується з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування), що у свою чергу законодавець обмежує певним строком з моменту скоєння відповідної ДТП.
Відповідно до п. 33.1 ст.33 «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов?язаний поінформувати інших осіб, причетних до ціє пригоди, про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси. Невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов?язок, він має підтвердити це документально.
Згідно вимог п.35.1, 35.2 ст.35 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерплий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; б) прізвище, ім?я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; в зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; г) підпис заявника та дата подання заяви.
До заяви додаються: а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа; б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником; в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа; г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну.
Згідно підпункту 37.1.4 пункту 37.1 ст. 37 ЗУ «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Отже, закон передбачає, що потернілий, який володіє правом на майнове відшкодування заподіяної йому шкоди, повинен вчинити ряд активних дій, які свідчили про його волевиявлення щодо здійснення цього права. Вказані активні дії потерпілого закон пов?язує, зокрема, із поданням заяви про страхове відшкодування впродовж визначеного законом строку, зі сприяниям у визначенні характеру та розміру збитків.
Відтак право потерпілого на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком взятих на себе зобов?язань не є безумовним, а пов?язується з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування), що у свою чергу законодавець обмежує трирічним строком з моменту скоєння відповідної ДТП.
Як вбачається з матеріалів справи, ДТП, в ході якої ОСОБА_4 було завдано шкоду мала місце 20 червня 2017 року.
В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт звернення ОСОБА_4 з заявою до позивача, однак виплати були здійснені позивачем 17 січня 2024 року, тобто через 6,5 років після ДТП. За таких обставин, враховуючи також те, що відповідач відшкодувала у повному обсязі матеріальну та моральну шкоду ОСОБА_4 ще 03.07.2017 року про що свідчить власноручно написана розписка, відсутність в матеріалах справи заяви про відшкодування шкоди за зверненням ОСОБА_7 , а також те, що ПрАТ «СК «Юнівес» здійснило виплату 17.01.2024 року, тобто через 6.5 років після дати ДТП, суд приходить до висновку, що потерпілою особою пропущено трирічний строк з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди, в зв?язку з чим страховик мав відмовити у виплаті страхового відшкодування, як це імперативно передбачено підпунктом 37.1.4 пункту 37.1 ст. 37 ЗУ «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Враховуючи викладене у позивача були відсутні підстави для здійснення страхового відшкодування ОСОБА_8 у зв?язку з пропуском трирічного строку для подання заяви про страхове відшкодування, оскільки матеріали справи не містять доказів добросовісної поведінки потерпілої особи та доведеності, що трирічний строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини.
Отже, враховуючи викладене, ОСОБА_4 не передала позивачу право вимоги до ОСОБА_1 в межах строку, протягом якого у неї самої існувало таке право.
Крім того ОСОБА_8 не мала права на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, оскільки така шкода була відшкодована ОСОБА_1 за погодженням з ОСОБА_4 згідно із розпискою від 03.07.2017 року.
Тому суд дійшов висновку про те, що у задоволенні заявлених вимог слід відмовити.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Отже, враховуючи відмову у задоволенні позову, сплачений позивачем судовий збір та судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 81, 89,141, 259, 263, 264 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу- відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.М. Журибеда